справа № 3-763/10

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2010 року суддя Котелевського районного суду Полтавської області Цвітайло П.В., розглянувши матеріали, які надійшли з територіальної державної інспекції праці у Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, уродженку та жительку АДРЕСА_1, фізичну особу підприємця

за ч. 1 ст. 41  Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу  № 16-15-87/24 від 14 жовтня 2010 року, ОСОБА_1, в період з 01.08.2010 року по 14.10.2010 року в магазині який розташований в АДРЕСА_1, допустила ряд правопорушень а саме: наймані працівники не повідомлялися про розмір заробітної плати, що являється порушенням ст. 110 КЗпП України та ст. 30 Закону України «Про оплату праці», наймані працівники не повідомлялися про час надання відпустки, як такого вимагає п.10 ст. 10 Закону України «Про відпустки» та  п. 4 ст. 79 КЗпП України,  графік відпусток відсутній чим порушено вимоги п.3 ст. 79 КЗпП, недотримання міжпосадових окладів, чим порушено вимогу ст. 6 Закону України «Про оплату праці» та ст. 96 КЗпП України.

 ОСОБА_1 у суді вину визнала частково, при цьому в своїх поясненнях підтвердила факт вчинення нею даного правопорушення, зазначивши, що виявлені порушення усунуті, про що правопорушниця надала відповідні світлокопії матеріалів а саме: світлокопію наказу від 01 вересня 2010 року про виплату заробітної плати два рази на місяць (а.с.5),  відомість на видачу заробітної плати за серпень вересень 2010 року (а.с.6), світлокопію трудового договору між працівником і фізичною особою від 01 липня 2009 року (а.с.7), світлокопією трудового договору між працівником і фізичною особою від 29 квітня 2010 року  (а.с.8),  світлокопією трудового договору між працівником і фізичною особою від 13 серпня 2010 року (а.с.9), світлокопією графіку відпусток працівників з березня  2010 року по лютий 2011 року (а.с.10), світлокопію наказу від 29.04.2010 року про прийняття на роботу ОСОБА_2 (а.с.11), світлокопію наказу № 7 про прийняття на посаду бухгалтера ОСОБА_3 та наказу № 8 про прийняття на роботу ОСОБА_4 на посаду заступника директора кафетерію магазину «Смак» (а.с.12), світлокопією наказу від 13 серпня 2010 року про прийняття на роботу ОСОБА_5 (13), світлокопією наказу від 01 жовтня 2010 року про надбавку за кваліфікацією продавця в розмірі 5 % до мінімальної заробітної плати.

 Суд системно дослідивши матеріали справи,  заслухавши ОСОБА_1, приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 формально вбачається винна в скоєнні даного адміністративного правопорушення, але виявлені інспектором порушення є незначними, оскільки штат працівників малочисельний і фактично кожен з них знав про розмір заробітної плати при прийомі на роботу, а також пор час своєї відпустки.  

Суд, при накладенні адміністративного стягнення  виходить, із вимог ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення та враховуючи обставини що пом’якшують відповідальність, а саме: вчинення правопорушення вперше, щире каяття, запевнення про виконання в подальшій своїй роботі вимог трудового законодавства, відсутність будь-яких негативних наслідків, суд вважає за можливе, застосувати ст. 22 КУпАП  та звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв’язку з малозначністю правопорушень.

  Враховуючи вище викладене, керуючись  ст. ст. 22, 33, ч. 1 ст. 41, ст. 280, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.  

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв’язку з малозначністю правопорушень на підставі ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення і винести усне зауваження.

    Постанова може бути оскаржена або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня її винесення.  

Суддя