Справа № 2-а-1890/2010
_____2010 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2010 року Суддя Слов`яносербського районного суду Луганської області Скворцова В.Г. розглянувши у скороченому провадженні в залі суду в сел. Слов`яносербськ адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання провести перерахунок та виплати недоплаченого підвищення до пенсії як учаснику війни,
ВСТАНОВИВ:
15 листопада 2010 року позивач звернулася з адміністративним позовом до відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Слов ` яносербському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень та зобов’язання зробити перерахунок доплати до пенсії як учаснику війни, посилаючись на ту обставину, що вона має правовий статус учасника війни, що підтверджується посвідченням. Підвищення пенсії як учаснику війни здійснюється відповідно до Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року № 3551-ХП.
Нормами ст. 14 Закону України „ Про статус ветеранів , гарантії їх соціального захисту” передбачено підвищення до пенсії учаснику війни на 50 % мінімальної пенсії за віком.
Позивачка отримує доплату до пенсії як учасник війни у значно меншому розмірі ніж вищезазначеною нормою.
На підставі викладеного позивач, посилаючись на похилий вік, слабке здоров’я, постійні хвороби, а також правову необізнаність, просить суд відновити пропущений строк звернення до суду за захистом порушених справ, свобод і інтересів; зобов’язати відповідача зробити перерахунок доплати до пенсії як учаснику війни в щомісячному розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, прирівняної до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, 01.01. 2000 року та безстроково та виплатити утворену заборгованість.
Позивач у судове засідання не з’явився, надавши суду клопотання , в якому просив суд розглянути справу без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надавши суду заперечення де зазначив, що позивачка не отримує надбавку до пенсії, як учасник війни. З 01.10. 2007 року позивачка отримує підвищення до пенсії у розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність колишнього в’язня концтаборів та інших місць примусового тримання
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається , позивач має правовий статус « учасника війни” що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 20.04.2009 року.
Згідно ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Ч. 2 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх пав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Згідно з ч.2 ст. 100 КАС України якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року та перебуває на обліку у відповідача і має статус учасника війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, в зв”язку з чим має право на підвищення до пенсії.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх пав, свобод чи інтересів. Згідно до ст. 100 КАС України, адміністративний позов , поданий після закінчення строку , установленого Законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
В ст. 87 Закону України „ Про пенсійне забезпечення” закріплено, що суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає, або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмежень будь-яким строком.
Таким чином, суд вважає, що позивачем пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав з поважних причин. Враховуючи похилий вік позивачки, її стан здоров’я і юридичну необізнаність та бездіяльність відповідача, суд вважає за необхідне відновити позивачці строк звернення до суду.
Згідно до ст. 14 Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ( в редакції Закону України № 488/95 ВР від 22 грудня 1995 року) учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії підвищується на 50% мінімальної пенсії за віком.
У судовому засіданні встановлено, що виплата підвищеної пенсії відповідачем здійснювалась з порушенням зазначених норм, тобто з розмірів, запроваджених постановами Кабінету Міністрів України, а не Законом, що є порушенням конституційного принципу верховенства законів на підзаконними нормативно-правовими актами.
На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, оскільки ч.4 ст. 14 Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту „ протягом 2000-2004 років діяла в редакції Закону України № 488/95-ВР від 22 грудня 1995 року, тобто підвищення до пенсії позивачу повинно було виплачуватися в той період в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, тому суд вважає можливим визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо неповної виплати підвищення до пенсії як учаснику війни. Крім того, суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити, за період з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2004 року, відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щомісячне підвищення до пенсії, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, з вирахуванням сум, отриманих позивачем за цей період.
Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу, встановлюються у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, зазначені норми закріплені у ст. 28 Закону України „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.”.
Ч. 3 ст.4 Закону України „ Про прожитковий мінімум „ передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в Законі по Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Згідно ст.1 Закону України „ Про затвердження прожиткового мінімуму на 2000 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений у розмірі 216 грн 56 коп., на 2001 рік - - 248 грн.77 коп., 2002 року - 268 грн., дія Закону України „ Про затвердження прожиткового мінімуму на 2002 рік продовжено на 2003 рік у сумі - 268 грн., , згідно ст. 1 Закону України „ Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, встановлений в розмірі 284 грн.69 коп. Статтею 63 Закону України „ Про державний бюджет України на 2005 рік” був затверджений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у розмірі 332 грн. Статтею 65 Закону України „ Про Держаний бюджет України на 2006 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлено в розмірах: з 01 січня – 350 грн., з 1 квітня - 350 грн., з 1 жовтня - 366 грн.
Таким чином, відповідач – Управління Пенсійного Фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області повинно нарахувати та виплатити 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, позивачці, виходячи з розмірі, зазначених у вищенаведених Законах.
Відповідно до п.4 Закону України „ Про внесення змін до Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 2939-1У від 5 жовтня 2005 року, який набрав чинності з 1 січня 2007 року, в.4 ст. 14 Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” викладена в новій редакції, згідно якої учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни – 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
В передбаченому законом порядку до Конституційного Суду України вказана норма не оскаржувалася й судом не розглядалася.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що заявлені позивачем вимоги в частині зобов’язання здійснення перерахунку та виплати доплат до пенсії як учаснику війни, 2007 року є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
На підставі викладенного, згідно ст. ст. 21, 22, 46 Конституції України, ст. 14 Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту,” ст. ст. 2, 17, 18, 99, 100, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Постановив
Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання провести перерахунок та виплати недоплаченого підвищення до пенсії як учаснику війни - задовольнити частково.
Відновити ОСОБА_2 пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області щодо неповної виплати підвищення до пенсії ОСОБА_2 за період часу з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2006 року. Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_2 згідно до ч.4 ст. 14 Закону України № 488/95 – ВР від 22 грудня 1995 року тобто у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, як учаснику війни, з 1 січня 2000 року по 31 грудня 2006 року, та з вирахуванням сум, отриманих ОСОБА_2 за цей період.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Слов ` яносербський районний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів. Строк для подання апеляційної скарги обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя В.Г. Скворцова