Судове рішення #1263197
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

 

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215

 

ПОСТАНОВА

 

Іменем України

02.10.2007

Справа №2-22/8738-2007А

 

За позовом - СПД ОСОБА_1 ( смт. Советський, АДРЕСА_1)

До відповідача  - Головного управління у справах захисту прав споживачів в АРК (м.Сімферополь, вул. імені  Газети «Кримська правда», 61) 

Про скасування постанови .

                                                                                                   Суддя   Яковлєв С.В.

                                                                                                За участю  секретаря  Дулімової В.І.

                     Представники:

Від позивача - не з'явився.  

Від відповідача -  Плахоцька Н.А.  - гол. спец., дов. від 18.06.2007 р. 

Сутність спору:  СПД ОСОБА_1  ( далі позивач)  звернувся    до суду  з позовом, в якому просив скасувати  Постанову Головного управління у справах захисту прав споживачів в АРК (далі відповідач) від 05.06.2007 р. № 955 . Вимоги мотивовані тим, що на думку позивача відповідач під час винесення зазначеної постанови порушив вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».

                       Під час судових засідань, яки відбулись 19.07.2007 р. та 14.09.2007 р., представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, вважаючи , що відповідач діяв з порушенням порядку, встановленого законодавством України.

                        Відповідач надіслав до суду  відзив на позов( вих. № 1202 від 18.07.2007 р.) , в якому з позовними вимогами не погодився , вказавши, що  Постанова від 05.06.2007 р. № 955  прийнято з додержанням вимог  Закону України  «Про захист прав споживачів».

                      Позивач явку свого представника у судове засідання, яке відбулось 02.10.2007 р., не забезпечив, про час та день його проведення був сповіщений належним чином.

                      Представник відповідача наполягав на продовженні розгляду справи.

                      Вислухавши думку представника відповідача, приймаючи до уваги участь представника позивача у попередніх судових засіданнях, надання ним необхідних документів, відсутність клопотання про відкладення розгляду справи, ненадання ним доказів неможливості участі його представника з поважних причин, суд, керуючись ст. 128 КАСУ, вважає можливим продовжити розгляд справи  по наявним в ній документам. 

                      Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача та відповідача  ,  суд     

                                                                   встановив:

                     Спеціалістами відповідача  на підставі направлення № 00007258 від 16.05.2007 р. було проведено 22.05.2007 р.   перевірка магазину  позивача ІНФОРМАЦІЯ_1, який розташований у смт.Советський, по АДРЕСА_1 .

                     За результатами зазначеної перевірки  був складений Акт № 00005603 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів, в якому зафіксовано порушення позивачем  ст..14.15  Закону України «Про захист прав споживачів» щодо реалізації  товарів без наявності сертифікатів відповідності.

                      Акт перевірки № 00005603  від 22.05.2007 р. був  підписаний позивачем .  В акті перевірки позивачу був встановлений строк  для надання сертифікатів відповідності товарів.  Крім того у зазначеному акті  позивач був повідомлений про те, що розгляд матеріалів відбудеться о 14 годині  05.06.2007 р. за адресою: м.Сімферополь, вул. імені  Газети «Кримська правда», 61, кім. 316.

                      Відповідач  05.06.2007 р. прийняв Постанову № 955  про накладення  стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якою за  реалізацію позивачем товарів, що підлягали обов'язковій сертифікації в Україні, без наявності  сертифікатів відповідності на нього накладений штраф у сумі  2925 грн.

                       Ст.19 Конституції України визначає, що  органи державної влади та органи місцевого самоврядування  зобов'язани діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

                      Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками  і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг , права позивачів  та механізм іх захисту , основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

                       Ст. 4 зазначеного закону  встановлює права споживачів , до яких , зокрема, відноситься , право на належну якість продукції та обслуговування ,  на необхідну , доступну , достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника.

                        Згідно зі ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати  споживачеві продукцію  належної якості , а також надати інформацію про цю продукцію.

                        Споживач має  право на те, щоб  продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя. Реалізація  продукції  без маркування національним  знаком відповідності та/або без сертифіката відповідності чи декларації про відповідність  забороняється (ст. 14  Закону).

                        Відповідно до ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право  на одержання необхідної, доступної ,достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Така інформація  має доводитись до відома споживачів виробником ( виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні  чи іншим способом, прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

                          Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів визначена у ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»,  п. 3 ч.1 якої визначає ,що у разі  реалізації  продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва  про визначення відповідності та/або  декларації  про відповідність, якщо це встановлено  технічним регламентом з підтвердження відповідності на відповідний вид продукції   суб'єкти господарювання  несуть відповідальність  у розмірі  50%  вартості  одержаної для реалізації  партії товару.

                           Діяльність органів влади у сфері захисту прав споживачів регламентована у р. IV Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідно до ст. 26 Закону  спеціально уповноважений орган центральної виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи мають право не тільки  давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання  приписи про припинення  порушень прав споживачів, але і накладати на них  стягнення , передбачені ст.23 цього закону , в порядку визначеному КМУ.

                           Матеріали справи свідчать про те, що позивач   придбав у своїх контрагентів   лінолеум полівінілхлоридний на нетканинній підоснові,  дверні полотна, двері металеві без отримання  реєстраційних номерів сертифікатів відповідності або свідоцтв  про визначення відповідності. В подальшому позивач здійснював реалізацію вказаних товарів без отримання необхідних сертифікатів.

                           Після проведення перевірки відповідачем та встановлення ним порушення ст.14,15 Закону України «Про захист прав споживачів», необхідні сертифікати (свідоцтва про відповідність) були отримані позивачем, їх копії  надіслані на адресу першого у термін , встановлений у Акт перевірки № 00005603  від 22.05.2007р.

                            Під час розгляду справи представниками позивача підтверджений факт отримання сертифікатів ( свідоцтв про відповідність) придбаних раніше товарів після проведення  відповідачем перевірки.

                           У Законі України « Про підтвердження відповідності»  визначено, що технічний регламент - це закон України, нормативно - правовий акт , прийнятий КМУ , в якому визначено характеристики продукції. 

                           У Наказі Державного комітету України з питань технічного регулювання та  споживчої політики № 28 від 01.02.2005 р. , зареєстрованом в Мін'юсті  України 04.05.2005 р. за № 166/10746, вказано, що підлягають  обов'язковій сертифікації в Україні лінолеум полівінілхлоридний на нетканинній підоснові,  дверні полотна.

                             За таких умов , приймаючи до уваги підтвердження позивачем по справі отримання сертифікатів відповідності на товари, зазначені у акті  № 00005603  від 22.05.2007 р. , після проведення перевірки відповідачем,  суд приходить до висновку , що матеріалами справи підтверджується порушення позивачем положень ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів».

                             На думку суду відповідачем по справі надані докази того, що  технічним регламентом, діючим в Україні , встановлена необхідність наявності сертифікатів відповідності  при реалізації споживачам лінолеуму полівінілхлоридного на нетканинній підоснові,  дверних полотен.

                            Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу , суд вважає, що під час прийняття Постанови № 955 від 05.06.2007 р. відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України  «Про захист прав споживачів»,  з'ясувавши всі обставини справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування  зазначеної постанови .

                           Під час судового засідання, яке відбулось 02.10.2007 р., були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ  постанову складено 05.10.2007 р.

                        Керуючись ст.ст.  160-163 КАС України, суд 

                                              п о с т а н о в и в:

                        У позові відмовити.

           

         У разі неподання  заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання  постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ -  з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу  через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження. 

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Яковлєв С.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація