Справа № 2-2001/10

2010 р.

З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 грудня 2010 року                                     м. Вінниця

Староміський районний суд м. Вінниці в складі :

головуючого судді                                             Чернюка І.В.

при секретарі                                                    Бойко Ю.О.,

з участю представника позивача                      ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи таким, що втратив право на користування жилим приміщенням,

                                            встановив:

Представник позивача звернувся, 03.12.2010 р., в суд в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи таким, що втратив право на користування жилим приміщенням. Вимоги мотивував тим, що він є власником 4/25 часток будинковолодіння з відповідною часткою господарських будівель номер АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 23 вересня 2003 року, виданим державним нотаріусом Другої Вінницької державної нотаріальної  контори Малою Н.С., будинковолодіння зареєстроване в КП «ВООБТІ» 30.10.2003 року (реєстрова  книга №111, реєстр №590). Відповідач зареєстрований в даному будинковолодінні з 29 березня 2008 року. Проте у вказаному помешканні відповідач не жив жодного дня. Так, 28 грудня 2007 року між відповідачем ОСОБА_3, який діяв як покупець, та ОСОБА_5, яка є представником продавця, тобто його - уклали договір намірів, забезпечений завдатком. Відповідно до умов договору покупець передає, а продавець приймає гроші у сумі 25 000.00 грн. у якості завдатку в рахунок майбутніх платежів, як доказ та гарантію укладення у майбутньому договору купівлі - продажу на 4/25 часток будинковолодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Додатковою умовою договору з боку відповідача було також здійснення його реєстрації за вказаною адресою до укладення договору купівлі-продажу, що і було зроблено та підтверджується відміткою ВГІРФО Староміського відділу внутрішніх справ від 29 березня 2008 року. В подальшому відповідач відмовився від придбання зазначеного будинковолодіння. На неодноразові звернення на його адресу з боку позивача та від його батьків щодо зняття з реєстрації в помешканні по АДРЕСА_1 відповідач відмовлявся та уникав будь-якого спілкування. Вищезазначені обставини підтверджуються довідкою Квартального комітету «Привокзальний» від 23.11.2010 року за № 1128; поясненнями сусідів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 23.11.2010 року, посвідчених Головою квартального комітету «Привокзальний» Бурко О.І.; копією паспорта відповідача. Відповідач порушує його права як власника частини будинковолодіння, оскільки у зв»язку з реєстрацією в квартирі, він вимушений додатково сплачувати комунальні платежі з розрахунку прописки відповідача, а також позбавлений можливості на отримання субсидій. Просив усунути порушення його прав власності на частину будинку шляхом зняття відповідача з реєстрації за адресою АДРЕСА_1. Стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Ухвалою суду від 21.12.2010 року позов ОСОБА_2 в частині стягнення судових витрат залишено без розгляду на підставі заяви представника позивача.

    В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив суд позов задовольнити за обставин викладених у позовній заяві. Уточнив позовні вимоги та просив відповідача визнати таким, що втратив право на користування жилим приміщенням в будинку №АДРЕСА_1.  

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про час, день та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Відповідно до ст.224 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення, враховуючи те, що представник позивача не заперечує проти такого порядку розгляд справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та інші докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач є власником 4/25 частин будинковолодіння №АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 вересня 2003 року, виданим державним нотаріусом Другої Вінницької державної нотаріальної  контори Малою Н.С. Будинковолодіння    зареєстроване в КП «ВООБТІ» 30.10.2003 року (реєстрова  книга №111, реєстр №590).

Відповідач ОСОБА_3 зареєстрований в даному будинковолодінні з 29 березня 2008 року. Проте у вказаному будинку відповідач не проживає та не проживав.

Так, 28 грудня 2007 року між відповідачем ОСОБА_3, який діяв як покупець, та ОСОБА_5, яка є представником продавця (тобто позивача), укладено договір намірів, забезпечений завдатком. Відповідно до умов договору покупець передає, а продавець приймає гроші у сумі 25 000.00 грн. у якості завдатку в рахунок майбутніх платежів, як доказ та гарантію укладення у майбутньому договору купівлі - продажу на 4/25 часток будинковолодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Додатковою умовою договору з боку відповідача було також здійснення його реєстрації за вказаною адресою до укладення договору купівлі-продажу, що і було зроблено та підтверджується відміткою ВГІРФО Староміського відділу внутрішніх справ від 29 березня 2008 року.

В подальшому відповідач відмовився від придбання зазначеного будинковолодіння. Однак місце реєстрації за вказаною адресою за відповідачем залишилось.

На неодноразові звернення на його адресу з боку позивача та від його батьків щодо зняття з реєстрації в помешканні по АДРЕСА_1 відповідач відмовлявся та уникав будь-якого спілкування. Вищезазначені обставини підтверджуються довідкою Квартального комітету «Привокзальний» від 23.11.2010 року за № 1128; поясненнями сусідів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 23.11.2010 року, посвідчених Головою квартального комітету «Привокзальний» Бурко О.І.

Прописка відповідача (реєстрація місця проживання) в будинку позивача створює незручності власнику та тягне негативні наслідки (оплата обов’язкових платежів та  інше).    

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, що регулюються Цивільним кодексом України.

Право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням в будинку, оскільки за ним не збереглося жиле приміщення з підстав відсутності понад один рік.

На підставі зазначеного та керуючись ст.391 ЦК України,  ст.ст.10, 11, 60, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 224, 225, 226 ЦПК України, суд –

                                                  вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, яке знаходиться АДРЕСА_1.

         Відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду до Староміського суду м. Вінниці.

         Позивач має право оскаржити рішення суду в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області через Староміський районний суд м.Вінниці.

Повний текст рішення суду виготовлено 22.12.2010 року.  

          Суддя: