А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д В І Н Н И Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Міхасішина І.В.,
суддів: Щолокової О.В., Вавшка В.С.,
при секретарі: Зозулі Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 23 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №2 (Вишенька) про стягнення недоплаченої грошової допомоги, як учаснику бойових дій, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 23 червня 2010 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №2 (Вишенька) про стягнення недоплаченої грошової допомоги, як учаснику бойових дій.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом війни I групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.9) та на нього поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 05 травня інвалідам війни I групи виплачується разова грошова допомога у розмірі десять мінімальних пенсій за віком.
За період 2008-2010 років Головним управлінням праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради згідно Законів України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», «Про Державний бюджет України на 2009 рік», «Про державний бюджет України на 2010 рік», Постанови КМУ №183 від 12.03.2008 року, «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році, відповідно до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про жертви нацистських переслідувань», постанови КМУ №211 від 18.03.2009 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році, відповідно до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» «Про жертви нацистських переслідувань» та постанови КМУ №299 від 07.04.2010 року було виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2008 рік – 310 грн., за 2009 рік –340 грн., за 2010 рік – 1000 грн., що підтверджується довідкою ГУПСЗН Вінницької міської ради від 07.04.2010 №Ж-1-584/05-07 та від 05.05.2010 року №Ж-1-679/05-08 (а.с. 8, 11).
Зазначеними нормами Законів України «Про Державний бюджет» були передбачені інші розміри одноразової щорічної допомоги до 5 травня, які виплачуються даній категорії громадян, ніж ті, які передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Конституційний Суд України у п.3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року №4-зп зазначив : «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загально визнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
Згідно з Законом України від 28.12.2007 р. № 107-VI внесено зміни до ст.12 щодо надання права Кабінету Міністрів України визначати в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, розмір щорічної до 5 травня разової грошової допомоги учасникам бойових дій. Зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 р. № 107-VI, визнано такими, що не відповідають ОСОБА_2 України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тобто, рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію.
На момент виникнення спірних правовідносин, а саме на дату нарахування і виплати позивачеві органом праці та соціального захисту населення відповідних коштів до 5 травня, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» були діючими, а відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. А тому дії відповідача по нарахуванню та виплаті щорічної допомоги до 5-го травня в розмірах передбачених Законом України від 28.12.2007 року №107- VІ до 22.05.2008 року є правомірними.
Розмір мінімальної пенсії за віком згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (№1058-IV) встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Законом, який визначає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у даному випадку є Закон України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
Законами України «Про державний бюджет України на 2009 рік» та «Про Державний бюджет України на 2010 рік» передбачено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009-2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та «про Державний бюджет України на 2010 рік» не розглядалися на предмет конституційності і не втратили своєї чинності, а тому дії відповідача по виплаті щорічної грошової допомоги у розмірах, встановлених Законами України про Державний бюджет України та відповідно до постанов КМУ №211 від 18.03.2009 року та №299 від 07.04.2010, не можна визнати неправомірними, оскільки норми вказаних законів мають пріоритет над нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як такі, що прийняті в часі пізніше.
Крім того, згідно вимог ст. 95 Конституції України виключно Законом України Про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги в частині стягнення на користь позивача разової щорічної грошової допомоги до 5-го травня за 2008-2010 роки, у розмірах, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається.
Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 23 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом вірно: