2-8170/2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" грудня 2010 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя, у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., при секретарі Данковскькій С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та коштів на утримання, -
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2010 р. ОСОБА_1 звернулася з позовом, в якому зазначено, що вона перебувала у шлюбі з відповідачем, від якого має неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
Неповнолітня дитина постійно проживає з позивачем, відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не здійснює в добровільному порядку. Позивач не працює, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трьох років. Посилаючись на те, що позивач потребує матеріальної допомоги відповідача, а відповідач в добровільному прядку допомоги не надає, хоча має таку можливість, просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі ј частини від всіх видів доходу щомісячно до досягнення дитиною повноліття, стягнути з відповідача кошти на її утримання в розмірі ј частини від всіх видів його доходів щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку, судові витрати покласти на відповідача.
В судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, в судове засідання не з’явився, письмових заперечень не подав, внаслідок чого суд згідно ст.ст. 224, 225 ЦПК України розглянув справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши усі надані письмові докази у сукупності, заслухавши пояснення позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Згідно зі ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 181 ч. 3 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим за 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Як передбачено ст. 91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Вивчивши усі надані докази у сукупності, беручи до уваги матеріальне положення позивача, відповідача, той факт, що позивач потребує матеріальної допомоги відповідача, суд вважає за доцільне стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі ј частини від всіх видів доходу щомісячно до досягнення нею повноліття, стягнути з відповідача кошти на утримання позивача в розмірі ј частини від всіх видів його доходів щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.
На підставі ч. 3 ст. 88 ЦПК видатки у вигляді судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача в дохід держави, оскільки дитина проживає з позивачем.
Керуючись ст.ст. 3,10,11,57,60,88,169,208-209,212,213-215 ЦПК України, ст.ст. 77, 79, 84, 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродж м. Запоріжжя, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини від всіх видів доходу щомісячно до повноліття дитини, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.10.2010 р.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродж м. Запоріжжя, на користь ОСОБА_1 кошти на її утримання у розмірі ј частини від всіх видів доходу щомісячно до досягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 20.10.2010 р.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп.
Рішення в частині аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, а саме шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. У цьому разі строк, протягом якого розглядається заява, не включається до строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційну скаргу не буде подано у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Ю.А.Галущенко