Справа № 2-А-1299/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 грудня  2010 року   Центрально -  Міський районний суд м. Кривого Рогу в складі:

 головуючого судді – Черкасенко Т.Г.,

при секретарі -  Курєпіной Н.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг адміністративну справу за позовом ОСОБА_1    до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районні м. Кривого Рогу в Дніпропетровській області про зобов.язання відповідача виконати певні дії, -  

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районні м. Кривого Рогу в Дніпропетровській області в якому просила суд  зобові.язати Управління пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м. Кривого Рогу в Дніпропетровської області провести перерахунок пенсії з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року довічно з урахуванням підвищення її на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни, зобові.язати відповідача сплатити недоплачену суму за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 30 вересня 2010 року , а саме: 5161, 70 грн., тобто  вимагала зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі перерахувати та виплатити щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В судове  засідання позивачка не з,явилась, надала суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності.

Позивачка в позовній заяві зазначила, що вона, як дитина війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення (дитини війни), має право отримувати державну соціальну підтримку у підвищеному розмірі, як це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Ця стаття вказує, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. З цією вимогою позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському  районі.

Незважаючи на це, Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі 25 жовтня 2010 року надіслало відповідь за №3867/0515, в якій повідомило, що особам, які належать до категорії „Діти війни”, підвищення виплачується в розмірі, передбаченому законодавством.

 Представник відповідача в судове засідання не з.явився. відповідач надав свої письмові заперечення по справі в яких просив застосувати до позовної заяви строк позовної давності, визначений ст.. ст.. 99, 100 КАС України, відмовити в задоволені позовних вимог, розглянути  справу за відсутності представника відповідача в письмовому провадженні. В запереченнях відповідач зазначив, що у 2007 році позивачеві не  виплачувалась надбавка як дитині війни  у зв.язку з відсутністю у неї групи інвалідності, а в 2008 році виплачувалась  надбавка у розмірах передбачених законом, тобто 47 грн з 1 січня 2008 року, відповідно до  Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 p.

Суд,  вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що позивач є дитиною війни, як це визначено абз. 1 п. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», про що свідчить посвідчення ( а.с.8).

Як вбачається з особового рахунку ( а.с. 10 зворот), заперечень відповідача ( а.с. 13-14), позивач  знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районні м. Кривого Рогу в Дніпропетровській області і отримує пенсію за віком згідно закону України „ Про загальнообов.язкове державне пенсійне страхування”. Розмір надбавки в 2008 році був визначений позивачу  Управлінням Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районні м. Кривого Рогу в Дніпропетровській області з 1 січня 2008 року в розмірі 47 грн з посиланням на зміни, внесені Законом України „ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року № 107-У1, з 1 квітня 2008 року – 48 грн 10 коп, з 1 липня 2008 року – 48 грн 20 коп, а з 1 жовтня 2008 року – 49 грн 80 коп.  

За змістом ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок— 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у ст. 62 встановлено, що прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність, встановлюється на рівні: з 1 січня — 380 гривень, з 1 квітня — 406 гривень, з 1 жовтня — 411 гривень.

Таким чином, починаючи з 30 липня 2007 року, позивачу  повинно бути виплачено по 121 грн. 80 коп. щомісяця, однак п. 12 статті 71 і ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія норм закону, які передбачали вищевказані виплати, була призупинена.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № б-рп/007 від 9 липня 2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають конституції (є неконституційними) положення п. 12 статті 71, ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими встановлено, що на 2007 рік зупиняють дію положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», де зазначено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.07.2007 року дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» № 107-ІV від 28.12.2007 року пунктом 5 статті 58 прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, становить з 1 січня 470 грн., з 1 квітня 481 грн., з 1 липня 482 грн., з 1  жовтня 498 грн. У 2008 році відповідно до п.п. 2 п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-ІV в статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») було внесено зміни, відповідно до яких до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії – виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10 %  прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність. Конституційний Суд України у своєму рішенні № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року дійшов висновку, що зміни внесенні п.п.2 п.41 розділу ІІ Закону України № 107-ІV від 28.12.2007 року є неконституційними та такими, що не відповідають Конституції України.

Постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, на яку посилається в своїх запереченнях  відповідач, визначила розмір доплат до пенсії дітям війни з 22 травня  2008 року-48,10 грн.., з липня 2008 року – 48,20 грн., з жовтня 2008 року– 49,80 грн.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно зі ст. 8 Конституції України, Конституція має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, саме тому суд дійшов висновку про неприпустимість при встановленні розміру державної соціальної підтримки дітей війни виходити з положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-ІV, Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», якими виплата державної соціальної підтримки передбачена у значно менших розмірах.

Згідно з ч.2 ст. З Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи  визнаються  найвищими цінностями та  визначають зміст і  спрямованість діяльності держави.

Позивачка у  жовтні 2010 року звернулася до відповідача з заявою про нарахування доплати до пенсії в передбаченому законом розмірі, однак отримала відповідь про те що особам, які належать до категорії „Діти війни”, підвищення виплачується в розмірі, передбаченому законодавством, що є невірним.

А тому, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання державних соціальних гарантій , які надані дітям війни, що визначені ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчисляється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Враховуючи надані до суду письмові докази, а також вищенаведену норму Закону суд вбачає допущення позивачем пропуску строку звернення до суду, оскільки до суду позивач звернувся 28 жовтня 2010 року після того, як дізнався про те, що його право порушено.

Суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити суми надбавки дітям війни, на підставі відповідних правових норм, зазначених у судовому рішенні, тому не проводить розрахунок цих виплат.

Приймаючи зазначене рішення, суд врахував, що рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей відповідних законів, що визнані неконституційними, а також, що рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання   на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 12, 17, 69, 94, 158, 160-163, 167, 170, 186 КАС України, ст.ст. 1,3,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 9 липня 2007 року, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року суд, -

                                                            ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1    до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районні м. Кривого Рогу в Дніпропетровській області про зобов.язання відповідача виконати певні дії,  задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу перерахувати та виплатити ОСОБА_1   щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни", з 28 квітня 2010 року по  1 жовтня 2010 року.

Зобов.язати Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 починаючи з 1 жовтня 2010 року державну соціальну допомогу в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України ?Про соціальний захист дітей війни”.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подачі апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: