Справа № 2-882/10

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМ`ЯМ УКРАЇНИ

21 грудня 2010 року

Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Бондаренко Л.І.,

при секретарі Соломіній В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду смт. Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у вихованні дитини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у вихованні дитини – сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву, в якій позов підтримує в повному обсязі та просить справу розглянути без його присутності.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву, в якій не заперечує проти задоволення позовних вимог та просить розглянути справу без її присутності.

Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Під час судового розгляду судом встановлено, що батьками малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, є його батько ОСОБА_1 та мати ОСОБА_2. Шлюб між батьками розірвано.

Малолітній ОСОБА_3 проживає разом з мамою – ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 157 СК України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Тої із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватись з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Відповідно до ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому із батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, присуджує стягнути з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищевказане, права та законні інтереси малолітньої дитини на повноцінне спілкування з тим з батьків, хто спільно з нею не проживає, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст.157,159 СК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з  малолітньою дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та його вихованні.

Надати  ОСОБА_1 право бачитись з малолітнім ОСОБА_3 і забирати його до себе кожну неділю в п'ятницю з 15 години та повертати матері, ОСОБА_2, в неділю о 15 годині. Також брати дитину під час шкільних канікул та безперешкодно спілкуватись з ним по телефону.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір в сумі 8 (вісім) грн. 50 коп.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 (тридцять) грн., в зв’язку зі сплатою їх у повному обсязі ОСОБА_1 при подачі позовної заяви до суду.

                      Рішення може бути оскарженим в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

                   Суддя