Справа № 2-“а”-3707/ 2010 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2010 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі судді Міщенко Т.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Середенко Євгена Олександровича про скасування постанови АР № 238326 від 30.09.2010 року,    

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КпАП України, вказавши, що відповідач в постанові про справі про адміністративне правопорушення не зазначив чим він керувався при винесені постанови про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 33 КпАП України при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність, але відповідачем не були дотримані вимоги зазначеної статті. Відповідач не врахував його майновий стан та ступінь вини.

     Від позивача надійшла заява з проханням слухати справу у його відсутність, на позові наполягає.

Від відповідача надійшла заява з проханням слухати справу у його відсутність, позов не визнає.

        Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити.

Постановою інспектора взводу ДПС м. Мелітополь, Мелітопольського району Середенко Є.О. від 30.09.2010 р. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КпАП України за те, що 30.09.2010 р. о 15-10 год., ОСОБА_1 керуючи автомобілем  НОМЕР_1, проїхав перехрестя вул. Дзержинського та пр. Б.Хмельницького в м. Мелітополі на заборонений жовтий сигнал світлофору, чим допустив порушення п.п. 8.7.3 ПДР України, передбачене ч. 2 ст. 122 КпАП України та на нього накладено штраф в розмірі 425 грн., що підтверджується копією постанови АР № 238326 від 30.09.2010 р. по справі про адміністративне правопорушення /а.с. 5/.

Згідно вимог п. 8.7.3 (г) Правил дорожнього руху України: «сигнали світлофора мають такі значення: жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів».

 Стаття 122 ч. 2 КпАП України передбачає адміністративну відповідальність за  порушення  водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу зв’язку, не переобладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

При визначені виду і міри адміністративного стягнення, згідно зі ст. 33 КпАП України враховується характер здійснених правопорушень, особу правопорушника, ступень його вини, майнове становище, обставини пом’якшуючи і обтяжуючи відповідальність.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 283 КпАП України, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити найменування органу (посадової особи), яка винесла постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа; опис обставин, з’ясованих під час розгляду справи; зазначення нормативно – правового акту, яким передбачена відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно п.3 ч. 1 ст. 288 КпАП України постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, а саме, постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення – до вищестоящого органу (вищестоящій посадовій особі) або до районного, міського районного в місті, міського або міськрайонного суду, в порядку, визначеному КпАП України, з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.  

У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання противоправними рішень суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про  скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов’язання відповідача вчинити певні дії; зобов’язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача коштів; тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об’єднання громадян; примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян; примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; визнання наявності чи відсутності компенсації (повноважень) суб’єкта владних повноважень.

 Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно – правових відносин від порушень з боку суб’єкту владних повноважень.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 293 КпАП України орган, (посадова особа), при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність та обґрунтованість винесеної постанови та може скасувати постанову та закрити справу, змінити міру стягнення в рамках, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, але, щоб стягнення не було посилене.

Згідно ст. 22 КпАП України при малозначності скоєного адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважена вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

  Як встановлено в судовому засіданні скоєне позивачем правопорушення не потягло настання будь-яких негативних наслідків, враховуючи його сімейний стан,  з урахуванням характеру та обставин правопорушення, суд визнає його малозначним, та  вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та оголосити йому усне зауваження.

Таким чином, суд вважає, що постанову по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача слід скасувати, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та оголосити йому усне зауваження. Провадження по справі закрити.

        Керуючись ст. ст. 2, 69, 71, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 22, 33, 122 ч.1, 287, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху України, суд

постановив:

     Скасувати постанову АР № 238326 від 30.09.2010 року винесену інспектором взводу ДПС м. Мелітополь, Мелітопольського району Середенко Євгеном Олександровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КпАП України, оголосити йому усне зауваження.

     Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадженням закрити.

 Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.  

          Суддя: