№ 2-819/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 листопада 2010 року Семенівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого – судді Любицького В.О.,
при секретарі – Вареник К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Семенівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі про нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, суд,-
В С Т А Н О В И В:
12.07.2010 року ОСОБА_1. звернувся до Семенівського районного суду Полтавської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до позовної заяви прохав суд зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі нарахувати на його користь недоплачену йому , як дитині війни, щомісячну держану соціальну допомогу з 2006 по день розгляду справи в суді.
В обгрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1. посилався на те, що він належить до соціальної категорії “Дитина війни” та відповідно до ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” з 01 січня 2007 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідач всупереч Рішення Конституційного Суду України № 6-рп2007 від 09 липня 2007 року, яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України ”Про державний бюджет України на 2007 рік”, в тому числі й щодо зупинення ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни”, не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.
В судове засідання по розгляду вказаної цивільної справи позивач по справі не з»явився. Направив до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі та підтримання заявлених позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився. Направив до суду заяву про розгляд справи без його участі . Також надав до суду заперечення на позов, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити. В обгрунтування своїх доводів зазначив, що рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп2007 стосувалося лише Закону України ”Про Державний бюджет України на 2007 рік”, а рішень щодо неконституційності Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” Конституційним Судом України не приймалось. Таким чином, на думку відповідача рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року зворотної дії в часі не має, а тому на період до 09 липня 2007 року не поширюється.
Крім того, відповідач вважає , що обов”язок здійснення таких виплат особам, які мають статус дитини війни; здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, тому відповідачами по справі мають бути органи Державного казначейства.
Вивчивши матеріали цивільної справи, письмові заяви сторін , суд вважає , що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав .
Відповідно до пенсійного посвідчення НОМЕР_1 позивач по справі має статус “Дитина війни”. .Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст. 6 Закону України” Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Закон України “ Про Державний бюджет на 2006 рік “ від 20.12.2005 року дію ст. 6 зазначеного Закону на 2006 рік зупинено.
Законом України “ Про внесення змін до Закону України “ Про Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року , який набрав чинності 15.03.2006 року , до статті Закону України “ Про державний бюджет на 2006 рік було внесено зміни , яким встановлено , що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни “ у 2006 році запроваджується поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.
Проте, у 2006 році пільги , встановлені ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни” запровадженні не були.
Закони України “ Про Державний бюджет на 2006 рік “ від 20.12.2005 року та “ Про внесення до Закону України “ про Державний бюджет на 2006 рік від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.
Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідачів не було підстав нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни “ , оскільки до 15.03.2006 року дію зазначеної норми було зупинено , а потім передбачені нею виплати не запровадженні.
Виходячи із системного аналізу наведених норм законодавства , суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, які стосуються виплат доплати до пенсії за 2006 рік .
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачеві доплати до пенсії за 2007 рік , суд вважає їх частково підлягаючими до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до п. 12 ст.71 Закону України “ Про Державний бюджет на 2007 рік” , дію статті 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 111 цього Закону , було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6- рп / 2007 року визнано таким , що не відповідає Конституції України ( є неконституційним ) положення п. 12 ст. 71 Закону України “ Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено дію ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни” , з урахуванням ст. 111 цього Закону. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ним позовів у зв»язку з правовідносинами , які виникли в наслідок дії положень статей зазначеного закону , що визнані неконституційними . Рішення Конституційного Суду України є обов»язковим до виконання на території України остаточним і не може бути оскаржене .
Виходячи з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України , УПФУ в Семенівському районі Полтавської області повинно було нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії з 09.07.2007 року тобто з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п. 12 ст. 71 Закону України “ Про Державний бюджет України ” .
Що стосується вимог позивача про зобов»язання відповідача виплачувати йому в 2008 році щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком , то суд вважає такі вимоги частково обгрунтованими виходячи з наступного .
Відповідно до п.п. 41 розділу 2 Закону України “ Про державний бюджет на 2008 рік та « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України “ текст статті 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни” викладено в наступній редакції: « дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України “ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту “ ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008 року, визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним ) положення п.п. 41 розділу 2 Закону України “ Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства , рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України , суд дійшов висновку , що з 22.05.2008 року УПФУ в Семенівському районі Полтавської області повинен був нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закон України “ Про соціальний захист дітей війни” в редакції , яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п. 41 розділу 2 ЗУ “ Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.
Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України , відповідач, здійснюючи позивачеві доплати , передбачені ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни” в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п.п. 41 розділу 2 Закону України “ Про Державний бюджет на 2008 рік « та ЗУ « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України “ , діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів , а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмір 30 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.
Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов”язання відповідного управління Пенсійного фонду України нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функції органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.
Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо необхідності залучення до участі у справі іншого відповідача Державне казначейство України з наступних підстав.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до положення «Про Пенсійний фонд України «, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за № 121/2001 і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України “ Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсії приймаються районним управління Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Пунктом 1.1 « Положення про Управління пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах «, затвердженого постановою Правління пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за № 8-2, управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням – забезпечення призначення та виплати пенсії.
Отже, обов»язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, як передбачено Законом України “ Про соціальний захист дітей війни” , покладено саме на орган Пенсійного фонду України.
Враховуючи , що держава взяла на себе обов»язок щодо виплати позивачеві 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов»язку на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України , який діє через свої місцеві органи , що входять в систему його органів ,але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати , суд, вважає що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
На підставі викладеного , керуючись ст. 64,124,152 Конституції України , ст. ст. 3,6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни”, ст.ст. 10,11,204, 209,214-215 ЦПК України , суд ,–
Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Полтавської області про перерахунок недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” – задовольнити частково .
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі протиправною в частині не нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_1, передбаченого ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни « за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01.01.2010 року по 26.11.2010 року.
Зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року ,з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року , з 01.01.2010 року по 26.11.2010 року з урахуванням проведених виплат.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Головуючий –підпис
« З оригіналом згідно «
Суддя Семенівського районного суду
Полтавської області В.О.Любицький
Начальнику Управління Пенсійного фонду України
в Семенівському районі Полтавської області
Ткаленко С.П.
____________________________________________
38200, смт.Семенівка, вул..Леніна,44
Полтавської області
Направляю для відома копію рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 26.11.2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до УПФ України в Семенівському районі Полтавської області про неправомірні дії.
Додаток: копія рішення;
Суддя Семенівського районного суду
Полтавської області В.О.Любицький
.
ОСОБА_1 _______________________________
АДРЕСА_1
Направляю для відома копію рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 26.11.2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до УПФ України в Семенівському районі Полтавської області про неправомірні дії.
Додаток: копія рішення;
Суддя Семенівського районного суду
Полтавської області В.О.Любицький