А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д В І Н Н И Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Міхасішина І.В.,
суддів: Щолокової О.В., Войтка Ю.Б.,
при секретарі: Зозулі Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 11 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на об’єкт малої архітектурної форми – споруду вагончик-магазин та усунення перешкод в його користуванні, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 11 серпня 2010 року позов ОСОБА_2, задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право приватної власності на об’єкт малої архітектурної форми – споруду вагончик-магазин, що розташований у м. Погребищі Вінницької області по вул. Рокитній, 16 А. Зобов’язано ОСОБА_1 протягом 10 днів з часу набрання рішенням законної сили передати ОСОБА_2 об’єкт малої архітектурної форми – споруду вагончик-магазин, що розташований у м. Погребищі Вінницької області по вул. Рокитній, 16 А. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені ним у справі судові витрати у виді судового збору в сумі 100 грн. та витрати інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно з ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Судом встановлено, що 30 грудня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу, за яким відповідач продав, а позивач купив об’єкт малої архітектурно форми – споруду вагончик-магазин, розташований у м. Погребищі по вул. Рокитній, 16А за ціною 10000 грн.
На виконання умов договору, ОСОБА_2 сплатив ОСОБА_1 30.12.2008 року 4000 грн. та 02.01.2009 року 2000 грн. завдатку за договором, а також 11.01.2009 року - ще 4000 грн., що підтверджується власноручними розписками відповідача (а.с. 6).
Проте, відповідач в порушення вимог договору покупцю товар не передав.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства).
Предмет договору купівлі-продажу від 30 грудня 2008 року – рухоме майно – щодо укладення якого, відповідно до п.3 ч.1 ст. 208 ЦПК України, передбачена проста письмова форма.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно з ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Відповідно до ч.2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що сторонами було досягнуто домовленості щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу об’єкта малої архітектурної форми – вагончика –магазина по вул. Рокитній, 16А у м. Погребищі Вінницької області, зокрема щодо ціни договору в розмірі 10000 грн., які були сплачені ОСОБА_2 в повному обсязі, дотримання сторонами усіх вимог щодо форми правочину, та про порушення ОСОБА_1 зобов’язань за договором щодо передачі товару покупцеві.
При цьому судом обґрунтовано не взято до уваги доводи відповідача про те, що сума договору купівлі-продажу була визначена в розмірі 40 000 грн., а сплачені позивачем кошти є завдатком за договором, оскільки такі доводи спростовані матеріалами справи та належними доказами.
За таких обставин, суд правильно визначився щодо правовідносин, які склалися між сторонами, норм матеріального та процесуального права, які підлягають до застосування, повно та всебічно з’ясував обставини справи та дав належну оцінку наявним у справі доказам та обґрунтовано задоволив позов ОСОБА_2
Рішення суду є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 11 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом вірно: