АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 грудня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Міхасішина І.В.,
Суддів:Щолокової О.В., Войтка Ю.Б.
При секретарі: Зозулі Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області на рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 31 травня 2010 року у справі за позовом прокурора Мурованокуриловецького району в інтересах держави в особі Обухівської сільської ради до ОСОБА_3 про стягнення збитків, заподіяних самовільною порубкою дерев, -
в с т а н о в и л а:
В травні 2010 року прокурор Мурованокуриловецького району Вінницької області звернувся до суду в інтересах Обухівської сільської ради з позовом до ОСОБА_3 про стягнення з відповідача на користь Обухівської сільської ради збитків завданих порушенням природоохоронного законодавства. Позов мотивовано тим, що 11.03.2010 року відповідач здійснив самовільну порубку двох дерев породи ясен до ступеня припинення росту в захисній лісовій смузі, що знаходиться на підвідомчій території Обухівськї сільської ради, чим заподіяв шкоду інтересам держави в особі позивача на суму 4524, 75 грн. Добровільно заподіяні збитки відповідно до претензії начальника Державної екологічної інспекції у Вінницькій області ОСОБА_3 не відшкодував, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 31 травня 2010 року позов задоволено частково. Вирішено стягнути із ОСОБА_3 на користь Обухівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області збитки, заподіяні порушенням природоохоронного законодавства в сумі 3000 грн., а також 51 грн. державного мита в дохід держави та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі особа, яка не брала участі у справі - Державна екологічна інспекція у Вінницькій області ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і
всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на
підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами,
які були досліджені в судовому засіданні.
По справі встановлено, що 11 березня 2010 року ОСОБА_3 на підвідомчій території Обухівської сільської ради Мурованокуриловецького району в захисній лісовій смузі на 22 кілометрі автодороги Муровані Курилівці – с. Горай здійснив самовільну порубку двох дерев породи ясен до ступеня припинення росту, про що державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Захарчуком В.Ф. було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства (а.с. 3) та протокол №009965 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 65-1 КУпАП та ст.ст. 105, 107 Лісового кодексу України (а.с 4).
15 березня 2010 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області було винесено постанову про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 102 грн. (а.с. 5) та запропоновано добровільно відшкодувати заподіяну в результаті вчинення адміністративного правопорушення шкоду в розмірі 4524, 75 грн., обраховану відповідно з актом перевірки від 11.03.2010 року та додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року №665 (а.с. 5-6).
29 березня 2010 року Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області з метою досудового врегулювання спору на адресу ОСОБА_3 було направлено претензію про добровільне відшкодування шкоди в розмірі 4524, 75 грн. (а.с. 8).
Вимоги претензії відповідачем добровільно виконано не було.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції визнав встановленим факт порушення природоохоронного законодавства ОСОБА_3 та заподіяння шкоди державі в розмірі 4524, 75 грн., яка відповідно до ст. 107 Лісового кодексу України та ст.ст. 68, 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» повинна бути стягнута на користь Обухівської сільської ради Мурованокуриловецького району. При цьому, враховуючи майнове та сімейне становище відповідача, суд першої інстанції відповідно до ч.4 ст. 1193 ЦК України зменшив розмір відшкодування до 3000 грн.
Проте, з такими висновками суду погодитися неможливо.
Відповідно до ч., 1,2 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених,
невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.
Згідно з ч.2 ст. 45 ЦПК України прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій
стадії цивільного процесу.
Відповідно до п.2 ч.6 ст. 130 ЦПК України, якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному ч.3 цієї статті, суд на стадії до судового розгляду вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.
Згідно з ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний контроль у галузі охорони навколишнього природного
середовища здійснюється Радами та їх виконавчими і розпорядчими
органами, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої
влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на
місцях та іншими спеціально уповноваженими державними органами.
Відповідно до п.1 «Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 19.12.2006 N 548, державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Інспекція) є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції (далі -
Держекоінспекція) та здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища (абз. 3 п.п. 1 п. 4).
За змістом абз. 9 п. 5 Положення інспекція має право уживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено компетенцію місцевих Рад, їх виконавчих та розпорядчих органів (ст.15, 19) та компетенцію спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів (ст. 20).
Відповідно до положень п. 3 ст. 20 Закону до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Таким чином, право на звернення до суду з позовами даної категорії віднесено до компетенції Державної екологічної інспекції України та її органів на місцях, а не до компетенції місцевих рад народних депутатів.
З огляду на вищевикладене, правових підстав для звернення до суду з даними позовними вимогами, які підлягають захисту визначеними законом способами, у Обухівської сільської ради не було.
Суд першої інстанції на дану обставину уваги не звернув, належним чином не перевірив цивільну процесуальну правосуб’єктність учасників даних правовідносин та сторін у справі, чим допустив порушення норм матеріального та процесуального права та вирішив спір за позовом особи – Обухівської сільської ради – яка не є належним позивачем у даній справі.
За таких обставин та відповідно до ст.309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі - Державної екологічної інспекції у Вінницькій області задовольнити частково.
Рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 31 травня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову прокурора Мурованокуриловецького району в інтересах держави в особі Обухівської сільської ради до ОСОБА_3 про стягнення збитків, заподіяних самовільною порубкою дерев відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом вірно: