Справа № 2- а-1749/2010р.

П О С Т А Н О В А

І м е н е м      У к р а ї н и

09 грудня 2010 року                             м. Хуст              

Хустський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Савицький С.А.                                                

при секретарі судового засідання  Штенгель О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Ужгородського окремого взводу ДПС УДАІ ГУМВС України в Закарпатській області Химинець Івана Михайловича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В  :

Позивач звернувся до суду із позовом посилаючись на те, що постановою інспектора Ужгородського окремого взводу ДПС УДАІ ГУМВС України в Закарпатській області Химинець І.М. від 28.05.2010 року на нього накладено адміністративне стягнення у  вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ст.122 ч.1 КУпАП. Із постанови вбачається, що 21.05.2010 року о 10 год.37 хв. на 804 км. а/д Київ-Чоп в с.Барвінок позивач перевищив встановлену швидкість руху, рухався із швидкістю 86 км/год. Вказана постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР шляхом вимірювання швидкості руху приладом «Візир» №0812522. Позивач вважає постанову незаконною та такою, що підлягає до скасування з наступних підстав.  Прилад «Візир»,яким зафіксовано правопорушення не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо. Відповідно до ст.14-1 КУпАП фіксація та «заочне» винесення постанови відносно власника транспортного засобу можлива, якщо порушення зафіксовано приладом працюючим в автоматичному режимі. У вказаний в постанові час позивач дійсно знаходився у своєму автомобілі, але фактично ним не керував, тому що погано себе почував та попросив товариша відвезти його додому. На місці порушення позивача ніхто не зупиняв, протокол відносно нього не було складено. Крім того вказаний у постанові прилад за своїми технічними можливостями може фіксувати швидкість іншого автомобіля, який рухається поруч. Відсутні докази того, що швидкість вказана на зображенні, доданому до постанови належить саме автомобілю позивача. Крім того з фотографічного зображення неможливо ідентифікувати місце скоєння правопорушення. При винесенні постанови відповідачем було порушено права позивача передбачені ст.268 КУпАП. Як вбачається з поштового конверту, де міститься печатка пошти про відправку поштової кореспонденції, постанова по справі про адміністративне правопорушення була направлена позивачу  31.05.2010 року, а отримана ним 29.06.2010 року, тому позивач просить поновити строк на оскарження постанови.

            Позивач в судове засідання не з»явися. Подав  до суду заяву, в якій він просить розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує і просить задоволити позов.  

           Відповідач інспектор Ужгородського окремого взводу ДПС УДАІ ГУМВС України в Закарпатській області Химинець І.М. в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся  належним чином, однак причини його неявки в судове засідання суду не відомі.

Виходячи з наявних доказів у справі суд вважає за можливе на підставі ст. 128 ч. 4 КАС України справу вирішувати без участі сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

 Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

 Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України, відповідач на пропозицію суду в ухвалі від 15.07.2010 р.  не подав письмових заперечень з посиланням на докази якими б доводив такі заперечення, що дає підстави суду  вирішувати справу на основі наявних доказів.

Судом встановлено, що постановою інспектора Ужгородського окремого взводу ДПС УДАІ ГУМВС України в Закарпатській області Химинець І.М. від 28.05.2010 року на ОСОБА_1  накладено адміністративне стягнення у  вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ст.122 ч.1 КУпАП. Згідно даної постанови  21.05.2010 року о 10 год.37 хв. на 804 км. а/д Київ-Чоп в с.Барвінок позивач перевищив встановлену швидкість руху, рухався із швидкістю 86 км/год. Вказана постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР шляхом вимірювання швидкості руху приладом «Візир» №0812522.

Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі  про адміністративне правопорушення є фактичні дані, на основі  яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами.

Разом з тим, положення даної статті вказує на те, що належними доказами можуть бути також показання технічних  приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

  Тому, оскільки показання технічного приладу «Візир» не містить функції фіксації будь-яким з зазначених вище способів факту перевищення швидкості руху, як в даному випадку, тому зафіксована приладом та зазначена в постанові швидкість руху не може бути достовірною та належним доказом, на якому ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення.

 Відповідно до ст.ст.10-15 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні. Проте таких документів позивачу надано не було.

 Відповідно до положень КУпАП ( ст. ст.254, 256, 258), Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 341 від 14 квітня 1997 року (п.5), ЗУ «Про дорожній рух» у разі порушення Правил дорожнього руху України водій має бути зупинений, складено протокол у порядку передбаченому ст. 256 КУпАП, із зазначенням відомостей про особу, що скоїла правопорушення, поясненнями цієї особи, та роз’ясненням її права на правову допомогу та на оскарження даної постанови. Зазначені вимоги відповідачем не дотримано.

           КУпАП закріплений принцип, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

П.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Однак всупереч цьому інспектор ДПС не навів доказів, на основі яких він дійшов до висновку про скоєння позивачем начебто адміністративного правопорушення, а покази приладу «Візир», на які він посилався не є належним доказом.

   Відповідно ст. 289 КУпАП в разі пропуску строку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення  з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом ( посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Враховуючи, що позивач отримав копію постанови 29.06.2010 року,  і позбавлений був можливості у встановлений законом строк оскаржити її, пропущений строк на оскарження постанови підлягає поновленню

             Згідно ст. 71 ч 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

              Відповідачем не подано суду заперечень і доказів, які б спростовували доводи позивача щодо обставин, які викладені в позовній заяві.

              За наведених обставин поданий позов є підставний і обґрунтований, а тому підлягає до задоволення.

          Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст. ст.6,18,71,104, 128, 138,158-163,181 КАС України,  суд,-                                                             П О С Т А Н О В И В:    

              Позов ОСОБА_1 задовольнити.

                Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду з адміністративним позовом.

               Постанову інспектора Ужгородського окремого взводу ДПС УДАІ ГУМВС України в Закарпатській області Химинець Івана Михайловича, винесену 28.05.2010 року серії АО №095522 про накладення адміністративного стягнення в вигляді штрафу в розмірі 340 грн. на ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП – скасувати, а справу про адміністративне правопорушення провадженням закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

         Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

                    Головуючий :                  підпис                              Савицький С.А.  

                       З оригіналом вірно:

                        Суддя Хустського

                        районного суду:                                                               Савицький С.А.