Справа № 2-а-1036/10

2010 рік

ПОСТАНОВА

Іменем України

"22" листопада 2010 року                                           м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді                                   Дем’яненко І.В.,

за участю секретаря                                Скворцової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Люботин Харківської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ІДПС БДПС ДАІ взводу № 2 старшого лейтенанта  міліції Азарова Руслана Миколайовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Люботинського міського суду Харківської області з позовом  до інспектора ІДПС БДПС ДАІ взводу № 2 старшого лейтенанта  міліції Азарова Руслана Миколайовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтуванні  позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, постановою серії АХ № 320184 від 13 квітня 2010 року в справі про адміністративне правопорушення, складеною інспектором ІДПС БДПС ДАІ взводу № 2 старшим лейтенантом міліції Азаровим Р.М., його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень за порушення п 2.1. ПДР, тобто керування транспортним засобом водієм, який не має при собі посвідчення водія відповідної категорії.

Позивач вважає дану постанову необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП та прийнятою з порушеннями вимог діючого законодавства, оскільки при розгляді справи інспектором не  було взято до уваги наявність тимчасового талону у ОСОБА_1, на  право  керування  транспортним засобом, який він пред’явив інспектору. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що відповідачем було грубо порушене його конституційне право на захист. Інспектор проігнорував клопотання ОСОБА_1 щодо необхідності участі при розгляді справи захисника та негайно прийняв рішення по справі.

У зв’язку з наведеним позивач просив позов задовольнити, визнати незаконною та скасувати постанову серії АХ № 320184 від 13 квітня 2010 року в справі про адміністративне правопорушення.

Позивач – ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи  був повідомлений  належ ним чином та своєчасно, в судове засідання не з’явився,  направив до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити та розглядати справу без його участі.

Відповідач - інспектор ІДПС БДПС ДАІ взводу № 2 старший лейтенант  Азаров Р.М. про час і місце розгляду справи  був повідомлений  належ ним чином та своєчасно, в судове засідання не з’явився, направив до суду клопотання щодо розгляду справи без його участі враховуючи значні витрати на відрядження.

Згідно з вимогами  ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідач є суб'єктом владних повноважень, повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд розглядає справу за його відсутністю на підставі наявних у ній доказів.

Суд,   дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, вважає що позов обґрунтований і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, інспектором ІДПС БДПС ДАІ взводу № 2 старшим лейтенантом міліції Азаровим Р.М. 13 квітня 2010 року було складено протокол про адміністративне правопорушення АХ 320184 , згідно з яким 13 квітня 2010 року о 7 годині 30 хвилин ОСОБА_1  керував автомобілем шкода, державний номер НОМЕР_1, на 472 км а/ш Київ-Харків-Довжанський, не маючи посвідчення водія , чим порушив п.2.1 Правил дорожнього руху України.

П.2.1 «а» Правил дорожнього руху України визначає, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення.

За таке правопорушення передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Позивач ОСОБА_1 замість посвідчення водія мав при собі тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами, що відповідає вимогам ч.1 ст.265-1 КУпАП та п.п.3, 4 «Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія, талона про проходження державного технічного огляду і ліцензійної картки на транспортний засіб та їх повернення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1086 від 17.12.2008 року, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до КУпАП може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, працівник державної автомобільної інспекції тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами; про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Крім того,  інспектор проігнорував клопотання ОСОБА_1 щодо необхідності участі при розгляді справи захисника та негайно прийняв рішення по справі. Таким чином, інспектор порушив права ОСОБА_1 на захист, передбачені ст. 268 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням.

Таким чином, суд розглянув справу з урахуванням положень ст.71 КАС України, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а постанова - скасуванню, оскільки відповідачем не надано будь-яких доказів в протиріч доводів позивача.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що в діях позивача по справі – ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП України.

Пункт 1 ст. 247 КУпАП передбачає, що розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 10, 11, 69, 71, 94, 99-102, 128, 163, 167 КАС України, ст.ст. 247, 265-1, 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення , суд –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов  ОСОБА_1 – задовольнити в повному обсязі.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АХ № 320184 від 13 квітня 2010 року, складену інспектором ІДПС БДПС ДАІ взводу № 2 старшим лейтенантом міліції Азаровим Р.М., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП – скасувати.

Провадження по матеріалу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУПАП.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3.40 гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Люботинський міський суд Харківської області. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                         І.В. Дем’яненко