копія

                                                                  ПОСТАНОВА                                                2а - 409\ 2010

                                                        ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

              13 грудня 2010 року             Козельщинський районний суд Полтавської області  в складі  головуючого судді   Науменко Н.Д., розглянувши   в порядку скороченого провадження в приміщенні Козельщинського районного суду Полтавської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Козельщинському  районі Полтавської області про визнання неправомірними дій і зобов"язання нарахувати та виплатити  щомісячне підвищення до пенсії, -    

встановив:

             Позивач ОСОБА_1  звернулась  до Козельщинського районного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Козельщинському районі  Полтавської області, в якому прохала суд  визнати неправомірними дії відповідача і зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, недоплачене щомісячне підвищення до пенсії за період з 1січня 2009 року по набрання рішенням чинності.

             В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалась на те, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни» та  відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 квітня 2007 року  має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.  

            Відповідач всупереч  вимогам закону проводить часткову виплату  цієї надбавки,чим порушує  її  права.

            Відповідач надав заперечення на позов, в яких просить суд в задоволенні позову відмовити, оскільки вимоги позивача суперечать чинному законодавству.  Вважає свої дії щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» правомірними через  невизначеність на законодавчому рівні   органу, на який покладено обов’язок здійснення таких виплат   особам, які мають статус дитини війни, за рахунок яких коштів повинні здійснюватися ці виплати та який розмір мінімальної пенсії за віком необхідно застосовувати при обчисленні таких доплат. При цьому, відповідач зазначив про необґрунтованість доводів позову щодо застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”,  оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом.

             В судове засідання позивач та представник відповідача не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

            В порядку ст. 183-2 ч 1 КАС України  судовий розгляд здійснюється в порядку скороченого  провадження.

             Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з»ясувавши всі фактичні обставини, на яких  ґрунтується  позов, об»єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

             Позивач має статус «Дитини війни», що підтверджується  пенсійним посвідченням та не заперечується відповідачем.  (а. с. - 5).

             Враховуючи зазначений статус позивача, вона відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

              Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до діючих законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

             Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких  законодавчих актів України « від 28.12.2007 року № 1207-У1 внесені зміни до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», і текст статті було викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення до пенсії склав 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Проте, рішенням Конституційного  суду України № 10-рп від 22.05.2008року визнано неконституційним положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», якими було обмежено право на державну соціальну допомогу дітям війни.

               Відповідно до ст.150 ч.2 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.     Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність

               Таким чином, враховуючи преюдиціальне значення рішення Конституційного Суду України для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного Закону, що визнані неконституційними, суд приходить до висновку про обов»язок відповідача перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі, встановленому статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року.

       У 2009 році та 2010 році дія ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» не призупинялась, і тому застосування відповідачем постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року щодо визначення розміру підвищення до  пенсії є безпідставним, оскільки Закон України «Про соціальний захист дітей війни»  має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України.

       З матеріалів справи та письмових заперечень відповідача вбачається, що управління перерахунку пенсії позивачу, в частині її підвищення відповідно до положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у 2009 та 2010 році не  здійснювало, а також не проводило виплату.

        Із заперечень відповідача  вбачається, що  позивачу, як дитині війни, підвищення до пенсії  з січня 2009 року виплачувалось щомісячно  у розмірі 49,8грн.

       Доводи відповідача  про відсутність коштів для соціальних виплат у відповідності до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» до уваги судом не приймаються.

                 Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо невиконання законодавчо визначеного обов»язку нарахування і виплати підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі встановленому ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей  війни» є незаконними за період з1 січня 2009року по 12.12.2010року.

                 З урахуванням вищенаведеного, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги позивача за цей період.

        Відповідно до ст. 94 КАС України  з Державного Бюджету України на користь позивача необхідно стягнути 3,4грн в рахунок повернення сплаченого судового збору.      

                 На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008року № 10-рп/2008,  ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 183-2, 186, ст. 256 ч.1,2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                                                                          постановив:          

               Позовні вимоги ОСОБА_1   до управління Пенсійного фонду України в Козельщинському   районі Полтавської області  про  визнання неправомірними дій та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни задовольнити.

               Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Козельщинському  районі Полтавської області в період з 1 січня 2009 року по  12 грудня 2010 року.

                Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Козельщинському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком в розмірі встановленому ч.1ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та провести доплату ОСОБА_1 з 1 січня 2009року по 12 грудня 2010 року  з урахуванням проведених виплат.

                Постанова підлягає негайному  виконанню відповідачем.

                Стягнути з  Державного Бюджету України на користь позивача 3,4грн в рахунок повернення сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Козельщинський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня  отримання її копії.

                Постанова набуває чинності після спливу строку на подання апеляційної скарги, якщо така скарга не подана.

Головуючий:                                                      підпис                                              Н.Д.Науменко

З оригіналом вірно.

Суддя Козельщинського районного суду :                                                               Н.Д.Науменко