Справа № 2-380/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

              01 листопада 2010 року                                                                  смт.Любар

            Любарський районний суд Житомирської області у складі:

                            головуючого-судді      В.Б.Шидловського

                                     при секретарі      В.М.Лісничій

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Любар справу за позовом ОСОБА_1, інтереси якого згідно довіреності представляє ОСОБА_2, до Громадської сільської ради Любарського району про визнання права власності на майно,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Громада Любарського району у віці 64 років померла ОСОБА_3.

 За заповітом посвідченим 19 серпня 2003 року секретарем Громадської сільської ради Любарського району позивач являється спадкоємцем майна померлої серед якого є 1/2 частина будинку з господарськими будівлями за АДРЕСА_1 Любарського району. Прийняття позивачем спадщини неможливе, через відсутність правовстановлюючих документів на будівлю, а видача свідоцтва про право власності на будівлю покійній особі законом не передбачена, тому він просить суд постановити рішення про визнання за ним – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянином України, в порядку спадкоємства за заповітом ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Громада Любарського району, права власності на 1/2 частину житлового будинку за АДРЕСА_1 Любарського району Житомирської області. Належність садиби спадкодавиці ніким не оспорюється.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги свого довірителя підтримав у повному об”ємі та пояснив, що позивач на даний час фактично вступив у володіння спадковим майном по смерті ОСОБА_3, яка померла   ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Громада Любарського району, однак оформити спадщину не може, через відсутність правовстановлюючих документів на 1/2 частину житлового будинку за АДРЕСА_1 Любарського району Житомирської області.

 Представник Громадської сільської ради Любарського району, на розгляд справи до суду не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, однак від голови вказаної сільської ради на адресу суду надійшло повідомлення з якого слідує, що Громадська сільська рада позовні вимоги визнає повністю та просить розгляд справи проводити без її представника.

 Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши матеріали справи суд приходить до слідуючого:

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 24.10.2003 року стверджується, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 64 років в селі Громада Любарського району Житомирської області.

 За заповітом посвідченим 19.08.2003 року секретарем Громадської сільської ради Любарського району, ОСОБА_1 являється спадкоємцем майна ОСОБА_3. Серед спадкового майна є будинок з господарськими будівлями за АДРЕСА_1 Любарського району Житомирської області. Зазначене домогосподарство по завершенню будівництва було зареєстровано шляхом відкриття особового рахунку № НОМЕР_2 в по господарській книзі № 5 за 1971-1973 роки. На 1/2 частину вказаного будинку було видано свідоцтво про право власності на житловий будинок на ОСОБА_4, а на іншу частину будинку сільська рада не може видати свідоцтво про право власності через відсутність правовстановлюючих документів на ім’я ОСОБА_3, що стверджується відповідною довідкою № 535 від 01.09.2010 року виданою виконкомом Громадської сільської ради Любарського району.  

Відповідно до рішення № 5 виконкому Стрижівської сільської ради від 21.06.1994 року, ОСОБА_3 була передана безоплатно у приватну власність земельна ділянка розміром 0,24 га. Вказана земля була надана їй відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» і це рішення не скасовано і не переглянуто, а відповідно, право приватної власності на земельну ділянку не припинено. За ст.2 вказаного Декрету: «передача громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок для цілей, вказаних у ст.1 цього Декрету, провадиться один раз, про що обов’язково робиться місцевими Радами відмітка у паспорті або документі який його замінює».

Згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок за АДРЕСА_1 Любарського району Житомирської області, власником даного житлового будинку є ОСОБА_3.

Довідкою № 310 від 01.07.2010 року виданою Бердичівським МБТІ стверджується, що жилий будинок за АДРЕСА_1 знаходився в користуванні ОСОБА_3, правовстановлюючі документи на жилий будинок не зареєстровані.

          Відповідно до п.4 Перехідних положень ЦК України – дія кодексу (в редакції 2004 р.) застосовується до цивільних правовідносин, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Поскільки ОСОБА_3 померла у 2003 році, то до спірних правовідносин слід застосувати законодавство, яке діяло на момент їх виникнення, а саме норми ЦК України в редакції 1963 року та Закону України «Про власність». За ст.12 ЗУ «Про власність», - праця громадян є основою створення і примноження їх власності, а об’єктами приватної власності є житлові будинки, збудовані на відведеній в установленому порядку земельній ділянці.

Відповідно до ст.549 ЦК України – спадкоємець визнається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, а прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменті її відкриття, що передбачено ст.548 ЦК України.

Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року №7: «право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці і прийняття в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради».

   Розглянувши та дослідивши всі зібрані по справі докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

 Керуючись ст.ст.10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст.548, 549 ЦК України (ред.1963 р.), ст.182 ЦК України (ред.2004 р.), ст.ст.12, 13 Закону України «Про власність», суд,-

                                                                    Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Визнати за спадкоємцем ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянином України, в порядку спадкоємства за заповітом ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Громада Любарського району, права власності на 1/2 частину житлового будинку за АДРЕСА_1 Любарського району Житомирської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

                               Суддя

             Любарського районного суду                                       В.Б.Шидловський