Справа №2а-1127
2010 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2010 року м.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Варениця В.С.
при секретарі Мельник Є.Є.
під час розгляду у відкритому судовому засіданні в місті Яворові
адміністративної справи за позовом ОСОБА_1
до військової частини А2452
про стягнення заборгованості по виплаті грошової компенсації за неотримане речове майно ,-
В С Т А Н О В И В:
гр.ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить постановити рішення, яким стягнути з військової частини А2452 в його користь 8348 грн 37 коп грошової компенсації за неотримане речове забезпечення. Свої вимоги мотивує тим, що 20.05.2009 року наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №87-ПМ він був звільнений в запас і 24.06.2009 року наказом №123 командира військової частини А2452 був виключений із списків особового складу частини. Однак при звільненні його з військової служби в запас йому не було виплачено компенсації за невикористане речове майно в сумі 8348 грн 37 коп.
Під час розгляду справи позивач ОСОБА_1 заявлений позов підтримав, дав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві. Просить позов задоволити.
Представник відповідача військової частини А2452 — юрисконсульт Лохвицький А.П. заявленого позову не визнав та підтримав письмове заперечення на заявлений позов, де вказується, що дійсно на момент звільнення позивача ОСОБА_1 з останнім не були проведені розрахунки за речове майно в зв'язку з відсутністю фінансування Міністерства оборони України. Відповідно до п.27 Положенням про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час визначено, що військовослужбовці, звільнені в запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Також Законом України “Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів” з березня 2000 року призупинено дію ч.2 ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” в частині одержання військовослужбовцями грошової компенсації замість речового майна. Після звільнення з військової служби ОСОБА_1 за отриманням речового майна (або грошової компенсації замість нього) до командування військової частини не звертався, чим пропустив річний строк звернення до суду, що є підставою для відмови в позові. Просить позов задоволити частково в частині стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно до березня 2000 року.
Притягнутий в якості співвідповідача представник військової частини А0998 на розгляд справи не з'явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений судовою повісткою з рекомендованим поштовим повідомленням, а тому суд вирішив за можливе провести розгляд справи у відсутність даного представника.
2
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд встановив наступне.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивач знаходився на військовій службі, перебував на всіх видах забезпечення і наказом командира військової частини А2452 був звільнений з лав Збройних Сил України в запас з правом носіння військової форми одягу, що стверджується витягом з наказу про звільнення №123 від 24.06.2009 року.
Під час проходження військової службу позивачу не було видано належне речове майно станом на 10.03.2000 року на суму 1472 грн 50 коп, після 11.03.2000 року на суму 6875 грн 87 коп, що стверджується представленими довідками.
Ч.2 ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, в редакції від 20.12.1991 року з наступними змінами та доповненнями, передбачала право на одержання військовослужбовцями за рахунок держави речового майна і продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовця грошової компенсації замість них.
Однак відповідно до ст.2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17 лютого 2000 року, який набрав чинності 10.03.2000 року, призупинено дію ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме щодо права військовослужбовця на отримання продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна.
Конституція України та чинне законодавство не встановлює пріорітету застосування того чи іншого закону, однак відповідно до п.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №4-зп від 03.10.1997 року (справа про набуття чинності Конституції України) зазначено, що “конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика , коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше”. Відповідно до ч.3 ст.150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Таким чином, виходячи з наведених положень Конституції України та Рішення Конституційного СудуУкраїни, приорітетними в даному випадку є положення Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17 лютого 2000 року, яким призупинено право на отримання грошової компенсації замість речового майна.
Але з 01 січня 2007 року набула чинності ст.9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, згідно якої продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року №1444 затверджено Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, відповідно до п.27 якого військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації. У разі звільнення у запас військовослужбовцю видається речовий атестат, який додається до особової справи. Якщо протягом 12
3
місяців після звільнення військовослужбовець буде призваний із запасу, до його забезпечення зараховується раніше отримане речове майно.
З урахуванням наведеного, суд визнає, що позивач має право на отримання грошової компннсації за речове майно за період з 28.10.2004 року по 24.06.2009 року, по час звільнення з військової служби.
Покликання представника відповідача на пропуск строку звернення до суду як на підставу відмови у позові, судом не приймається до уваги, оскільки для звернення до суду встановлюється строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
З наявної в матеріалах справи довідки військової частини А2452 від 02.07.2010 року вбачається факт визнання відповідачем заборгованості по виплаті грошової компенсації позивачу через відсутність відповідних коштів.
Також судом встановлено, що військова частина А2452 окремих рахунків в Управлінні Державного казначейства немає, відповідні особові рахунки на грошове, речове та продовольче забезпечення знаходяться у військовій частині А0998.
Оцінюючи докази по даній справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні доведено, що в/ч А2452 та в/ч А0998 за час проходження військової служби не видали позивачу речового майна і при його звільненні з військової служби не виплатили останньому грошової компенсації за неотримане речове майно за період військової служби з 28.10.2004 року по 24.06.2009 року, чим порушила охоронювані законом права позивача, а тому заявлений позов слід задоволити частково.
Керуючись ст.150 Конституції України, ст.ст.4, 7, 14, 86, 94, 99, 104, 105, 111, 112, 136, 158, 159, 160, 162 КАС України, ст.9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, Положенням про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №144 від 28.10.2004 року, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
позов задоволити частково. Визнати бездіяльність відповідачів військової частини А2452 та військової частини А0998 м.Яворів Львівської області щодо невиплати грошової компенсації за неотримане речове майно за період з 28.10.2004 року по 24.06.2009 року позивачу ОСОБА_1 – неправомірною.
Зобов'язати військову частину А2452 та військову частину А0998 м.Яворів Львівської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно за період з 28.10.2004 року по 24.06.2009 року.
В решті позовних вимогах ОСОБА_1 – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення через Яворівський районний суд Львівської області.
Постанову виготовлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СУДДЯ: