А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д В І Н Н И Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Міхасішина І.В.,
суддів: Щолокової О.В., Войтка Ю.Б.,
при секретарі: Зозулі Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському Вінницької області на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 18 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Могилеві-Подільському Вінницької області щодо перерахунку пенсії особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 18 серпня 2010 року задоволено позов ОСОБА_1 Визнано протиправною бездіяльність УПФУ в м. Могилеві-Подільському Вінницької області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 Зобов’язано УПФУ в м. Могилеві-Подільському Вінницької області здійснити, починаючи з 01.07.2009 року, перерахунок та виплату ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Судові витрати віднесено за рахунок держави.
В апеляційній скарзі, УПФУ в м. Могилів-Подільському Вінницької області просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, які мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відноситься до 1 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 20.02.2002 року (а.с. 9) та останньому встановлена II група інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується витягом із акту огляду МСЕК НОМЕР_2 (а.с. 11).
З 14.08.2001 року позивач перебуває на обліку в УПФУ в м. Могилів-Подільський Вінницької області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
08.06.2010 року №918/06-42/02 відповідачем відмовлено позивачу у поведені перерахунку пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 50 цього ж Закону особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІI групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч.4 ст. 54 Закону України в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІI групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Наявність такого права позивача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст. 46).
Згідно із ч.ч.1, 4 ст. 8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, за конституційними нормами та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, застосуванню підлягають норми ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року та №654 від 16.07.2008 року, на які посилається відповідач при визначенні нормативного акта, яким потрібно керуватися при вирішенні питань щодо розміру пенсій даної категорії громадян.
Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
За змістом ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Вихідним критерієм обрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму, який встановлюється Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 28.12.2007 року, зокрема п. 28 Розділу II було встановлено розмір щомісячної додаткової пенсії інвалідам II групи в розмірі 20% прожиткового мінімуму, розмір пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою встановлено в розмірі не нижчому 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від №10-рп/2008 від 22.05.2008 року названа норма визнана неконституційною і втратила чинність.
Згідно із ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тобто, рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію.
Таким чином, право на перерахунок пенсії відповідно до ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи мають з 22.05.2008 року.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про те, що УПФУ в Могилів-Подільському районі Вінницької області, як орган, який здійснює нарахування пенсії, повинен був здійснити відповідний перерахунок державної пенсії ОСОБА_1 за період з 01 липня 2009 року відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з положень ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», однак в порушення даних норм, не проводив таких нарахувань, а тому обґрунтовано задоволив вимоги позивача.
Не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що визначення розміру мінімальної пенсії, передбаченого ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, передбачених цим Законом, оскільки ч.3 ст. 28 цього Закону не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший відсутній.
Рішення суду є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 304-1, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському Вінницької області відхилити.
Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 18 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом вірно: