Справа №22-6359 2010 р. оскаржуване рішення ухвалено
Категорія: 20 під головуванням Порохового Г.І.
Доповідач Міхасішин І.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 грудня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого: Міхасішина І.В.
Суддів: Войтка Б.Ю., Щолокової О.В.
При секретарі: Зозулі Н.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу відповідача – Новоживотівської сільської ради Оратівського району Вінницької області на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 15 вересня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
09 липня 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Україна», Новоживотівської сільської ради Оратівського району про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового приміщення в будинку аптеки по АДРЕСА_1 та визнання права власності.
Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 15 вересня 2010 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач – Новоживотівська сільська рада просить рішення суду першої інстанції скасувати, а справу передати на новий розгляд, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що покупець ОСОБА_2, який є позивачем у справі, повністю виконав правочин, а продавець СВК «Україна» ухилився від його нотаріального посвідчення.
До таких висновків суд першої інстанції дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Так, рішенням Новоживотівської сільської ради Вінницької області від 03 серпня 2006 року спірне приміщення аптеки з квартирою розташоване по АДРЕСА_1 прийнято у комунальну власність територіальної громади села Новоживотів (а.с. 108).
Згідно з актом приймання-передачі, складеного 03 серпня 2006 року, комісією створеною відповідно до рішення зборів засновників СВК «Україна» села Якимівка, спірне приміщення було передано у комунальну власність територіальної громади села Новоживотів (а.с. 107).
Рішенням Новоживотівської сільської ради від 03 серпня 2006 року видано дозвіл на реконструкцію зазначеного приміщення (а.с. 109).
20 листопада 2006 року виконавчий комітет Новоживотівської сільської ради вирішив оформити право власності за територіальною громадою села Новоживотів спірного приміщення, про що Гайсинському МБТІ провести відповідну реєстрацію та видати свідоцтво (а.с. 110).
За змістом частини першої статті 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.
14 липня 2006 року в селі Якимівка відповідач – СВК «Україна» в особі його голови ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_2 склали письмовий договір купівлі-продажу за яким СВК «Україна» зобовязалось продати (передати), а ОСОБА_2 купити спірний будинок аптеки за ціною у сумі 7986,70 грн. (а.с. 5-6).
Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 21 липня 2006 року ОСОБА_2 сплатив СВК «Україна» - 7986,70 грн. (а.с. 7).
Відповідно до договору оренди від 01 червня 2004 року спірне приміщення орендовано РВ УМВС України у Вінницькій області, в якому проходить службу позивач ОСОБА_2 (а.с. 21-23).
Згідно із частиною другою статті 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
При цьому слід враховувати, що однією з умов застосування частини 2 статті 220 ЦК України є безповоротне ухилення та втрата стороною можливості з будь-яких причин посвідчити правочин.
Також слід зазначити, що правило статті 220 ЦК України не поширюється на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення такого правочину відповідно до статей 210, 640 ЦК України повязується з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними і такими, що не породжують для сторін прав і обовязків.
За змістом статті 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Таким чином, при вирішенні даного спору судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову у позові.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу відповідача – Новоживотівської сільської ради Оратівського району Вінницької області задовільнити частково.
Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 15 вересня 2010 року скасувати і ухвалити нове, яким у позові ОСОБА_2 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Україна», Новоживотівської сільської ради Оратівського району Вінницької області про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на житлове приміщення відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді:
З оригіналом вірно: