ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

       Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Мікульський К.Д. д. від 11.12.2005

від відповідача: ОСОБА_2 д. від 5.12.2005  на 64  аркуші  справи.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Мрія” в січні 2006 року заявлений позов до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про визнання недійсним договору  від 17.08.04 НОМЕР_1 щодо виконання сільськогосподарських робіт та розрахунки за них. Позивач посилався на те, що сторонами при укладенні зазначеного договору не було погоджено строки дії договору та розмір штрафних санкцій.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.06,  ухваленим суддею Власовим Ю.Л., в задоволенні позову відмовлено. Судом  взято  до  уваги, що  згідно  приписів частини 3 статті 180 Господарського кодексу України, статей 251, 252, 530, 846 Цивільного кодексу України при укладенні господарського договору сторони погодили предмет, ціну та строк  його дії.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Мрія” звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва та направити справу на розгляд до Господарського суду Полтавської області. Касаційна скарга обґрунтована тим, що  на  думку  скаржника,  судом порушені приписи статей 15, 17  Господарського процесуального кодексу України, щодо територіальної підсудності. Товариство зазначає, що позовна заява була помилково подана до Господарського суду міста Києва, за місцем знаходження представника відповідача. Згідно з свідоцтвом про державну реєстрацію відповідача, місцем реєстрації  останнього як суб'єкта підприємницької діяльності,  є АДРЕСА_1, а тому справа повинна розглядатися Господарським судом Полтавської області.

Від Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 відзив на касаційну скаргу судом не отриманий.

Вищий  господарський  суд  України  заслухавши  доповідь  судді  Добролюбової Т.В., пояснення представників сторін, перевіривши  застосування Господарським судом міста Києва приписів  процесуального  законодавства   відзначає  наступне.

Відповідно до  норм  статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення  господарських зобов'язань.

Законодавчою основою будь-якого договору є встановлення спеціального режиму для кожної  моделі відносин.  Як  встановлено  господарським  судом і вбачається з умов спірного договору, між сторонами виникли підрядні правовідносини, відповідно до яких підприємець зобов'язаний власною технікою зібрати 200га зернових, а товариство повинно  прийняти та оплатити виконану роботу. Відповідно до пункту 8.3 Договору від 17.08.04 НОМЕР_1 термін його дії встановлюється з дня підписання до повного виконання зобов'язань.

За приписами статті 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії.

Зобов'язаною стороною в зазначеному договорі є підприємець,  він  же відповідач, оскільки саме він повинен власною технікою зібрати 200га зернових, тобто виконати певну роботу,  що є предметом зобов'язань.

Згідно  норми частини  першої  статті  128 Господарського  кодексу  України,  суб'єктом  підприємницької  діяльності  визнається  громадянин -підприємець  зареєстрований  у  такій  якості  без  прав  юридичної  особи  відповідно  до  статті  58  цього  Кодексу.  Місцезнаходження,  місце проживання  суб'єкта  підприємницької  діяльності  визначається  за  даними  його  державної  реєстрації  як  суб'єкта  господарювання.

За  змістом свідоцтва про державну реєстрацію СПД  ОСОБА_1, місцем її реєстрації  як суб'єкта підприємницької діяльності,  є АДРЕСА_1.

Відтак судова колегія визнає,  що Господарський суд міста Києва прийняв рішення  в порушення приписів статті 15, частини  першої  статті  17 Господарського процесуального кодексу України. Порушення  судом  правил  територіальної  підсудності  при  прийнятті  рішення  є  безумовною  підставою  для  скасування  цього  рішення.

З огляду на викладене,  на  підставі приписів статті 17 Господарського процесуального кодексу України,  матеріали справи скеровуються для  нового розгляду до Господарського суду Полтавської області за місцем знаходження  зобов'язаної  сторони -  відповідача.

За  таких  обставин, рішення Господарського суду міста Києва  підлягає  скасуванню  на підставі пункту 6  статті 111 ¹⁰ Господарського процесуального кодексу України,  а   касаційна  скарга   підлягає  задоволенню. 

Керуючись статтями  53, 111⁵, 111⁷, 111⁹,  111¹⁰, 111¹¹  Господарського процесуального кодексу  України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду міста Києва  від 22.02.2006 року  у справі №38/89   скасувати. Матеріали справи скерувати на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Мрія” задовольнити.

Головуючий суддя                                                     Т.Добролюбова

Судді                                                                           Т.Гоголь           

                                                                                 Л.Продаєвич.