Справа № 2а-4043/10/0308
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2010 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Пушкарчук В.П.,
при секретарі Сіньчук Л.О.,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Луцьку про виплату надбавки до пенсії як дитині війни , -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку про виплату надбавки до пенсії дітям війни за період з 2007 року по 2010 рік.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни. Згідно статті 6 зазначеного Закону з 01 січня 2006 року йому повинна виплачуватися щомісячна державна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках така пенсія не виплачувалася, оскільки Верховна рада України своїм Законом України від 20.12.2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік» статтями 77 та 110 та Законом України від 19.12.2006 року «Про державний бюджет України на 2007 рік» пунктом 12 статті 71 призупинила дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Однак Конституційний суд рішенням № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року визнав неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Протягом 2008 року йому така допомога нараховувалася та виплачувалася, але не в тому розмірі який передбачений статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Тому вважає протиправними дії відповідача щодо не нарахування та не виплати щомісячної державної соціальної допомоги. Просить суд поновити пропущений строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, зобов’язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2007-2010 роки.
Ухвалою суду від 11.11.2010 року позовні вимоги в частині зобов’язання управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за періоди з 2007 року до 19.04.2010 року залишено без розгляду оскільки позивачем пропущено процесуальний строк звернення до суду і заяви (клопотання) про його поновлення не подано.
В судове засідання представник відповідача не з’явилася, проте подала клопотання про розгляд справи за її відсутності. В поданих суду письмових запереченнях відповідач просить відмовити в задоволенні позову, наголошує на пропущенні строку звернення до суду.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, є дитиною війни.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни, що підтверджується відповідною відміткою в пенсійному посвідченні НОМЕР_1 (а.с. 6).
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає, зокрема, і право на одержання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги. Цьому конституційному праву громадян кореспондує обов’язок держави щодо виплати відповідних грошових коштів.
Відповідно до ст.ст. 6,3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон) від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Тому, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14 для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком застосовується прожитковий мінімум.
Відповідно до статті 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлено у розмірі: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривні, з 1 грудня - 734 гривні.
Розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Отже, прожитковий мінімум є базою для розрахунку мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України та законів України, та ґрунтується, зокрема, на частині 3 статті 46 Конституції, у відповідності до якої пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги не можуть бути нижчими, ніж прожитковий мінімум, встановлений законом.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, визначено Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік».
Отже, мінімальною пенсією за віком, від якої має бути обраховано 30 відсотків підвищення до пенсії дітям війни, є встановлений законом прожитковий мінімум.
Пунктом 8 Постанови КМ України від 28.05.2008 року № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, було встановлено, що дітям війни проводиться підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії. Однак, вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом. А відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі виникнення колізії між підзаконним нормативно-правовим актом та законом, застосуванню підлягають положення закону. Крім того, відповідно до ст. 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24.10.2007 р. (далі Постанова № 1261), до основних завдань Пенсійного фонду України віднесено, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. У п. 8 вказаної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством. Відповідно до Указу Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
А тому, беручи до уваги те, що згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни виплачується підвищення саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, суд, керуючись положеннями Указу Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 р. та зазначеної вище Постанови №1261, приходить до висновку, що саме органами Пенсійного фонду України позивачу мало виплачуватись підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, судом не приймаються до уваги. Суд вважає за необхідне визначити, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб’єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, не приймається до уваги.
Суд також не бере до уваги посилання відповідача на те, що відсутній нормативно-правовий акт, який визначав би порядок реалізації ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Оскільки правовідносини, які виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії, будуються на принципі юридичної визначеності, то зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що відповідач не довів правомірність його дій, яка полягає у невиплаті позивачу підвищення до пенсії за період з 19 квітня 2010 року по 19 жовтня 2010 року включно, встановленого ст. 6 Закону № 2195-ІV, у зв'язку з чим позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в цій частині.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 183-2 КАС України, на підставі ст.ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку нарахувати та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни за періоди з 19 квітня 2010 року по 19 жовтня 2010 року включно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням виплачених сум.
Постанова бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду В.П. Пушкарчук