Справа № 638/16064/24

                                                                Провадження №1-кп/638/1860/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.09.2024                                                                                м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024226050000117 від 11.04.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , дата народження 16.11.1980, місце народження: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, з вищою освітою, неодружений, працює у Ізюмській районній державній адміністрації Харківської області на посаді головного спеціаліста відділу фінансово-господарського забезпечення апарату, є особою з інвалідністю 3-ї групи, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суду міста Харкова у порядку ст. 302 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) надійшов обвинувальний акт з клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

До обвинувального акту з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні була додана письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності захисника адвоката ОСОБА_4 , щодо беззаперечного визнання ним своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, визначеному статтями 381 - 382 КПК України.

При цьому, в силу дії частини 4 статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

На виконання вимог частин 1, 2 ст. 17, статей 369-371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не оспорюються учасниками судового провадження. Зокрема, судом досліджено «трудовой договор №__» від 04 липня 2022 року; документ «Табель учета рабочего времени за июль 2022 года»; документ «Платежная ведомость № 15 от 25 августа 2022 года»; протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 04.07.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 04.07.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 10.07.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 12.07.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 06.08.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 07.08.2024; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 27.08.2024.

1. Формулювання обвинувачення (замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження).

22 лютого 2022 року президент російської федерації, реалізуючи злочинний план, направив до ради федерації звернення про використання збройних сил рф за межами рф, яке було задоволено.

24 лютого 2022 року о 5 годині президент російської федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.

У подальшому збройними силами рф, які діяли за наказом керівництва рф і зс рф, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам ЗС України, а також підрозділами зс та інших військових формувань рф, здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна.

24 лютого 2022 року о 05:00 годині за наказом президента російська федерація незаконно вторглась на територію України та здійснила збройний напад, застосовуючи збройні сили рф та федеральну службу військ національної гвардії російської федерації.

Так, одним із першочергових етапів реалізації злочинного умислу щодо збройного нападу на державу Україна передбачалося здійснення вторгнення найбільш підготовлених та мобільних підрозділів зс рф, у тому числі спеціального призначення, на територію держави Україна для організації силових захоплень та взяття під контроль будівель і споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади України з метою перешкоджання їх нормальній роботі та здійснення силового впливу на їх діяльність; блокування та взяття під контроль військових частин Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , підрозділів Національної гвардії України для перешкоджання їх законній діяльності щодо відсічі збройної агресії рф, оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості; перекриття та блокування авіаційного, транспортного та морського сполучення по території держави Україна з метою недопущення пересування військових підрозділів ЗС України та представників правоохоронних органів для протидії збройній агресії зс рф; пошкодження військових об`єктів ЗС України, які мають важливе оборонне значення та об`єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення.

Указом Президента України від 24.02.2022 N° 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який неодноразово продовжувався та діє і до сьогодні.

Після незаконного вторгнення на територію України та окупації частини території України, представниками збройних сил та інших державних органів російської федерації створено незаконні органи влади та окупаційні адміністрації, зокрема на території Ізюмського району Харківської області.

Встановлено, що після незаконного вторгнення на територію України збройних сил російської федерації та окупації території Ізюмського району Харківської області, тобто після 24 лютого 2022 року, у ОСОБА_3 виник злочинний протиправний умисел, направлений на добровільне зайняття громадянином України посади, не пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

3 цією метою, ОСОБА_3 приблизно на початку липня 2022 року, більш точної дати встановити не вдалося, перебуваючи на окупованій військовослужбовцями рф території Ізюмського району Харківської області, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи свій раніше виниклий кримінальний протиправний умисел, звернувся до представників окупаційної адміністрації держави-агресора, створеної на тимчасово окупованій території Ізюмського району Харківської області з метою працевлаштування.

Після цього, ОСОБА_3 04.07.2022, перебуваючи на окупованій військовослужбовцями рф території Ізюмського району Харківської області, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи свій раніше виниклий кримінальний протиправний умисел, добровільно надав згоду представникам окупаційної адміністрації держави-агресора, створеної на тимчасово окупованій території Ізюмського району Харківської області на призначення його на посаду не пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території міста Ізюм Харківської області, а саме на посаду: «головного спеціаліста відділу фінансового забезпечення та виконання бюджету військово-цивільної адміністрації Ізюмського району Харківської області» відповідно до трудового договору б/н від 04.07.2022, укладеного між представником незаконно створеної на території Ізюмського району окупаційної адміністрації - так званим «и.о. главы временной гражданской администрации Изюмского района Харьковской ообласти» ОСОБА_11 та ОСОБА_3 .

Перебуваючи на посаді «головного спеціаліста відділу фінансового забезпечення та виконання бюджету військово-цивільної адміністрації Ізюмського району Харківської області» ОСОБА_3 з 04 липня 2022 року по вересень 2022 року, точної дати встановити не вдалося, продовжуючи реалізацію свого злочинного протиправного умислу сприяв розвитку діяльності на території Ізюмського району Харківської області незаконно створеного окупаційними силами російської федерації органу влади - «Военной гражданской администрации Изюмского района Харьковской области», а саме: згідно відомостей, складених окупаційною владою регулярно відвідував робоче місце та виконував роботу, за що отримував заробітну плату.

2. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Отже, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 111-1 КК України, а саме: колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, не пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

3. Оцінка судом встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Аналізуючи та оцінюючи наведене суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, - добровільне зайняття громадянином України посади, не пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності чи у стані неосудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

4. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Відповідно до ст. 66 КК України суд визнає обставинами, що пом`якшують покарання щире каяття ОСОБА_3 .

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 не встановлено.

5. Мотиви призначення покарання.

У ході судового розгляду було встановлено обґрунтованість висунутого проти ОСОБА_3 кримінального обвинувачення.

Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 111-1 КК України, у вчиненні яких обвинувачується  ОСОБА_3 відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України відносяться до кримінального проступку.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, дані про особу винного, а саме те, що ОСОБА_3 раніше не судимий, є інвалідом з дитинства.

Виходячи із засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Отже, враховуючи дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги строком на 15 (п`ятнадцять) років.

6. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлений.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , дата народження: 16.11.1980, визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги строком на 15 (п`ятнадцять) років.

Речові докази: копію трудового договору від 04.07.2022, складеного з ОСОБА_3 , на 3 арк.; табель обліку робочого часу на 1 арк.; копію паспорту та ідентифікаційного номера на ім`я ОСОБА_3 на 3 арк.; копію платіжною відомості № 15 від 25.08.2022 на 3 арк. залишити в матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов не заявлений.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова  протягом тридцяти днів з дня отримання копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя                                                                       ОСОБА_1