А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д В І Н Н И Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 листопада 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Щолокової О.В.,
суддів: Міхасішина І.В., Войтка Ю.Б.,
при секретарі: Зозулі Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України м. Ладижин Вінницької області на рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 09 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області про зобов’язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії, -
в с т а н о в и л а :
В серпні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до УПФУ м. Ладижин про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату державної пенсії за віком з 22.05.2008 року, в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, встановивши її в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», здійснити перерахунок та виплату з 22.05.2008 року доплати до пенсії відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, та щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 22.05.2008 року.
Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 09 вересня 2010 року позов задоволено. Зобов’язано УПФУ в м. Ладижин Вінницької області здійснити перерахунок державної пенсії ОСОБА_1 як особі, постраждалій від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду ІІ групи, згідно з ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до розміру не нижчого 8 мінімальних пенсій за віком, розмір якої встановлений ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та здійснити виплату даної пенсії з 22.05.2008 року, з врахуванням проведених виплат.
Зобов’язано УПФУ в м. Ладижин Вінницької області здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, ОСОБА_1 як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду ІІ групи, згідно з ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлений ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та здійснити виплату даної пенсії з 22.05.2008 року, з врахуванням проведених виплат.
Зобов’язано УПФУ в м. Ладижин Вінницької області здійснити перерахунок підвищення (доплати) до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території підвищеного радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати та здійснити виплату даної доплати з 22.05.2008 року з врахуванням проведених виплат.
Зобов’язано УПФУ в м. Ладижин Вінницької області провести ОСОБА_1 перерахунок підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком , виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та виплатити недоплачені кошти з 22.05.2008 року з врахуванням проведених виплат.
В апеляційній скарзі, УПФУ в м. Ладижин просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 має статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 24.06.1998 року (а.с.9). Внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС останній встановлена II група інвалідності. Позивачка зареєстрована і постійно проживає в м. Ладижин Вінницької області, яке згідно постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року /додаток №1/ віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, а також віднесена до категорії громадян, яким визначено статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням №НОМЕР_2(а.с.6).
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 50 цього ж Закону особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам II групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч.4 ст. 54 Закону України в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч.2 ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які поживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених ч.1 цієї статті.
Положеннями ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004р. (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 28.12.2007 року, зокрема п. 28 Розділу II було встановлено розмір щомісячної додаткової пенсії інвалідам II групи в розмірі 20% прожиткового мінімуму, розмір пенсії для інвалідів II групи встановлений не нижче 120% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, а підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону норми ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни викладено в новій редакції. А саме дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від №10-рп/2008 від 22.05.2008 року названі норма визнані неконституційними і втратили чинність.
Згідно із ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тобто, рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію.
Згідно із ч.ч.1, 4 ст. 8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, за конституційними нормами та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, застосуванню підлягають норми ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року, №654 від 16.07.2008 року та №836 від 26.07.1996 року, на які посилається відповідач при визначенні нормативного акта, яким потрібно керуватися при вирішенні питань щодо розміру пенсій даної категорії громадян.
Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Розмір мінімальної пенсії за віком згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (№1058-IV) встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Законом, який визначає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у даному випадку є Закон України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік. Положення ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини для обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 ст. 28 зазначеного закону мінімального розміру пенсії за віком.
Таким чином, право на перерахунок пенсії відповідно до ст. ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» мають особи, з 22.05.2008 року.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Аналогічне положення викладене в ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».
Отже, нарахування та виплата у 2009-2010 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року.
Проте, вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ в м. Ладижин та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з п. 37 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» орган, що призначає пенсію розглядає питання про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою, форма якої міститься в додатку до Порядку.
Із відповідною заявою ОСОБА_1 до УПФУ в м.Ладижин не зверталася.
Враховуючи те, що отримання двох видів державної пенсії однією особою не передбачено чинним законодавством, ОСОБА_1 не було дотримано порядку переходу на інший вид пенсії , висновок суду щодо задоволення вимог позивачки про здійснення перерахунку та виплати державної пенсії відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до розміру не нижчого 8 мінімальних пенсій за віком, є неправомірним, а такі вимоги не підлягають до задоволення
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про те, що УПФУ в м. Ладижин Вінницької області, як орган, який здійснює нарахування пенсії, повинен був здійснити відповідний перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1, як особі яка має статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду II групи, особі, яка постійно проживає на території радіоактивного забруднення та дитині війни відповідно до вимог ст.ст.39, 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виходячи з положень ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», однак в порушення даних норм, не проводив таких нарахувань, а тому обґрунтовано задоволив вимоги позивачки за період з 22.05.2008 року.
Проте, рішення суду в частині зобов’язання УПФУ в м. Ладижин Вінницької області здійснити перерахунок державної пенсії ОСОБА_1 як особі, постраждалій від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду ІІ групи, згідно з ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до розміру не нижчого 8 мінімальних пенсій за віком, розмір якої встановлений ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та здійснити виплату даної пенсії з 22.05.2008 року, з врахуванням проведених виплат підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 304-1, 307,п.4 ч.1 ст. 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України м. Ладижин Вінницької області задовольнити частково.
Рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 09 вересня 2010 року в частині зобов’язання УПФУ в м. Ладижин Вінницької області здійснити перерахунок державної пенсії ОСОБА_1 як особі, постраждалій від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду ІІ групи, згідно з ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до розміру не нижчого 8 мінімальних пенсій за віком, розмір якої встановлений ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та здійснити виплату даної пенсії з 22.05.2008 року, з врахуванням проведених виплат скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом вірно: