Справа № 2а-441/10
П О С Т А Н О В А
Іменем України
09 грудня 2010 року Інгулецький районий суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Соловйової Л.Я.
при секретарі Дементьєвій І.С.
за участю представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу про визнання протиправною бездіяльність відповідача, зобов’язання донарахувати і виплатити недоотриману суму підвищення до пенсії як дитині війни за період з 28 квітня 2010 року по 01 жовтня 2010 року, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом, просила суд визнати протиправною бездіяльність УПФУ в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу щодо не проведення нарахування та виплати протягом періоду з 01.01.2007 р. по 01.10.2010 р. державної соціальної підтримки дітей війни у вигляді підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та зобов’язати відповідача донарахувати і виплатити на користь позивача недоотриману суму підвищення до пенсії дітей війни за період з 01.01.2007 року по 01.10.2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в сумі 5459 грн..
Свої вимоги позивач обгрунтовувала тим, що вона має статус – дитина війни. Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 01.01.2006 року їй повинна виплачуватися щомісячна доплата до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак таку допомогу вона отримує не в повному обсязі. У вересні 2010 року їй стало відомо про порушене право і вона звернулася до відповідача з питанням відновлення її права. Проте, відповідач добровільно виплатити недоплачену суму допомоги до пенсії відмовився. Просить її вимоги задовольнити.
Встановлено, що при складанні адміністративного позову допущена помилка в написанні прізвища позивачки та помилково зазначено прізвище «Ковтун». В подальшому позивачка подала уточнений адміністративний позов із зазначенням правильного прізвища – «Ковшун». Ухвалою суду від 09.12.2010 року належним позивачем по справі визнана ОСОБА_2.
Позивач в судове засідання не явилась. Про день та час розгляду справи повідомлена належним чином.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, підтримав письмові заперечення подані по даній справі. Просить в задоволенні позову відмовити.
В своїх письмових запереченнях Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу зазначає, що з 1.01.2007 року було передбачено підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, тільки особам, які є інвалідами. Оскільки позивачка інвалідом не являється, тому в 2007 році їй не виплачувалось підвищення до пенсії. Позивачу проведено підвищення до пенсії з 01.01.2008 року у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність згідно внесених змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік». Постановою КМУ від 28.05.2008 року №530 встановлено, що «дітям війни» підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання або державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, проводиться у таких розмірах: з 22.05.2008 року -48,10 грн., з 01.07.2008 року -48,20 грн., з 01.10.2008 року -49,80 грн.
Також зазначає, що визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише у статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим законом.
Дії Управління повністю відповідають чинному законодавству України та є правомірними. Відповідач діяв у межах своїх повноважень, у спосіб, встановлений чинним законодавством, а тому вимоги позивача не можуть бути задоволені.
Встановлено, що ухвалою Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 29.10.2010 року відмовлено позивачу у поновленні пропущеного строку звернення до суду за період з 01.01.2007 року по 27.04.2010 року включно. Вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов’язання донарахувати і виплатити недоотриману суму підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2007 року по 27.04.2010 року включно - залишені без розгляду, оскільки відсутні підстави для поновлення строку.
З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне:
ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7), знаходиться на пенсії за віком та відповідно до ст.1 Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» має статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с.8).
Згідно інформації відповідача від 27.10.2010 року (а.с.10-11), ОСОБА_2 виплачувалася щомісячна надбавка «Діти війни» з 01.10.2008 року по 01.10.2010 року включно в розмірі 49,80 грн. в місяць.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18 листопада 2004 року № 2195-ІУ, що набрав чинності 01 січня 2006 року, «дітям війни» пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України №2195-ІУ викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» N 107-УІ від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в новій редакції. Таким чином, дію ст. 6 вказаного Закону України - відновлено.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Посилання відповідача на те, що величина мінімальної пенсії за віком не застосовується до правовідносин, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», суд не бере до уваги, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком є єдиною соціальною гарантією для усіх непрацездатних громадян, та відповідно до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000р. №2017 та до Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999р. №966 він не може бути меншим за прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, оскільки обмеження цих норм тягне за собою не тільки порушення права позивача, встановленого спеціальним законом, а ще й порушення його конституційних прав, передбачених ст. ст. 22,46,48 Конституції України.
Статтею 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» від 27 квітня 2010 року (із змінами від 13 травня 2010 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня — 695 гривень, з 1 квітня — 706 гривень, з 1 липня — 709 гривень, з 1 жовтня — 723 гривень, з 1 грудня — 734 гривні.
Як убачається з матеріалів справи, виплата позивачу підвищення до пенсії як «дітям війни» з 28 квітня 2010 року здійснювалася в розмірі 49,80 грн. на підставі п. 8 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», проте розмір підвищення, встановлений цією постановою, суперечить ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому не може бути застосований за нормою ч. 4 ст.9 КАС України, якою визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру виплати підвищення до пенсії «дітям війни» підлягає застосуванню норма ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, п. 8 якої було визначено, що «дітям війни» підвищення проводиться в іншому, ніж передбачено це Законом, розмірі, суд вважає безпідставним, оскільки така постанова є підзаконним нормативним актом, а надання дітям війни соціальної підтримки є державною програмою соціальної допомоги, яка бере свій початок із вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які є чинними та домінуючими щодо підзаконних нормативних актів.
Враховуючи, що ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинною у наведеній вище редакції і відповідачем до цього часу не застосовується, суд вважає що бездіяльність відповідача щодо не нарахування зазначеної допомоги та її не виплаті за період з 28.04.2010 року по 01.10.2010 року є протиправною, а позовні вимоги щодо зобов’язання донарахувати та виплатити зазначену допомогу у розмірі передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з врахуванням фактично виплачених сум за вказаний період.
Разом з тим, судом не визначається конкретна сума виплати допомоги, окільки обов'язок по нарахуванню та виплаті пенсій та доплат до пенсій покладено на відповідача і суд не може перебирати на себе функції, що виконують органи Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача понесені останньою судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп..
На підставі ст.ст. 22,46, 48, 64,152 Конституції України, ст.3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України №107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішення Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року, ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» та керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69,99, 159-163 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу щодо не проведення нарахування і виплати ОСОБА_2 державної соціальної підтримки дітей війни у вигляді підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 28 квітня 2010 року по 01 жовтня 2010 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_2 підвищення до пенсії дітей війни у вигляді підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 28 квітня 2010 року по 01 жовтня 2010 з урахуванням різниці, яка була виплачена у вказані періоди.
Стягнути на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп. за рахунок коштів державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 13 грудня 2010 року
Суддя