№ 2-а-3820/10

                                                           ПОСТАНОВА

                                                    ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

08.12.2010 року                                                                    Ленінський  районний суд м. Вінниці

      в складі: головуючого судді Борисюк І.Е.

      при секретарі Макаренко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора  ПР ВДАІ м. Вінниці Злощинського Дениса Олександровича про визнання дій інспектора по складанню постанови у справі про адміністративне правопорушення  протиправними, визнання постанови незаконною та її скасування, призупинення виконання постанови, -

ВСТАНОВИВ:

           ОСОБА_1  звернувся в суд з позовом до інспектора  ПР ВДАІ м. Вінниці Злощинського Д.О. про визнання дій інспектора по складанню постанови у справі про адміністративне правопорушення  протиправними, визнання постанови незаконною та її скасування, призупинення виконання постанови.

Позов мотивовано тим, що 24.11. 2010 р. інспектором було складено протокол та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення в сумі 260 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП. В протоколі та в постанові зазначено, що він керуючи автомобілем марки ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Юності не надав перевагу в русі пішоходам, які рушили по пішохідному переході, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122  КУпАП. Вважає, що під час винесення постанови було порушено вимоги ст.ст. 245, 276, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. Також зазначив, що правил дорожнього руху він не порушував, пішоходів на пішохідному переході не було. Зазначені обставини й змусили позивача звернутись в суд з позовом.

В судовому засіданні позивач підтримав позов, аргументуючи його мотивами викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову.

          По справі встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

    24.11.2010р. інспектором ПР ВДАІ м. Вінниці Злощинським Д.О. складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП стосовно ОСОБА_1  за те, що  24.11.2010р. о 18 год. 50 хв. керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2107» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Юності в м. Вінниці не надав перевагу в русі пішоходам, які знаходились на пішохідному переході, чим порушив вимоги п. 18.1. ПДР України. В протоколі міститься відмітка про те, що водій відмовився підписувати протокол та  надавати пояснення в присутності свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4

    24.11.2010р. інспектором ПР ВДАІ м. Вінниці Злощинським Д.О. винесено  постанову у справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1  стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП за те, що 24.11.2010р. о 18 год. 50 хв. керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2107» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Юності в м. Вінниці не надав перевагу в русі пішоходам, які знаходились на пішохідному переході.

     Згідно ч. 1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

            Згідно ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

    Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, статтею 68 Конституції України, як нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу, визначено що кожен зобов’язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів.

    При винесенні рішення в справах адміністративного судочинства суд керується кодексом адміністративного судочинства, відповідно до якого і приймає рішення, зокрема ст. 159 даного Кодексу, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.  

     Позовні вимоги про скасування постанови про адміністративне правопорушення суд вважає безпідставними, оскільки дана постанова лише фіксує фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, з чого слідує, що протокол є лише проміжним документом між виявленням правопорушення та в разі наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення, притягнення даної особи до адміністративної відповідальності, тобто протокол інспектора ДАІ не носить обов’язкового зобов’язального характеру для особи правопорушника, а тому підстави для її скасування відсутні.    

Відповідно до п. 7.1.6. Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України працівник ДПС при несенні служби зобов’язаний, зокрема, попереджати адміністративні правопорушення у межах своєї компетенції застосовувати до порушників заходи адміністративного впливу та примусу.

    Згідно п. 18.1.  ПДР України водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

    З матеріалів справи вбачається, що позивач порушив п.18.1. ПДР України, оскільки при складенні протоколу інспектор фіксуючи правопорушення зазначив свідків, які були очевидцями  вчиненого ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Зазначена обставина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та постановою в справі про адміністративне правопорушення від 24.11.2010р. Твердження позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.122  КУпАП не підтверджуються належними та допустимими доказами, винесена інспектором постанова про накладення штрафу ним не спростована.

Вимога про призупинення виконання постанови ніяким чином не може бути розглянута, оскільки дана вимога є процесуальними нонсенсом.

Дії  водія  ОСОБА_1. вказують на явне нехтування вимогами правил дорожнього руху та безпекою пасажирів, та були вірно кваліфіковані  відповідачем.

            За наведених обставин, суд вважає, що дії позивача кваліфіковано вірно, згідно ч.1 ст. 122 КУпАП, а постанова серії АВ1№044423 від 24.11.2010 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за вчинення зазначеного правопорушення винесена з дотриманням норм чинного законодавства України, а тому підстави для її скасування відсутні.

           На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6-14,69-72, 159-163 КАС України, суд –

                                                                ПОСТАНОВИВ:

    В задоволенні позову  ОСОБА_1 до інспектора  ПР ВДАІ м. Вінниці Злощинського Дениса Олександровича про визнання дій інспектора по складанню постанови у справі про адміністративне правопорушення  протиправними, визнання постанови незаконною та її скасування, призупинення виконання постанови відмовити.

    Постанова суду остаточна і оскарженню не підлягає.

           Суддя: