Справа № 2-7281/10
ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 листопада 2010 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючої судді – Пушкарчук В.П.,
при секретарі - Сіньчук Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни , -
в с т а н о в и в :
28.07.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що він ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон) № 2195-ІV від 18.11.2004 року має статус дитини війни.
Статтею 6 зазначеного Закону йому з 01.01.2006 року повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У 2006-2010 роках така допомога не виплачувалась.
Верховна Рада України своїм Законом України від 20.12.2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік» статтями 77 та 110 та Законом України від 19.12.2006 року ?ро Державний бюджет України на 2007 рік” статті 71 пунктом 12 призупинила дію статті 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”.
Однак Конституційний Суд України рішенням №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року визнав неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими зупинено дію статті 6 Закону.
Просить суд, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити в його користь недоплачену йому, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії за 2006-2010 роки на загальну суму 7806 грн. 60 коп.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився та подав заяву, в якій вимоги позовної заяви підтримав з підстав в ній викладених, просив позов задовольнити та розгляд справи проводити у його відсутності..
Представник відповідача в судове засідання не з’явився та подав до суду письмове заперечення на позовну заяву, в якому позов не визнав та зазначив, що діяв в межах повноважень, наданих йому законами України, підзаконними нормативно-правовими актами та здійснював нарахування пенсій дітям війни згідно ст. 6 Закону із змінам, що були внесені п.п.2 п.41 Закону «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідач просить з цих підстав у задоволенні позову відмовити та проводити розгляд справи у відсутності його представника.
Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності представника відповідача по наявним доказам.
Суд заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.
Судом встановлено, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» йому надано статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № 390002, в якому міститься відмітка «Дитина війни» (а.с. 7).
Статтею 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» встановлено, що діти війни мають право на соціальну допомогу до пенсії в розмірі 30 відсотків.
Згідно ч.3 ст. 3 цього Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Однак, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року N 3367-IV, внесено до Закону України від 20 грудня 2005 року N 3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік» такі зміни, пункт 17 статті 77 виключено, статтю 110 викладено в такій редакції, «установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6, — у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Даний Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року N 3367-IV неконституційним не визнавався.
Тому, правові підстави для задоволення вимог позивача щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплатити соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за 2006 рік відсутні, тобто в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.
Щодо позовних вимог за 2007 рік, то вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007 у справі «Про соціальні гарантії громадян» положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнано неконституційним.
Отже, з моменту втрати чинності пунктом 12 статті 71 Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», відновилася дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Тому, відповідач з 09.07.2007 року повинен був нараховувати та виплачувати позивачу зазначену соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак відповідач даних вимог закону не виконав і протиправно не нараховує та не виплачує позивачу як дитині війни соціальну допомогу в зазначеному розмірі.
За період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року позовні вимоги задоволенню не підлягають. На цей період були чинними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинено дію статті 6 Закону. Суд не може застосувати при вирішенні цього спору недіючу правову норму.
Також підлягає до часткового задоволення позов щодо вимог за 2008 рік.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни в Закон України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема в статтю 6 Закону, яка була викладена в новій редакції, за якою соціальна допомога повинна виплачуватися дітям війни в розмірі 10 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення підпунктів 1-6 пункту 19 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року N 107-VI. Визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” та пункту 3 розділу III “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Судом встановлено, що у 2008 році позивачеві нараховувалася та виплачувалася надбавка до пенсії як дитині війни у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (а.с. 17-21).
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за 2008 рік підлягають задоволенню частково, за період часу з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
За період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року задоволенню не підлягають, оскільки на цей період діяв Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а стаття 6 Закону була в новій редакції, тобто правової норми про виплату соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни не було. Суд не має повноважень застосувати неіснуючу норму права.
Підлягає до задоволення також позов щодо вимог за 2009 рік та з 01.01.2010 року по 01.07.2010 рік.
Рішенням Конституційного суду №10-рп/2008 від 22.05.2008 року нова редакція ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, визнана неконституційною, тому з 22.05.2008 року почала діяти попередня редакція статті 6 Закону, яка будь-якими законодавчими актами, в тому числі Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», не змінювалася та не зупинялася.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за 2009 рік підлягають задоволенню за період часу з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, а за 2010 рік – за період часу з 01.01.2010 року по 01.06.2010 рік.
Суд вважає, що положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування мінімального розміру за віком для обчислення інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань (п.26 рішення Кечко проти України).
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу у передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 22, 64 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року N 2195-IV, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008, Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”, ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в :
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року до 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року до 01.06.2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду В.П. Пушкарчук