А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д В І Н Н И Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Щолокової О.В.,
суддів: Міхасішина І.В., Іващука В.А.,
при секретарі: Зозулі Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 07 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області про визнання дій протиправними та перерахунок пенсії, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 07 вересня 2010 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 01.06.2009 року відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як інвалідам ІІ групи 1 категорії, захворювання яких пов’язане із виконанням службових обов’язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, а також з урахуванням додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю громадян, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.06.2009 року. Стягнуто з управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн.
В апеляційній скарзі, УПФУ у Вінницькому районі Вінницької області просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 08.09.2006 року (а.с. 3) та останньому встановлена II група інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії А НОМЕР_2від 08.07.1997 року (а.с. 5) та останньому встановлена II група інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачі відносяться до 1 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
07.06.2010 року позивачі звернулися із заявами до УПФУ у Вінницькому районі Вінницької області про перерахунок виплати пенсії згідно із ч.4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.06.2009 року (а.с. 9-10).
16.06.2010 року відповідачем було надано відповідь про відмову у перерахунку пенсії (а.с. 10-11).
Дані правовідносини регулюються Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ, та Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно із ч.4 ст. 54 вищевказаного Закону розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по II групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 50 цього ж Закону особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам II групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
За змістом ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно із ч.ч.1, 4 ст. 8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, за конституційними нормами та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, застосуванню підлягають норми ст.ст. 54,50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року та №654 від 16.07.2008 року, на які посилається відповідач при визначенні розміру основної та державної пенсій даній категорії громадян.
Вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму, який встановлюється Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому, положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для розрахунку інших, пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч.1 цієї статті.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно провести перерахунок та здійснити виплату пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, а також з урахуванням додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, та в зв’язку з чим дії управління УПФУ у Вінницькому районі Вінницької області щодо відмови у здійсненні такого перерахунку є неправомірними.
Посилання відповідача на те, що ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах в межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами, і що дане положення є чинними, питання щодо його конституційності не розглядалося, а тому підлягають до застосування постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року та №654від 16.07.2008 року, не приймаються судом до уваги, оскільки згідно положень ст.ст. 50, 54 Закону України №796-ХІІ розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою визначаються виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, а не розміру мінімальної заробітної плати.
За таких обставин, суд першої інстанції повно та всебічно з’ясувавши всі обставини справи, дослідивши наявні у справі докази, правильно визначився щодо правовідносин, які склалися між сторонами, норм матеріального права, які підлягають до застосування та обґрунтовано задоволив позовні вимоги позивачів.
Рішення суду є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 304-1, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області відхилити.
Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 07 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом вірно: