Код суду 2023
Справа № 2-а-1237/10/2023
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03.12.2010 року Суддя Куп’янського міськрайонного суду Харківської області Демченко І.М., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Куп’янську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язати провести перерахунок пенсії та виплату заборгованості згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині вимог за період починаючи з 29.03.2010 року , -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду країни в Куп'янському районі Харківської області, в якому просить визнати бездіяльності Управління ПФУ в Куп’янському районі Харківської області протиправною та зобов’язати провести зобов'язати Управління ПФУ в Куп'янському районі Харківської області зробити йому перерахунок державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, а також зробити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2001 року по 31.12.2006 року та з 01.01.2010 року і надалі.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інвалід другої групи, захворювання пов'язане з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. При цьому позивач зазначив, що він звертався до позивача із заявою про перерахунок його пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Між тим, відповідач необґрунтовано відмовив йому у такому перерахунку.
Під час підготовки справи до судового розгляду позивач надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує і просить суд його задовольнити у повному обсязі.
Від Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області до суду надійшли заперечення проти позову, відповідно до яких відповідач просить суд розглянути справу без участі їх представника і відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» на які посилається позивач, мінімальний розмір пенсії за віком при наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом, для осіб які втратили працездатність. Ч. 3 ст. 28 вищенаведеного Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, визначений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Оскільки позивач отримував пенсію на підставі ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то відповідно до положень ч. 4 ст. 54 цього Закону, порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання визначається Кабінетом Міністрів України. Отже, вважає відповідач, сам Кабінет Міністрів України, своїми нормативно-правовими актами, визначає конкретний розмір пенсії, встановлених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які виплачуються за рахунок державного бюджету. Крім того, відповідач, вказує, що позивач раніше вже звертався з аналогічним позовом до суду, тобто знав про порушення свого права, а тому пропустив строк звернення до суду з позовом і заявлені ним вимоги не відповідають цьому строку, який згідно ст. ст. 99 КАС України складає 6-ть місяців. Також відповідач не погоджується з вимогами позивача в частині зобов’язання у подальшому проводити перерахунок пенсії, так як це неможливо, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача в майбутньому.
Ухвалою Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 03.12.2010 року адміністративний позов в частині позовних вимог за період з01.01.2001 року по 31.12.2006 року та з 01.01.2010 року по 28.03.2010 року був залишений без розгляду, у зв’язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.
З матеріалів справи та наявних в ній доказів, суддею встановлено наступне.
Позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС , є інвалідом 2 групи. Інвалідність позивача пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи.
ОСОБА_1 звертався до відповідача із заявою про проведення йому перерахунку пенсій, на що отримав відмову.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації також конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визнання категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України від 28.02.1991 року № 796 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі по тексту Закон № 796).
В силу ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 54 Закону № 796, яка діяла до прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» № 107-VI від 28.12.2007 p., зміни якого Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 були визнані неконституційними, тобто до 01.01.2008 року, було передбачено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 2- й групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 50 Закону № 796 особам, віднесеним до постраждалих першої категорії, які є інвалідами 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Частиною 4 ст. 54 цього ж Закону встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим восьми мінімальних пенсій за віком.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 від 28.02.1991 р. має вищу юридичну силу і виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, саме закони підлягають застосуванню при вирішенні даного спору. На підставі вище-викладеного, суд вважає, що позивач має право на призначення йому пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Наявність у позивача такого права є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України.
Тому суд вважає посилання відповідача на те, що КМУ, своїми нормативно-правовими актами, визначає конкретний розмір пенсії, встановлених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які виплачуються за рахунок державного бюджету, безпідставними. Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно - правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що при розмірі пенсії позивачеві застосуванню підлягають ч. 1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України № 796.
Також суд не бере до уваги посилання відповідача на ч. 5 ст. 54 Закону № 796, якою
передбачено, що порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України, не означає, що останній встановлюючи такий порядок може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим Законом.
Зі ст.ст. 50, 54 Закону № 796 випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться розмір мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами передбаченим ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. У зв'язку з чим суд не бере до уваги положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50, 54 Закону № 796.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону № 796, яка набрала чинності 31.10.2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом , підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 1,2, 3, категорії та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Щодо позовних вимог позивача про доплату пенсії за період починаючи з 29.03.2010 року.
Згідно ч.4 ст.46 Бюджетного Кодексу України до прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період податки, збори (обов’язкові платежі) та інші надходження справляються відповідно до закону про Державний бюджет України на попередній бюджетний період та інших нормативно-правових актів.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із Законом «Про Державний бюджет України» і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік» статті 50 і 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у новій редакції не викладені та їх дію не зупинено.
Згідно ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» з 01.01.2010 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає 695 грн., з 01.04.2010 року – 706 грн., з 01.07.2010 року - 709 грн., з 01.10.2010 року - 723 грн., з 01.12.2010 року - 734 грн.
Згідно наданих довідки про фактично виплачені позивачу суми ( а.с.25-28) за період з січня по вересень місяць включно 2010 року йому виплачувалось щомісячно мінімальний розмір пенсії згідно ст. 54 Закону № 796 – 1701,91 грн. щомісяця, а також додаткова пенсія згідно ст. 50 цього ж Закону – по 139,00 грн. щомісяця. Аналогічним чином позивачу повинні були проводити виплати за жовтень-грудень 2010 року.
На підставі вищевикладеного, суддя прийшов до висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у перерахунку пенсії, у зв'язку з тим, що оскільки позивачеві слід визначати пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим, вимоги позивача про зобов'язання відповідача в подальшому виплачувати пенсії у повному обсязі не підлягають задоволенню, оскільки судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання, а ця частина вимог спрямована на майбутнє зобов'язання відповідача вчиняти дії у здійсненні яких відповідачем відмовлено не було, крім того суд не може врахувати та встановити обставини як можуть будуть в майбутньому (зміна законодавства тощо).
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відносини, що склалися між позивачем та відповідачем є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту статті 3 та пункту 2 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не були надані докази правомірності своїх дій щодо правильності нарахування і виплати позивачу пенсії, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 64, 124, 152 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 року № 1646-ІV, ст.ст. 49,50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік», ст.ст. 11, 71, 99, 122, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язати провести перерахунок пенсії та виплату заборгованості згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині вимог за період починаючи з 29.03.2010 року – задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області здійснити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перерахунок пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, визначеного ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 29.03.2010 року по 03.12.2010 року, з урахуванням фактично проведених виплат.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Куп’янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії даної постанови.
Суддя І.М.Демченко