Личаківський районний суд м. Львова

__________________________________________________________________________________________________________________

                                                                                                                                                           Справа № 2-5052/10                                                                                                                                                      

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   
16 грудня 2010 року                 Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого – судді Гірник Т.А.

   при секретарі – Заставній С.Л.

   з участю позивача – ОСОБА_1

   відповідача – ОСОБА_2

   представника відповідача – ОСОБА_3

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, суд –

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, просить ухвалити рішення про стягнення аліментів на утримання їх неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі по 600 грн. на кожну дитину щомісячно.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, пояснила, що в шлюбі, укладеному між сторонами 31.10.1992р., народилися їх діти. Вказала, що неповнолітні діти проживають разом з нею, а відповідач, з часу розірвання шлюбу в грудні 2005р., ніякої матеріальної допомоги на утримання дітей добровільно не надає, не займається їх вихованням. Ствердила, що після розірвання шлюбу та відмови відповідача від частини належних йому коштів після продажу будинку, зобов’язалась протягом двох років не ставити питання про стягнення аліментів. Однак, на даний час, сама немає змоги самостійно матеріально забезпечувати дітей, оскільки діти потребують значних коштів для забезпеченням нормальним харчуванням, одягом, в тому числі у зв’язку з необхідністю оплачувати навчання сина, який навчається на платній формі. Тому просить постановити про стягнення аліментів на утримання дітей в розмірі по 600 грн. щомісячно на кожну дитину. У підтвердження вимог покликається на копії свідоцтв про народження дітей та інші документи.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, оскільки при продажу належного йому будинку добровільно відмовився від належної йому частки грошових коштів в користь дітей, а позивач в свою чергу зобов’язалась не ставити питання про стягнення аліментів на їх утримання. Вважає, що виручених коштів від продажу достатньо для забезпечення нормальних умов проживання та навчання дітей. Оскільки на даний час не працює, не має стабільного доходу, то по мірі можливостей приймає участь у вихованні та утриманні дітей, зобов’язався в подальшому їх матеріально підтримувати. Тому просить відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_3, який діє на підставі належних повноважень, у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених відповідачем.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі документи та ухвалюючи рішення у відповідності до вимог ст. 215 ЦПК України, суд позовні вимоги задовольняє з таких підстав.

Встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбу, 02.12.2005р. розлучення зареєстровано в Личаківському відділі РАЦС Львівського МУЮ (а.с.2).

Згідно копій свідоцтв про народження дітей ІНФОРМАЦІЯ_1 в сім’ї народився син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 – донька ОСОБА_3, батьками яких є позивач і відповідач (а.с.4).

У відповідності до вимог ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Законом передбачена рівність такого обов’язку.

При вирішенні даного спору, суд враховує наступні обставини.

При розгляді справи по суті позивач ствердила, а відповідачем це не оспорюється, що неповнолітні діти проживають разом з матір’ю

Встановлено, що відповідач, самоусунувся від обов’язку по утриманню дітей, хоча такий в рівній мірі покладений на обох батьків і закріплений в сімейному законодавстві. Дану обставину суд приймає при ухваленні рішення.

При визначенні розміру аліментів суд погоджується з думкою позивача про стягнення таких у твердій грошовій сумі.

При цьому суд враховує вік, стан здоров’я та матеріальне становище дітей, які обоє навчаються, в тому числі син сторін ОСОБА_4 на платній формі навчання, що підтверджується копією договору про навчання від 25.07.2008р. Тому, суд вважає, що є необхідність у значних видатках на утримання дітей. Також слід врахувати рівень малозабезпеченості у державі, що вказано в ст. 1 Закону України „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати”, якою встановлено, що для дітей віком від 6 до 18 років з 1 липня 2010р. прожитковий мінімум становив 921 грн., з 1 жовтня 2010р. – 941 грн., з 1 грудня 2010р. становить 957 грн.

Згідно представленої суду довідки про заробітну плату позивач працює в ТзОВ „Харко” адміністратором за основною формою працевлаштування, середній заробіток без обов’язкових відрахувань становить 1 800 грн. Отже слід вважати, що отримувані доходи позивача не дають їй можливість самій забезпечити належне утримання дітей сторін.

Водночас суд знаходить матеріальну спроможність відповідача такою, що дозволяє прийняти рішення про стягнення аліментів. Так встановлено, що відповідач є фізично здоровим, повністю працездатним, відсутні особи, яким за законом зобов’язаний надавати утримання. Заперечуючи проти позову з підстав відмови від належної від продажу будинку частини грошових коштів в користь дітей, забезпечення такими до їх повноліття, сам відповідач визнав, що на його думку дітям необхідним є  нормальне харчування, витрати на одяг та інше, крім того визнав, що слід нести видатки на забезпечення навчання та лікування. З врахуванням твердження відповідача про категоричне небажання сплачувати аліменти, підтверджено позицію суду про небажання відповідача надавати утримання дітям добровільно і про стягнення таких в розмірі, визначеному позивачем. Тому позов слід задоволити повністю і постановити про стягнення на користь позивача аліментів на утримання дітей сторін по 600 грн. щомісячно на кожну дитину за відсутності у відповідача регулярного і стабільного заробітку

Крім того, суд вважає за необхідне роз’яснити сторонам, що такий розмір аліментів може в судовому порядку змінюватись, в залежності від зміни матеріального становища сторін.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 81, 209, 212-215, 367 ЦПК України, ст. ст. 180, 182, 184 Сімейного кодексу України, суд –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Львова, не працюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, що проживає за адресою АДРЕСА_2, аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі по 600 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 11 серпня 2010 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття та до зміни матеріального становища сторін.

Стягнути з ОСОБА_2 51 гривню судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи в дохід держави.

Рішення суду допустити до негайного виконання в межах стягнення суми платежу за один місяць.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                         Т.А. Гірник