Справа № 1-463/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  22 грудня 2010 року                                                 Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі:    

головуючого судді           Осаулова А.А.

при секретарі                Шевчук О.В.

за участю прокурора       Курбатової І.Л.

та адвоката             ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Вінниці, громадянина України, з середньою освітою,  не працюючого, одруженого, на утриманні неповнолітня дитина, що проживає в АДРЕСА_1, раніше  судимого 12.08.2009 року Староміським районним судом м.Вінниці за ч.1 ст.213 КК України до штрафу в розмірі – 1700 грн.,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, –  

В С Т А Н О В И В :

14.11.2009 року ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння біля будинку АДРЕСА_1 побачив раніше незнайомого йому неповнолітнього ОСОБА_3, 1993 року народження, який проходив повз нього та вирішив вчинити щодо нього хуліганство.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, діючи умисно та  безпричинно з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, демонструючи свою зневагу до загальноприйнятих в суспільстві норм та правил поведінки, в присутності інших осіб умисно наніс ОСОБА_3 удар кулаком правої руки в область обличчя, завдавши останньому згідно висновку експерта № 611 від 14.05.2010 року легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я у вигляді закритої черепно-мозкової травми – струс головного мозку, закритий перелом кісток носа без зміщення уламків.

Підсудний ОСОБА_2  в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні хуліганства  визнав частково та суду пояснив, що 14.11.2009 року він разом зі своїми знайомими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вийшли з будинку АДРЕСА_1 та направились в сторону УТОС, що по вул. 600-річчя в м. Вінниці, оскільки там його повинен був чекати знайомий. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 попросили його купити пива. Що він і зробив та купив їм по пляшці пива, однак сам не вживав його оскільки необхідно було їхати до дружини у пологовий будинок.  Через деякий час біля них пройшов молодий чоловік, який за своєю статурою був схожий на знайомого, на якого він чекав. В зв’язку з чим він запитав чи він не «голуб», на що той його запитав чи він бажає мати проблеми. Розмову із потерпілим ОСОБА_3 він почав перший, однак оскільки останній почав його провокувати на бійку, він вдарив ОСОБА_3 у обличчя. Після чого ОСОБА_3 відразу пішов, однак слідів крові на його обличчі не було. Просив суд його суворо не карати, оскільки батьки потерпілому відшкодували шкоду та в нього є дитина.

Представник потерпілого ОСОБА_6   суду пояснив, що до нього зателефонував син ОСОБА_3 та повідомив, що його побили біля УТОСу. Він одразу приїхав та побачив свого сина, у якого на лиці була кров. Він запитав у нього, що трапилось, на що він відповів, що його побили троє невідомих йому молодих людей. Після чого він разом із сином під’їхав до УТОСу та побачив там троє молодих людей. Підійшовши до них, запитав хто вдарив його сина на що один із хлопців, який був міцної статури підійшов до нього та відповів, що це він зробив. Як потім він дізнався це був ОСОБА_2 і при розмові із яким він зрозумів, що останній знаходиться в стані алкогольного сп’яніння. Потім він разом із сином звернулися до міліції та лікарні з приводу отриманих тілесних ушкоджень. Під час судового розгляду справи батьки підсудного відшкодували шкоду в сумі 5 000 грн., тому просив залишити пред’явлений цивільний позов без розгляду та підсудного суворо не карати.  

    Потерпілий ОСОБА_3  суду пояснив, що в той вечір вони перебували разом із батьком ОСОБА_6 на автомобільній стоянці по вул. 600-річчя в м. Вінниці. Після чого, він сказав батьку, що йому необхідно піти до свого знайомого ОСОБА_3 та взяв у батька гроші для того, щоб купити газовану воду. Проходячи біля УТОСу, він почув як його хтось запитав чи він не «голуб», на що він сказав, що ні. Після чого, ОСОБА_2, який був разом зі своїми двома друзями, сказав: «якщо ти не голуб – ти зальотна птиця». Побачивши вказаних осіб, він вважав, що вони є старшими по віку за нього та ОСОБА_2 був міцної статури. ОСОБА_2 та його двоє друзів вживали пиво. ОСОБА_2 підійшовши до нього вдарив його рукою у обличчя, внаслідок чого потемніло в очах та пішла кров з носа, отримав струс мозку.   В подальшому, він зателефонував своєму батькові та сказав, що його побили і вони разом із батьком поїхали до міліції, а потім звернулися до лікарні. Просив  суд суворо не карати підсудного.  

  Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що ОСОБА_2 є його двоюрідним братом і в той вечір він разом із ним та  ОСОБА_5 біля УТОСу чекали свого знайомого на прізвисько «голуб». Біля приміщення УТОС вони сиділи на лавочці та пили пиво, однак ОСОБА_2 не пив пива. Побачивши, що неподалік від них іде молодий чоловік схожий на їх знайомого, ОСОБА_2 запитав чи він не голуб, на що він відповів негативно. Після чого, до нього підійшов ОСОБА_2 та вдарив його рукою в обличчя, однак потерпілий не падав та слідів крові у нього не було.  

Свідок ОСОБА_5  суду пояснив, що він разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебував біля УТОСу, де вони сиділи на лавочці та пили пиво. Побачивши, що неподалік їде молодий чоловік, ОСОБА_7 запитав у нього чи він не «голуб», на що останній відповів негативно. Після чого до нього підійшов ОСОБА_2 та почав із ним розмовляти, про що саме йому не відомо. В цей же час ОСОБА_2 ударив потерпілого, куди саме він не бачив. На час вчинення цих дій зі сторони потерпілого не було жодних ознак небезпеки для життя або здоров’я ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що в той вечір він разом із потерпілим ОСОБА_3 сиділи на лавочці на території УТОСу.  В цей же час до нас підійшли троє молодих людей, серед яких був ОСОБА_2, який запропонував ОСОБА_3 відійти. Він бачив як вказані три особи щось пили з пластикових пляшок, однак що саме він не бачив. ОСОБА_2 знаходився неподалік від нього, однак запаху алкоголю від нього чути не було. ОСОБА_9 та ОСОБА_2 про щось розмовляли, про що йому не відомо. Після чого ОСОБА_2 ударив ОСОБА_3 в обличчя та розбив йому ніс. Раніше між ним, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 конфліктів не було, оскільки вони не були знайомі. Після чого  приїхав батько потерпілого та в подальшому забрав ОСОБА_3 до лікарні.

Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_10 (оголошено а.с.126) зазначено , що 14.11.2009 року, він перебував на чергуванні у Вінницькій обласній дитячій лікарні  і в цей же день біля 18.00. год. у відділення нейрохірургії  поступив ОСОБА_3  на стаціонарне лікування, де перебував до 01.12.2009 року із крепітацією кісток носа, головний біль, нудота, короткочасна втрата свідомості.  Зранку, 15.11.2009 року він провів медичний огляд вказаного пацієнта, оскільки був його лікуючим лікарем, та направив на спірально-комп’ютерну томограму головного мозку. До направлення була припухлість ділянки носа, струс головного мозку, що підтверджується історією хвороби.  

Крім показань потерпілого, його представника та свідків, винуватість   ОСОБА_2 у вчиненні хуліганства також підтверджується доказами зібраними під час досудового слідства  та дослідженими в судовому засіданні, а саме:

-  протоколом усної заяви про злочин ОСОБА_3, який зазначив про вчинення щодо нього злочину та заподіяння йому тілесних ушкоджень (а.с.4);

- довідкою Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні від 14.11.2009 року про ушкодження ОСОБА_3 та копіями інших медичних документів про ушкодження потерпілого  (а.с.5, 11-15);

-характеризуючими матеріалами на ОСОБА_2 (а.с.73-90);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 28.01.2010 року із ОСОБА_3, де він  вказав та показав на місці про обставини вчинення щодо нього злочину підсуднім із фототаблицею (а.с. 101-105);  

-  висновком експерта Вінницького обласного бюро СМЕ №611 від 14.05.2010 року, згідно якого у ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, закритого перелому кісток носа без зміщення уламків, які утворилися від дії тупих твердих предметів - не виключено 14.11.2009 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я (а.с. 138-139);

-  протоколом допиту обвинуваченого ОСОБА_2 від 28.05.2010 року, де він визнав повністю обставини вчинення хуліганства щодо потерпілого (а.с. 147).

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість підсудного ОСОБА_2 у вчиненні хуліганства була доведена повністю як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні.

Так, ОСОБА_2 при проведенні досудового слідства визнавав свою вину у вчиненні даного злочину та потерпілий послідовно  і у хронологічному порядку пояснив, що підсудний безпричинно та умисно заподіяв йому удар рукою в обличчя. Раніше він підсудного не знав та ніколи не бачив.

Вказані показання потерпілого повністю узгоджуються та підтверджуються із іншими докази по справі, а саме - протоколом відтворення обстановки і обставин події від 28.01.2010 року із ОСОБА_3, де він  вказав та показав на місці про обставини вчинення щодо нього злочину підсуднім із фототаблицею (а.с. 101-105); висновком експерта Вінницького обласного бюро СМЕ №611 від 14.05.2010 року, згідно якого у ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, закритого перелому кісток носа без зміщення уламків, які утворилися від дії тупих твердих предметів - не виключено 14.11.2009 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я (а.с. 138-139) та протоколом допиту обвинуваченого ОСОБА_2 від 28.05.2010 року, де він визнав повністю обставини вчинення хуліганства щодо потерпілого (а.с. 147).

Зважаючи на вищевказані факти, суд приходить до висновку, що факт вчинення підсудним ОСОБА_2  зазначеного злочину у стані алкогольного сп’яніння та в громадському місці – на вулиці в присутності сторонніх осіб доведено в судовому засіданні.

За таких обставин суд вважає, що дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання.

Зокрема, судом враховано, що ОСОБА_2 раніше судимий (а.с.74,79), на обліку у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. акад.. О.І. Ющенка та в наркологічному диспансері перебував (а.с.84-85), за місцем роботи характеризується посередньо (а.с.82), за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 83). Згідно акту стаціонарної судово-психіатричної експертизи №46  від 18.02.2010 року в період вчинення злочину  та на даний час ОСОБА_2 на хронічне психічне захворювання на страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. В період вчинення злочину та на даний час ОСОБА_2 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_2 не потребує (а.с.94-95);

Обставин, що пом’якшують покарання підсудного суд вважає добровільне відшкодування завданої шкоди та наявність на утриманні малолітньої дитини (а.с.89).

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного є вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп’яніння.

З урахуванням наведених обставин справи та особи підсудного суд вважає, що необхідним та достатнім покарання для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання, не пов’язане з ізоляцією ОСОБА_2 від суспільства, а тому йому доцільно призначити покарання у виді – штрафу в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

З А С У Д И В :

    ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді – штрафу в розмірі – 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 8500 (вісім тисяч п»ятсот) гривень в дохід держави.

На підставі ст.71 КК України призначити ОСОБА_2  покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Староміського районного суду м. Вінниці від 12.08.2009 року та остаточно призначити йому покарання у виді – штрафу в розмірі – 510 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 8670 (вісім тисяч шістсот сімдесят) гривень в дохід держави.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної  сили змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти з зали суду.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області через Ленінський районний  суд м. Вінниці  протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя:

Справа № 1-463/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  22 грудня 2010 року                                                 Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі:    

головуючого судді           Осаулова А.А.

при секретарі               Самченко Т.П.,  Шевчук О.В.

за участю прокурора       Курбатової І.Л.

та адвоката             ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Вінниці, громадянина України, з середньою освітою,  не працюючого, одруженого, на утриманні неповнолітня дитина, що проживає в АДРЕСА_1, раніше  судимого 12.08.2009 року Староміським районним судом м.Вінниці за ч.1 ст.213 КК України до штрафу в розмірі – 1700 грн.,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, –  

З А С У Д И В :

    ОСОБА_2  визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді – штрафу в розмірі – 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 8500 (вісім тисяч п»ятсот) гривень в дохід держави.

На підставі ст.71 КК України призначити ОСОБА_2  покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Староміського районного суду м. Вінниці від 12.08.2009 року та остаточно призначити йому покарання у виді – штрафу в розмірі – 510 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 8670 (вісім тисяч шістсот сімдесят) гривень в дохід держави.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної  сили змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти з зали суду.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області через Ленінський районний  суд м. Вінниці  протягом 15 діб з моменту його проголошення .

Суддя: