АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 листопада 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого – судді Шершуна В.В.,
суддів : Костенка А.М., Ярмолюка О.І.,
при секретарі : Гриньовій А.М.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-5418 за апеляційною скаргою ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3 на заочне рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 19 червня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1, звертаючись до суду з позовом, вказувала, що з липня 1981 року по грудень 2003 року перебували з відповідачем в зареєстрованому шлюбі. В даний час вона є пенсіонером, розмір її пенсії складає 364 грн. 60 коп., у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги. Оскільки ОСОБА_2 отримує пенсію в розмірі 1888 грн. 62 коп., працює, має змогу надавати матеріальну допомогу, просила стягнути з відповідача на її користь щомісячно аліменти в розмірі 1000 грн. та судові витрати по справі.
Заочним рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 19 червня 2007 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в сумі 500 грн. щомісяця, починаючи з 15 вересня 2006 року та витрати на правову допомогу в сумі 260 грн. Стягнуто з відповідача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. і судовий збір на користь держави в сумі 51 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, його представник ОСОБА_3 вважають рішення суду незаконним, просять його скасувати, постановити нове рішення про відмову в позові ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність його висновків обставинам справи. ОСОБА_2 не був повідомлений про час і місце розгляду справи, чим порушені його права та позбавлено можливості надати свої заперечення проти позову. Крім того, при ухваленні рішення судом не враховано, що після розірвання шлюбу спільно нажите майно, в тому числі половина житлового будинку в м. Кам'янець-Подільському та незавершений будівництвом житловий будинок в Кам'янець-Подільському районі, залишились позивачці, а тому стягнення на її користь аліментів з відповідача є необґрунтованим.
________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Талалай О.І. Справа № 22ц-5418
Доповідач – Костенко А.М. Категорія № 48
Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 17 лютого 2009 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 19 червня 2007 року змінено : зменшено розмір аліментів, який підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 щомісячно, до 300 грн. В решті рішення суду залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаним рішенням апеляційного суду ОСОБА_2, його представник ОСОБА_3 оскаржили його в касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду України від 22 вересня 2010 року касаційну скаргу ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення апеляційного суду Хмельницької області скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з таких підстав.
У відповідності до п. 4 ч. 1 та ч. 2 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Судом встановлено, що 11 липня 1981 року Пашковецькою сільською радою народних депутатів Старокостянтинівського району Хмельницької області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Від шлюбу мають двох дітей : сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньку – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.
26 грудня 2003 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
У відповідності з ч. 2. ст. 76 СК України після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.
Позивачка у березні 2004 року досягла пенсійного віку, тобто протягом одного року після розірвання шлюбу стала непрацездатною.
Як слідує з матеріалів справи, єдиним доходом позивачки є пенсія.
При цьому, ч. 4 ст. 75 СК України вказує, що один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Тобто для набуття права на утримання непрацездатна особа повинна мати дохід, менший встановленого законом прожиткового мінімуму на місяць.
У відповідності до Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", на час розгляду справи та ухвалення судом першої інстанції рішення, прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність становив : з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн.
При цьому, згідно довідки управління Пенсійного фонду України в м. Кам’янець-Подільський ОСОБА_1 на час винесення рішення отримувала пенсію в розмірі 420 грн.
Згідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік» у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу для осіб , які втратили працездатність становить: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.
Як пояснила в судовому засіданні позивачка, на даний час отримує пенсію в розмірі - 750 грн.
Оскільки, фактично, розмір пенсії позивачки є більшим, розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом, тому, згідно положень ч. 4 ст. 75 СК України ОСОБА_1 не може бути визнана такою, що має право на утримання від свого бувшого чоловіка.
Приймаючи до уваги вищевикладене колегія суддів вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3 задовольнити.
Заочне рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 19 червня 2007 року скасувати і ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: