Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц-4536/2010р. Головуючий
в 1 інстанції Завгородня Л.М.
Категорія 57 Доповідач в апеляційній
інстанції Алєєва Н.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 грудня 2010 року колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Володіної Л.В.,
суддів - Алєєвої Н.Г., Птіціної В.І.,
за участю:
секретаря - Блоха Д.Д.,
представника позивача, третьої особи - ОСОБА_4,
представника відповідача – ОСОБА_5,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_6 – ОСОБА_7 на рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 11 червня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_8, третя особа на стороні позивача – ОСОБА_9 до ОСОБА_6, третя особа на стороні відповідача – Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради про припинення права на частку в загальній власності, визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про припинення права на частку в загальному майні, визнання права власності на квартиру,
ВСТАНОВИЛА:
Оскарженим рішенням, з урахуванням додаткового рішення суду від 24.06.2010р., позов ОСОБА_8 задоволений, право власності ОСОБА_6 на Ѕ частку в квартирі АДРЕСА_1 припинено. За ОСОБА_8 визнано право власності на Ѕ частку вищевказаної квартири. В задоволені зустрічного позову ОСОБА_6 відмовлено. ДКП „БТІ та ДРОНМ” Севастопольської міської Ради зобов’язано анулювати реєстраційний напис №35 від 09.02.2007р. в реєстровій книзі 132 доп.арк.30 про право власності ОСОБА_6 на Ѕ частку в квартирі АДРЕСА_1, територіальне управління ДСА України зобов’язано виплатити ОСОБА_6 20 978 грн., які внесені ОСОБА_8 на ім'я ОСОБА_11
Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення, апелянт вказує, що спірна частка в праві спільної часткової власності продана з публічних торгів, тому переважного права її викупу позивач не мав, предметом спору є право власності на квартиру, в зв’язку з чим суд помилково застосував ч.7 ст.71 ЖК України щодо збереження за ОСОБА_9 житлового приміщення протягом всього строку відбування покарання. Крім того, правом на оскарження дій державного виконавця з питань неповідомлення про проведення публічних торгів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не скористалися. Задовольняючи позов ОСОБА_8 суд не звернув увагу на ті факти, що ОСОБА_8 навмисно були погіршені житлові умови, ОСОБА_6 іншого житла не має, вимушена його наймати.
В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_6 – ОСОБА_5 просила апеляційну скаргу задовольнити частково, зустрічний позов ОСОБА_6 залишити без розгляду, рішення суду скасувати, визнати за ОСОБА_8 право власності на квартиру в цілому, стягнути з останнього на користь ОСОБА_6 111 132 грн. в рахунок грошової компенсації вартості Ѕ частки квартири.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що остання підлягає задоволенню частково.
Згідно до ч.1 ст.364, ч.1,2 ст.365 ЦК України, п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995р. в редакції від 25.05.1998р. „Про судову практику в справах за позовами про захист права приватної власності”, співвласник має право на виділ в натурі частки з майна, що знаходиться в загальній долевій власності. Право особи на частку в загальному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників в випадку, якщо річ не підлягає розподілу, спільне володіння та користування майном неможливо, таке припинення не завдасть значної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд ухвалює рішення про припинення права особи на частку в загальному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. Розмір грошової компенсації визначається за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Зі справи видно та не спростовується сторонами, що позивач ОСОБА_8 та його син ОСОБА_9 (третя особа по справі) на праві особистої власності мали по Ѕ частки в однокімнатній квартирі АДРЕСА_1 в м.Севастополі(а.с.15,98 т.1).
Згідно до вироку Гагарінського районного суду м. Севастополя від 05.02.2004р., що набрав чинності, ОСОБА_9 був засуджений за ст.309 ч.2, ст.313 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.
ОСОБА_8 11.04.2005р. подав заяву до ВДВС Гагарінського РУЮ в м. Севастополі про бажання викупити Ѕ частку названої квартири, яка підлягала конфіскації за вироком суду, однак вказана заява не була прийнята до уваги виконавчою службою та 19.08.2005р. Ѕ частка квартири була продана на торгах ОСОБА_11 без сповіщення позивача та третьої особи по справі. 02.11.2006р. ОСОБА_11 подарувала названу Ѕ частку квартири відповідачці ОСОБА_6
Суд правильно оцінив викладене та ті факти, що:
- спірна квартира, згідно до висновку експертизи, розділу не підлягає (т.1 а.с. 55-58);
- спільне користування та володіння квартирою ОСОБА_8 та ОСОБА_6 не можливе;
- про час та місце торгів, стартову ціну реалізації майна третя особа та позивач по справі повідомлені не були;
- права ОСОБА_6 не порушені, так як остання набула Ѕ частку квартири безоплатно, знала, що друга половина квартири належить ОСОБА_8 та, обґрунтовано задовольнив первісний позов та відмовив в задоволені зустрічного.
Разом з цим, вартість спірного майна суд не встановив та стягнув на користь ОСОБА_6 суму 20 978 грн., яка не відповідає дійсній вартості Ѕ частки квартири.
В зв’язку з викладеним та тим фактом, що в суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_6 просила залишити позов ОСОБА_6 без розгляду, колегія вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
З наданих сторонами висновків фахівців про вартість майна вбачається, що станом на 01-02.12.2010р. вартість однокімнатної квартири АДРЕСА_1 складає 160 700 грн. (а.с. 160), 222 264 грн. (а.с. 150), в зв’язку з чим ОСОБА_6 внесено на депозитний рахунок ТУ ДСА в м. Севастополі 59 372 грн. (а.с. 164), а ОСОБА_8 внесено на той же рахунок 90 154 грн. (а.с. 176). З врахуванням раніше внесених сторонами на вказаний рахунок по 20 978 грн. кожним ОСОБА_6 всього внесено 80 350 грн. (20 978 грн. + 59 372 грн. = 80 350 грн.), а ОСОБА_8 – 111 132 грн. (20 978 грн. + 90 154 грн. = 111 132 грн.).
Згідно з кон'юктурою ринку нерухомості м. Севастополя вартість однокімнатної квартири в сумі 160 700 грн. є заниженою, тому колегія вважає дійсною вартість квартири 222 264 грн., а вартість Ѕ частки – 111 132 грн., яка підлягає стягненню з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6
Оскільки основне рішення суду скасоване – додаткове рішення суду також підлягає скасуванню.
Керуючись п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України, судова колегія,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 11 червня 2010 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_8 задовольнити, припинити право власності ОСОБА_6 на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1. Визнати за ОСОБА_8 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в цілому. Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 вартість Ѕ частки названої квартири в сумі 111 132 грн. Зобов’язати ДКП „БТІ та ДРОНМ” Севастопольської міської Ради анулювати реєстраційний напис №35 від 09.02.2007р. в реєстровій книзі 132 доп.арк.30 про право власності ОСОБА_6 на Ѕ частку названої квартири.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави судовий збір 1 111,32 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 120 грн.
Рішення набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: /підпис/ Л.В. Володіна
Судді: /підпис/ Н.Г. Алєєва
/підпис/ В.І. Птіціна
З оригіналом згідно
Суддя Апеляційного суду
міста Севастополя Н.Г. Алєєва