Код суду 2023
Справа № 2-а-4166/10/2023
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13.12.2010 року Куп’янський міськрайонний суд Харківської області
в складі: головуючого - судді – Демченко І.М.,
при секретарі - Бабенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Куп’янську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Взводу ДПС в м. Полтава про скасування постанови серії ВІ № 197772 в справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
01.12.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Взводу ДПС в м. Полтава про скасування постанови серії ВІ № 197772 в справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи свої вимоги тим, що інспектором вказаного вище взводу 16.08.2010 року було винесено вказану вище постанову відносно нього за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП на накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.. Позивач вважає дану постанову незаконною у зв’язку з відсутністю в його діях складу правопорушення. Тому просить суд скасувати постанову.
У судовому засіданні позивач доводи, викладені ним у адміністративному позові підтримав і просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неприбуття до суду не повідомив, заяви про перенесення слухання справи чи можливих заперечень проти поданого адміністративного позову з обґрунтуванням правильності складання протоколу і винесення постанови в справі про адмінправопорушення не надав.
У відповідності до ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 2 ч.1 ст. 18 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.2 ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної особи, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання ( перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Позивач ( особа, до якої було застосовано адміністративне стягнення посадовою особою ДАЇ, ОВС, в компетенції яких було вирішення питання щодо накладення адмінстягнення) має можливість звернутися з адміністративним позовом до цієї особи про визнання неправомірним притягнення до адміністративної відповідальності, який повинен розглядатися за нормами КАС України.
Статтею 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Судом встановлено, що постановою серії ВІ № 197772 від 16.08.2010 року в справі про адміністративне правопорушення, винесеній інспектором ДПС взводу ДПС в м. Полтава та АТІ підпорядкованого ГУ МВС України в Полтавській області, на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. / згідно вимог ст. 308 КУпАП – подвійний розмір штрафу – 850 грн. / за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП. В постанові зазначено, 16.08.2010 року о 17.25 годин в м. Полтава позивач керуючи автомобілем марки Шкода д/н НОМЕР_1, проїхав перехрестя з вул.. Калініна на забороняючий сигнал світлофора ( а.с. 3). Який саме пункт Правил Дорожнього руху України був порушений цими діями інспектором у постанові не вказано.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував проти правильності складання відповідачем протоколу і винесення постанови відносно нього, пояснивши, що він дійсно керував автомобілем у день і період часу, що вказані інспектором у постанові, однак правил дорожнього руху він не порушував. А також позивач наголосив на тому, що при складанні протоколу він свою вину у вчиненні адмінправопорушення не визнавав, вимагав від інспектора залучення свідків, однак його вимога інспектором була проігнорована. Крім того, позивач вказав, що йому не були роз’яснені права, передбачені чинним законодавством, а постанова була винесена одразу ж після складання протоколу і йому не вручена. Дану постанову він отримав лише у Відділі ДВС Куп’янського МРУЮ за заявою від 22.11.2010 року.
Спірні правовідносини є публічними і врегульовані ст. ст. 122, 251,256,288,293 КпАП України.
Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ( у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган ( посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, іншими документами.
За статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Відповідно до Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС №77 від 26.02.2009р. ( п.4.1,4.2) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху працівник Державтоінспекції МВС відповідно до статті 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення, копія якого під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює порушникові його права і обов'язки відповідно до статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказу долучаються письмові пояснення свідків правопорушення.
Як зазначив позивач у судовому засіданні при складанні протоколу про адміністративне правопорушення він заперечував факт вчинення ним порушення Правил дорожнього руху, вимагав присутність свідків, але інспектором його вимоги не були взяті до уваги.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, всупереч ч. 2 ст. 71 КУпАП відповідач не надав суду заперечень і жодних доказів, які б спростували доводи позивача.
Виходячи з наведеного вище, суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови з закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення
Керуючись ст. ст. 122, 251, 252, 256, 288, 289, 293 КУпАП, ст. ст. 11, 70-71, 160-163, 167, 171-2 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Взводу ДПС в м. Полтава про скасування постанови серії ВІ № 197772 в справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВІ № 197772 від 16.08.2010 року, яка винесена інспектором ДПС взводу ДПС в м. Полтава та АТІ підпорядкованого ГУ МВС України в Полтавській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. / на підставі ст. 308 КУпАП розмір подвійного штрафу – 850 грн. / скасувати та справу закрити.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.М.Демченко