АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 листопада 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Щолокової О.В.
Суддів: Міхасішина І.В., Войтка Ю.Б.
При секретарі: Зозулі Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринці Вінницької області на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Жмеринському районі Вінницької області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-
в с т а н о в и л а :
В серпні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПФУ у м. Жмеринці Вінницької області про визнання дій посадових осіб відповідача по відмові здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними, зобов’язання відповідача зробити перерахунок виплаченої пенсії з розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2006 року та стягнути суму недоплаченої соціальної допомоги за період з 01 січня 2006 року.
Рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 10 вересня 2010 року позов задоволено частково. Визнано дії посадових осіб УПФУ у м. Жмеринка по відмові в здійсненні ОСОБА_1 перерахунку пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними. Зобов’язано УПФУ у м. Жмеринка Вінницької області зробити перерахунок належної ОСОБА_1 пенсії з розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком за періоди з 26.08.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 26.08.2010 року. Вирішено стягнути з УПФУ у м. Жмеринка Вінницької області на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої державної соціальної допомоги за періоди з 26.08.2007 року по 31.12. 2007 року, з 22.05.2008 року по 26.08.2010 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з УПФУ у м. Жмеринка Вінницької області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 45,50 грн.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринці Вінницької області просить рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 скасувати та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Жмеринка Вінницької області, отримує пенсію за віком та належить до категорії осіб, яким визначено статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням №НОМЕР_1 (а.с. 9).
Положенням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п.17 ст.77 Закону України від 20 грудня 2005р. «Про Державний бюджет України на 2006р.» дію ст.6 Закону від 18 листопада 2004р. на цей рік зупинено.
До того ж, Законом України від 19 січня 2006р. «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006р.» із положень Закону України від 20 грудня 2005 р «Про Державний бюджет України на 2006р.» виключено п.17 ст.77 вказаного вище Закону, а новою редакцією ст.110 цього ж Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону від 18 листопада 2004р., запроваджуються у 2006р. поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Між тим, протягом 2006р. Кабінет Міністрів України не приймав рішень на виконання вимог ст.110 Закону України від 20 грудня 2005р. «Про Державний бюджет України на 2006 р.». А тому пільги для дітей війни, передбачені ст.6 Закону від 18 листопада 2004р., у 2006р. запроваджені не були.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. зупинено на 2007 р. із урахуванням ст. 111 названого вище закону, якою встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 р. дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. із урахуванням ст. 111 цього ж Закону.
При цьому, підпунктом 2 пунктом 41 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» норми ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни викладено в новій редакції. А саме дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни, внесені підпунктом 2 пунктом 41 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р., мають діти війни з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Аналогічне положення викладене в ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».
Отже, нарахування та виплата у 2009-2010 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розмір мінімальної пенсії за віком згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (№1058-IV) встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Законом, який визначає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у даному випадку є Закон України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік. Положення ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини для обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 ст. 28 зазначеного закону мінімального розміру пенсії за віком.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про те, що відмова відповідача у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є неправомірною та обґрунтовано зобов’язав УПФУ в м. Жмеринці Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність . При цьому, суд першої інстанції, враховуючи строк позовної давності, правильно визначив періоди проведення такого перерахунку, а саме з 26.08.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 26.08.2010 року.
Проте, висновок суду про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 суми недоплаченої державної соціальної допомоги за періоди з 26.08.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 26.08.2010 року є помилковим, оскільки, відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
За змістом ч.2 ст. 5, ст. 58 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» обов’язки щодо нарахування та виплати пенсійних виплат покладаються на Пенсійний фонд України та його територіальні органи.
Ураховуючи наведене та відповідні спеціальні законодавчі акти, суд може визнати дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій – зобов’язати провести нарахування/перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
За таких обставин, судом першої інстанції при вирішенні даної справи було порушено норми матеріального права, а тому рішення суду підлягає зміні.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 304-1, 307, п.4 ч.1 ст. 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринці Вінницької області задовольнити частково.
Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10 вересня 2010 року змінити.
Виключити з резолютивної частини рішення суду абзац четвертий про стягнення з управління Пенсійного фонду України в м Жмеринка Вінницької області на користь ОСОБА_1 суми недоплаченої державної соціальної допомоги за періоди з 26.08.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 26.08.2010 року .
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом вірно: