Справа №2-4651/10

Р І Ш Е Н Н Я

          ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

03 грудня  2010 року                                                                                                                                                            

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді                  Чичирко В.А.

при секретарі -                            Косіциної Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації Житомирської області про стягнення невиплачених  коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -

ВСТАНОВИВ :

 Позивач звернувся до суду та просить стягнути на її користь з відповідача невиплачені кошти, передбачені ст.37,39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а саме: за ст..37  Закону України  за період з 01.06.2007 року по 30.06.2010 року в сумі 8751,20 грн.   мотивуючи тим, що компенсації та доплати виплачувались їй не в розмірах, встановлених Законом, а згідно Постанови КМУ №836 від 26.07.1996 року, що призвело до порушення її прав.

В судове засідання позивач не з’явилася, але   просить справу розглядати без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але надав заяву, в якій просить справу розглянути без його участі. Щодо задоволення позову заперечує.

Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Позивач   знаходиться на обліку у відповідача,  є потерпілою від аварії на ЧАЕС 3 категорії, що підтверджується копією посвідчення громадянина, який постраждав від аварії на ЧАЕС, постійно проживає в  с.Піщаниця, що підтверджується копією паспорта громадянина України.  

Відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на час виникнення правовідносин були передбачені слідуючи виплати :

- ст.37 Закону – громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства – 40 процентів від мінімальної заробітної плати;

  -ст.39 Закону – громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення  у зоні гарантованого добровільного відселення  проводиться доплата  –2 мінімальні заробітні плати.

Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема :

 - для доплати громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства – 210 тис.крб. ( 2,10 грн. за гр.реф.)

 - для доплати  громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення – 1050 тис.крб.  (10,50 грн. за  гр.реф.).

Законом визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні, а  ст. ст. 62 та 67 Кабінету Міністрів України надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування цього Закону, якою є постанова Кабінету Міністрів України від 20.09.05 р. №936, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.  

Частиною 4 статті 8 ЦПК України передбачено, що у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

 За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить вказаному Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.  

Позивачем ставиться питання про стягнення коштів за   ст.39 Закону за період з  01.01.1998 року, що вбачається з розрахунку.  

Доплата за ст.37 Закону не є доплатою до заробітної плати, а є соціальними виплатами, отже задоволенню підлягають вимоги в межах  строку загальної позовної давності, тобто три роки, що  передбачено ст.257 ЦК України.  

 Позивач звернулася до суду  20 серпня  2010 р., отже початок перебігу позовної давності починається з 20 серпня 2007 р., клопотання про поновлення строку позовної давності відсутнє.  На підставі викладеного, вимоги позивача про стягнення коштів, передбачених ст..37 Закону України підлягають задоволенню  з  20.08.2007 року.    

Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.1993 року     с.Словечно відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.  

  Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:

з 01.07.2007 р. по 1.10.2007 р. –  440 грн.; з 01.10.2007 р.  по 31.12.2007 р. -  460 грн., з 01.05.2008 р. по 01.10.2008 р.-525 грн., з 01.10.2008 р. по 01.12.2008 р.- 545 грн., з 01.12.2008 р. по 31.03.2009 р.-605 грн.; з 01.04.2009 р. по 30.06.2009 р.-625 грн.; з 01.07.2009 р. по 30.09.2009 р.-630 грн.;  з 01.10.2009 р. по 31.10.2009 р.-650 грн.; з 01.11.2009 р. по 31.12.2009 р.-744 грн., з 01.01.2010 р. по 31.03.2010 року -869 грн., з 01.04.2010 року по 30.06.2010 р.- 884,00 грн., з 01.07.2010 р. по 30.09.2010 р.-888 грн., з 01.10.2010 р. по  30.11.2010 р. – 907 грн., з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р. – 922 грн.

      В зв'язку  з викладеним, розмір недоплачених коштів, передбачених ст..37 Закону України ?ро статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  за період з  20.08.2007 року по 30.06.2010 року  становить:  

           з 20.08.2007 року по 31.12.2007 року (440х40%х2+460х40%х3)-2,10х5= 893,50  грн.

           з 22.05.2008 року по 31.12. 2008 року: (525х40%х5+545х40%х2+605х40%)-2,10х8= 1711,20 грн.

           з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року:

              (605х40%х3+625х40%х3+630х40%х3+650х40%+744х40%х2)-2,10х12= 3062,00 грн.

           з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року: (869х40%х3+884х40%х3)-2,10х6=2091,00 грн.  

Всього  7757,70 грн.

Згідно  ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно квитанції, яка знаходиться в справі, позивачем були сплачені витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 120 грн.,  тому дані кошти повинні бути повернуті позивачу.

Статтею 62 Даного закону визначено, що роз”яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному КМУ, рішення якого є обов”язковими для виконання міністерствами  та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб”єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.2000 р. № 987 та п.2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України від 20.09.2005 р. №936, зазначені кошти виплачуються за місцем основної роботи громадян і розпорядниками коштів нижчого рівня визначено управління праці та соціального захисту, тобто управління праці та соціального захисту Овруцької райдержадміністрації, тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.

 Від сплати судового збору позивачі звільнені згідно п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, а відповідач – на підставі ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України ?ро державне мито” та рішення Овруцької міської ради №13 від 11.02.2010 року.  

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.ст.8, 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -  

Р І Ш И В:

 Позов задовольнити частково.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації на користь ОСОБА_1     грошову допомогу у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену ст..37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 20.07.2007 року по 30.06.2010 року в сумі  7757,70 грн.

  Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області на користь   ОСОБА_1   120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

                 В задоволенні решти позовних вимог, відмовити  за безпідставністю.

  Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Овруцький районний суд в апеляційний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скадрги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги  рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Суддя: