Справа №2-1927/1 - 2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді - БАРТАЩУК Л.П.
при секретарі Полторак І.В.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1,
адвоката позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
адвоката відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа - Головне управління юстиції у м. Києві про визнання права власності в порядку спадкування,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ОСОБА_5 звернулася до суду з позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.
Свої вимоги мотивує тим, що у квартирі № 24, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, проживав її батько - ОСОБА_6 та його рідний брат - ОСОБА_3.
Вищевказана квартира належала їм обом на праві спільної сумісної власності в результаті її приватизації відповідно до наказу № 12007 від 04.12.1996 року Харківської районної держадміністрації, в рівних долях.
Спірна квартира складається з трьох кімнат жилою площею 40,7 кв.м., загальною площею - 58,4 кв.м. Кімнати в вищевказаній квартирі суміжні.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року батько позивачки - ОСОБА_6 помер. На 1/2 частину спірної квартири відкрилась спадщина.
Як спадкоємець за законом першої черги, позивачка у встановлений термін звернулася з заявою в 16-ту Київську державну нотаріальну контору за оформленням спадщини після смерті її батька.
Разом з тим, оформити спадщину в нотаріальній конторі вона не має можливості, так як відповідач по справі її право на спадщину після смерті батька не визнає та приховує від неї свідоцтво про право власності на житло.
В зв'язку з такою поведінкою відповідача, позивачка змушена звернутися до суду з даним позовом.
Представник позивача та адвокат позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити та надали пояснення, яким підтримали викладені в позовній заяві обставини.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, звернувшись до суду з зустрічним позовом про визнання недійсною приватизації квартири АДРЕСА_1.
Ухвалою суду від 17.12.2010р. зустрічний позов ОСОБА_3 було залишено без розгляду.
В судових засіданнях 16.06.2010р., 24.06.2010р., 11.08.2010р. відповідач та його адвокат пояснили, що позивачка п'ятнадцять років не цікавилась спірним майном та батьком, на даний час вона особисто не контактує з ОСОБА_3, який доводиться їй дядьком, надала довіреність особі, з якою неможливо вирішити спір в позасудовому порядку. Відповідач також вважає, що якби була можливість особисто поспілкуватися з позивачкою, можливо було б владнати спірні питання. В судове засідання 17.12.2010р. відповідач направив заяву про подальший розгляд справи у його відсутність та залишив вирішення спору на розсуд суду.
Представник третьої особи - Головного управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з'явився, направив суду лист, у якому просить розглянути справу у його відсутність.
За таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутність представника третьої особи.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.
З довідки місця проживання за формою № 3, виданої ЖРЕО № 1402, вбачається, що в спірній квартирі АДРЕСА_1 були зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_6
Квартира ізольована, складається з трьох кімнат жилою площею 40,7 кв.м., загальною площею 58.4 кв.м.
З листа № 12340 від 09.04.2008р. виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна вбачається, що станом на 04.04.2008р., згідно з даними книг реєстрації Бюро 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_6 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації житла Харківської районної держадміністрації 04.12.1996 року, наказ № 12007.
Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 21.03.2008р. виданого Відділом реєстрації смерті у м. Києві вбачається, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Зі свідоцтва про народження ОСОБА_7, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що її батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_8
Зі свідоцтва про укладення шлюбу № НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_7 уклала шлюб 18.03.1994р. та змінила прізвище з "ОСОБА_3" на "ОСОБА_3".
З матеріалів спадкової справи щодо померлого ОСОБА_6 вбачається, що заповіту щодо майна ОСОБА_6 не залишив.
Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування позачергово.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Статтею 1267 ЦК України передбачено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимог ОСОБА_5 є обгрунтованими, доведеними в судовому засідання належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., сплачені позивачем при зверненні до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1258,1261,1267 ЦК України, ст. ст. 10, 57-61, 79, 88, 209- 215, 223, 294 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа - Головне управління юстиції у м. Києві про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судові витрати в сумі 1730, 00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Дніпровський районний суд м. Києва, а учасниками судового розгляду справи, які не брали участь у судовому засіданні, протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення.
СУДДЯ: