15.08.2024                                227/2109/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2024 року                                                                                м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді                                        Кошлі А.О.

секретаря судового засідання                Добрелі Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля в порядку спрощеного позовного провадження, заочно, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути аліменти з відповідача на її користь на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття.

В обґрунтування позову вказала, що 05.06.2013 року між сторонами було зареєстровано шлюб, який в подальшому 30.08.2018 року було розірвано за рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області, справа № 227/1829/18. Від даного шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач ухиляється від матеріального утримання їх дітей, тому вона змушена звернутися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді від 11.07.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду цивільної справи повідомлялись належним чином.

Позивача звернулася до суду з заявою про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Від відповідача жодних заяв до суду не надходило, відзиву відповідачем подано не було.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з викладеним, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача і ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, з 05.06.2013 року сторони перебували у шлюбі, який рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30.08.2018 року розірвано (а.с.6).

Від вказаного шлюбу у сторін народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.4,5).

У спростування викладених обставин будь-яких доказів відповідачем суду не надано.

Відповідач добровільно не надає матеріальну допомогу на утримання дітей, в зв`язку з чим позивачка звернулась із вказаним позовом до суду.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Згідно ч. 2 ст.51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст.51 Конституції України). Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом статті 180 Сімейного кодексу (далі СК) України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При ухиленні батьків від цього обов`язку кошти на утримання дітей стягуються з них в судовому порядку.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно.

Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до ст. 182 ч. 2 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Рішення ухвалюється у межах заявлених вимог, на підставі пред`явлених доказів.

Під час розгляду справи будь-яких доказів того, що відповідач має хронічні та тяжкі захворювання, чи на його утриманні перебувають особи, які потребують сторонньої допомоги не надано.

Отже, враховуючи те, що відповідач є працездатною особою, інших аліментних зобов`язань не має, заперечень щодо позовних вимог про стягнення аліментів у визначеному позивачем розмірі суду не надав, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частин всіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду, а саме з 04.07.2024 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір необхідно стягнути з відповідача в дохід держави в розмірі 1211,20 грн.

У відповідності до п.1 ч.1ст.430 ЦПК України, рішення підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. 141, 259, 264-265, 274, 278, 280-284, 354, 430 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 04.07.2024 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення шляхом подання скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право, відповідно до ч.2ст.354 ЦПК України, на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Копію рішення направити сторонам.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя                                                                А.О. Кошля

15.08.24