Справа № 2-1387/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

      13 грудня 2010 року          Староміський  районний суд  м.Вінниці в складі:  

головуючого судді:   Нечипорук Л.Ф.,

при секретарі:  Швець Т.М.,

з участю представника позивача:  Каленяка Е.А.,

відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Мегабанк” в особі Вінницького центрального регіонального відділення до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет застави,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет застави. Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 30.08.2007 року між ВАТ “Мегабанк” в особі Вінницького центрального регіонального відділення та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №38-01ПВ/2007, за умовами якого останній надано кредит в сумі 30 000 доларів США, строком з 30.08.2007 року по 29.08.2010 року   зі сплатою 13,5 % річних за користування кредитом. З 19.08.2008 року процентна ставка складає 15% річних.

 В забезпечення зобов’язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено та нотаріально завірено договір застави №38-01ПВ/2007-з від 30.08.2007 р., згідно якого останній, забезпечуючи зобов’язання ОСОБА_2 за Кредитним Договором, передав у заставу позивачу рухоме майно: автомобіль марки RENAULT модель MAGNUM АЕ 380, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, тип ТЗ, сідловий тягач 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.  

В забезпечення своєчасного виконання зобов’язання між ВАТ “Мегабанк” в особі Вінницького центрального регіонального відділення та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір поруки від 30.08.2007 року, згідно умов якого останній зобов’язався відповідати перед банком як солідарний боржник за порушення ОСОБА_2 умов кредитного договору.    

В забезпечення зобов’язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 було укладено та нотаріально завірено договір застави №38-01ПВ/2007-з-1 від 30.08.2007 р., згідно якого останній, забезпечуючи зобов’язання ОСОБА_2 за Кредитним Договором, передав у заставу позивачу рухоме майно: напівпричіп – фургон –Е марки ПП модель SREM CHERAU, тип транспортного засобу н/причіп – фургон – е, 1992 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами, коляски) НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_2.

В порушення умов договору ОСОБА_2 несвоєчасно виконує свої зобов'язання щодо погашення кредиту, у зв’язку з чим виникла заборгованість по кредиту на загальну суму 13368,14 доларів США, та 70 964,48 грн., в гривневому еквіваленті на загальну суму 176 829,45 грн., з яких:

- прострочена заборгованість по основному боргу – 12 282,98 доларів США, що еквівалентно 97 271,38 грн.;

- прострочена заборгованість по відсоткам – 1 084,38 доларів США, що еквівалентно 8587,42 грн.;

- сума нарахованих та несплачених відсотків станом на 23.09.2010 року – 0,78 доларів США, що еквівалентно 6,18 грн.;

- штрафи у розмірі 25% від суми заборгованості по кредиту – 24317,84 грн.;

- штрафи у розмірі 10% від суми заборгованості по процентах – 858,74 грн.;

-   штраф за невиконання прийнятих на себе обов’язків згідно з п.2.1.3 Договорів застави – у розмірі 10% від вартості предмета застави, зазначеної у п.1.5, що становить 22 030,30 грн.;

- штраф за невиконання прийнятих на себе обов’язків згідно з п.3.2.10 кредитного договору– у розмірі 10% від суми отриманого кредиту, що становить – 23 757,60 грн.

Відповідачка ОСОБА_2 не погашає кредит. Викладене дає підстави вважати, що вона грубо порушила ст.526 ЦК України, не виконуючи належним чином взяті зобов’язання; ст. 530 ЦК України, порушуючи встановлені строки виконання зобов’язань і відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України вона зобов’язана виплатити борг в повному обсязі.

Позивач просив с тягнути з відповідачів солідарно на користь ПАТ „Мегабанк” заборгованість за Кредитним договором в сумі 13 368,14 доларів США, та 70 964,48 грн., в гривневому еквіваленті на загальну суму 176 829,45 грн.

Звернути стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно договору застави №38-01ПВ/2007-з від 30.08.2007р., в рахунок погашення заборгованості на предмет застави:    автомобіль марки RENAULT модель MAGNUM АЕ 380, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, тип ТЗ, сідловий тягач 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, та договором застави майна №38-01ПВ/2007 -з -1 від 30.08.2007 року, а саме: напівпричіп – фургон –Е марки ПП модель SREM CHERAU, тип транспортного засобу н/причіп – фургон – е, 1992 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами, коляски) НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_2, шляхом продажу транспортних засобів ПАТ «Мегабанк» з правом укладання від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою будь-якою особою-покупцем та з наданням ПАТ «Мегабанк» всіх повноважень продавця (в тому числі, але не виключно, з правом зняття з обліку в органах ДАІ, отримання дублікатів реєстраційних документів на дані автомобілі, здійснення будь-яких платежів за продавця), необхідних для здійснення такого продажу, а кошти від реалізації направити для погашення заборгованості.

 Стягнути з відповідачів солідарно судові витрати в сумі судового збору в розмірі 1 700,00 грн. та витрат на  ІТЗ в сумі 120,00 грн.).

Представник позивача в судовому засіданні Каленяк Е.А. позовні вимоги підтримав за обставин викладених в позові, просив його задовольнити в повному обсязі.

    Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, яку суму позову визнає конкретно – суду не зазначила, та додатково пояснила, що кошти в банку брала, кредит погашала по мірі можливості, заборгованість виникла через скрутне матеріальне становище, викликане економічною кризою. Позов в частині звернення стягнення на предмети застави визнала.

    Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково – на суму 3000 доларів США, або 24 000 грн. мотивуючи тим, що банк не мав права видавати кредит в іноземній валюті, оскільки не має на це відповідної ліцензії НБУ. Суму пені та штрафів не визнає повністю, оскільки банк в односторонньому порядку підвищив відсоткову ставку по кредиту. Зазначив, що автомобіль він ще у вересні 2010 року передав банку, а тому він згоден на звернення стягнення не предмети застави – автотранспортні засоби.

    Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що гроші в банку він не брав, а напівпричіп він продав ОСОБА_3, тому у позивача до нього не може бути претензій.

           Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.ст. 526,530 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти. Розмір процентів встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст.ст. 546, 549, 550 цього кодексу, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

    Відповідно до ст.ст. 1054,1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за невиконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

    Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Судом встановлено, що 30.08.2007 року між ВАТ “Мегабанк” (в подальшому перейменовано в Публічне акціонерне товариство „Мегабанк”) та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №38-01ПВ/2007, за умовами якого останній було надано кредит в сумі 30 000 доларів США, строком з 30.08.2007 року по 29.08.2010 року   зі сплатою 13,5 % річних за користування кредитом. З 19.08.2008 року процентна ставка складає 15% річних.

 В забезпечення зобов’язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено та нотаріально завірено договір застави №38-01ПВ/2007-з від 30.08.2007 р., згідно якого останній, забезпечуючи зобов’язання ОСОБА_2 за Кредитним Договором, передав у заставу позивачу рухоме майно: автомобіль марки RENAULT модель MAGNUM АЕ 380, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, тип ТЗ, сідловий тягач 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.  

В забезпечення своєчасного виконання зобов’язання між ВАТ “Мегабанк” в особі Вінницького центрального регіонального відділення та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір поруки від 30.08.2007 року, згідно умов якого останній. зобов’язався відповідати перед банком як солідарний боржник за порушення ОСОБА_2 умов кредитного договору.    

В забезпечення зобов’язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 було укладено та нотаріально завірено договір застави №38-01ПВ/2007-з-1 від 30.08.2007 р., згідно якого останній, забезпечуючи зобов’язання ОСОБА_2 за Кредитним Договором, передав у заставу позивачу рухоме майно: напівпричіп – фургон –Е марки ПП модель SREM CHERAU, тип транспортного засобу н/причіп – фургон – е, 1992 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами, коляски) НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_2.

У відповідності до п.1.1. Кредитного договору погашення кредиту наведеному в Додатку №1 до Кредитного Договору, відповідачка ОСОБА_2 зобов’язана сплачувати банку, в рахунок погашення кредиту, грошові кошти.

В порушення вищезазначених умов договору відповідачка ОСОБА_2 несвоєчасно виконує свої зобов'язання щодо погашення кредиту, у зв’язку з чим станом на день розгляду справи виникла заборгованість по кредиту на загальну суму 13 368,14 доларів США, та 70 964,48 грн., в гривневому еквіваленті на загальну суму 176 829,45 грн., з яких:

- прострочена заборгованість по основному боргу – 12 282,98 доларів США, що еквівалентно 97 271,38 грн.;

- прострочена заборгованість по відсоткам – 1 084,38 доларів США, що еквівалентно 8587,42 грн.;

- сума нарахованих та несплачених відсотків станом на 23.09.2010 року – 0,78 доларів США, що еквівалентно 6,18 грн.;

- штрафи у розмірі 25% від суми заборгованості по кредиту – 24317,84 грн.;

- штрафи у розмірі 10% від суми заборгованості по процентах – 858,74 грн.;

- штраф за невиконання прийнятих на себе обов’язків згідно з п.2.1.3 Договорів застави – у розмірі 10% від вартості предмета застави, зазначеної у п.1.5, що становить 22 030,30 грн.;

- штраф за невиконання прийнятих на себе обов’язків згідно з п.3.2.10 кредитного договору – у розмірі 10% від суми отриманого кредиту, що становить – 23 757,60 грн.

Згідно п. 3.1. Договору застави, у разі невиконання або неналежного виконання Заставодавцем основного зобов’язання, а також з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, Заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави на підставі рішення суду, в позасудовому порядку згідно із законодавством України або на підставі виконавчого напису нотаріуса.

    Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язань забезпечених порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Тому поручитель ОСОБА_3 відповідно до умов договору поруки, повинен відповідати за зобов’язаннями боржника ОСОБА_2

Враховуючи те, що відповідачка ОСОБА_2 в порушення вимог кредитного договору та норм ЦК України, не виконала взятого на себе зобов`язання, а ОСОБА_3, будучи ознайомленим з положеннями кредитного договору, цілком розуміючи його зміст, підписавши договори поруки, дав згоду виступити поручителем по борговими зобов’язаннями ОСОБА_2 перед ПАТ „Мегабанк” по кредитному договору, тому сума заборгованості, що складається з простроченої заборгованості по основному боргу – 12 282,98 доларів США, що станом на день розгляду справи в суді, згідно офіційного курсу НБУ (а.с.90) еквівалентно 97 687,76 грн.; простроченої заборгованості по відсоткам – 1 084,38 доларів США, що еквівалентно 8 624,18  грн.; суми нарахованих та несплачених відсотків станом на 23.09.2010 року – 0,78 доларів США, що еквівалентно 6,20 грн. підлягає солідарному стягненню з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача в повному обсязі.  

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачів на користь позивача штрафів у розмірі 25% від суми заборгованості по кредиту – 24317,84 грн.; штрафів у розмірі 10% від суми заборгованості по процентах – 858,74 грн.; штрафу за невиконання прийнятих на себе обов’язків згідно з п.2.1.3 Договорів застави – у розмірі 10% від вартості предмета застави, зазначеної у п.1.5, що становить 22 030,30 грн.; штрафу за невиконання прийнятих на себе обов’язків згідно з п.3.2.10 кредитного договору – у розмірі 10% від суми отриманого кредиту, що становить – 23 757,60 грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 551 ч.3 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Відповідно до ст. 18 Закону України „Про захист прав споживачів” продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.

Тому, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення штрафів в нарахованій сумі 70 964,48 грн. підлягає до часткового задоволення - в розмірі п'ятдесяти відсотків від основної суми заборгованості в розмірі 53 159,10 грн.

Таким чином, з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ „Мегабанк” підлягає солідарному стягненню заборгованість по кредиту на загальну суму 13 368,14 доларів США, що станом на день розгляду справи в суді, згідно офіційного курсу НБУ (а.с.90) еквівалентно 106 318,15 грн., а також штрафних санкцій в розмірі 53 159,10 грн.

Згідно ст. 589 ЦК України, в разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Крім того, згідно п. 6.1 договору та ч. 2 ст. 589 ЦК України, за рахунок предмета застави заставодержатель може задовольнити у повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, всі не сплачені боргові зобов`язання і всі інші вимоги, які можуть бути задоволені із вартості предмета застави, включаючи вимоги стосовно повного відшкодування всіх збитків завданих порушенням зобов`язань за кредитним договором.

Оскільки позивачем були пред`явлені вимоги про стягнення боргу шляхом продажу автотранспортних засобів банком, суд вважає, що такі вимоги підлягають задоволенню. Право банку на звернення стягнення на предмет застави було обумовлено в параграфі 3 договорів застави і передбачено ст. ст. 589, 590 ЦК України, ст. 20 Закону України „Про заставу”. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.   

    На день розгляду справи ВАТ «Мегабанк» є Публічним акціонерним товариством «Мегабанк», тому заборгованість по кредитному договору, судові витрати слід стягнути з відповідачів на користь ПАТ «Мегабанк».

    Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн. та витрати і ІТЗ в сумі 120 грн. слід стягнути з солідарно відповідачів на користь позивача відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.

    На підставі викладеного, керуючись Законом України „Про заставу”, ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 550, 551, 554, 589, 590, 610, 611, 612, 651, 652, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -                          

в и р і ш и в :

    Позов задовольнити частково.

    Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ „Мегабанк” заборгованість за кредитним договором в розмірі 13 368 (тринадцять тисяч триста шістдесят вісім) доларів 14 центів США, що еквівалентно 106 318 (сто шість тисяч триста вісімнадцять) грн. 15 коп., а також штрафних санкцій в розмірі 53 159 (п’ятдесят три сто п’ятдесят дев'ять) грн. 10 коп.

Звернути стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ „Мегабанк” на предмет застави за договором застави майна №38-01ПВ/2007-з від 30.08.2007 року, а саме: автомобіль марки RENAULT модель MAGNUM АЕ 380, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, тип ТЗ, сідловий тягач 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, та за договором застави майна №38-01ПВ/2007-з-1 від 30.08.2007 року, а саме: напівпричіп – фургон –Е марки ПП модель SREM CHERAU, тип транспортного засобу н/причіп – фургон – е, 1992 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами, коляски) НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_2, шляхом продажу даних засобів в порядку передбаченого договором застави та Законом України „Про заставу” з правом укладання від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою будь-якою особою-покупцем та з наданням ПАТ «Мегабанк» всіх повноважень продавця (в тому числі, але не виключно, з правом зняття з обліку в органах ДАІ, отримання дублікатів реєстраційних документів на дані автомобілі, здійснення будь-яких платежів за продавця), необхідних для здійснення такого продажу, а кошти від реалізації направити для погашення заборгованості.

Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ „Мегабанк”  понесені судові витрати в розмірі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) грн.

В решті позову відмовити.

    Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами протягом десяти днів після проголошення рішення суду.

          Суддя: