Справа № 2А-1511/10 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

м. Ковель                                                                                                            20 грудня 2010 року                                                                                    

    Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді     ВОСКОВСЬКОЇ О.А,

розглянувши в порядку скороченого провадження в місті Ковелі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі про визнання неправомірними дій посадової особи, зобов’язання проведення перерахунку та виплату надбавки до пенсії як дитині війни, -

в с т а н о в и в :

         ОСОБА_1  в грудні 2010 року звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі про визнання неправомірними дій посадової особи, зобов’язання проведення перерахунку та виплату надбавки до пенсії як дитині війни.

          В обґрунтування своїх вимог позивачка вказує на те, що вона є дитиною війни, а тому відповідно до ст.6 Закону України "Про  соціальний захист дітей війни" має право на підвищення пенсії на 30 %  мінімальної пенсії за віком щомісячно, покликаючись на те, що протягом 2006 - 2010 років таке підвищення пенсії не нараховувалося та не виплачувалося, просить поновити строк звернення до адміністративного суду, визнати неправомірними дії посадової особи та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити в її користь підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період  з 01.01.2006 по 31.10.2010 роки включно.

         Згідно ухвали Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06.12.2010 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Ковелі про нарахування та стягнення встановленого дітям війни підвищення до пенсії в частині вимог перерахунку та виплати підвищення до пенсії за період з 01.01.2006 року по 01.06.2010 року включно залишено без розгляду.      

          Суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку скороченого провадження, що відповідає вимогам ст.183-2 КАС України.

         Відповідач у поданих суду письмових запереченнях  позов не визнав, зазначаючи, що позивачем пропущений строк позовної давності. Крім того, управління Пенсійного фонду діяло в межах повноважень, наданих йому законами України, підзаконними нормативно - правовими актами та в межах коштів, які були виділені державним бюджетом для вказаних виплат. В задоволенні  позову  просить  відмовити в повному об'ємі.

         Дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

         Позивачка має правовий статус дитини війни, встановлений Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, і отримує пенсію за віком, що визнано сторонами і підтверджується пенсійним посвідченням.

    Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка була чинною у періоді з 02 червня 2010 року до 02 грудня 2010 року (дня звернення до суду), дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, позивачка у зазначеному періоді мала право на виплату їй щомісячного підвищення до пенсії у вказаному розмірі.

Однак, підвищення їй виплачувалося в меншому розмірі.

Наведені відповідачем підстави для такої виплати необґрунтовані.

Обов’язок призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу, зокрема підвищення до неї, покладений на відповідача ( пп.6 п.2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 квітня 2002 року № 8-2).  

Розмір мінімальної пенсії має визначатися виключно Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (ч.2 ст.5 цього Закону). І цей розмір  визначений частиною першою ст.28 цього Закону - у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,   визначеного законом.

Оскільки вказаний розмір визначений законом, відповідач не вправі був керуватися для його визначення нормативно-правовими актами з меншою, ніж закон, юридичною силою, зокрема, постановами Кабінету Міністрів.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином відповідач діяв у вказаному періоді неправомірно і порушив право позивача на отримання пенсії у належному розмірі.

  Суд повно, всесторонньо та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши правові норми, приходить до висновку, що відповідача слід зобов'язати нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", за період з 02 червня 2010 року по 02 грудня 2010 року (по день звернення позивача до суду з адміністративним позовом), з урахуванням виплачених сум.  

Відповідно до ч.2 ст.256 КАС України дана постанова суду підлягає до негайного виконання.

              Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 71, 72, 86, 99, 100, 102, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 171-2, 183-2, 256 КАС України, на підставі ч.2 ст.19 Конституції України, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" , суд,  –  

П О С Т А Н О В И В :

         Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

         Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м.Ковелі Волинської області протиправними та зобов'язати його нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", за період з 02 червня 2010 року по 02 грудня 2010 року, з урахуванням виплачених сум.        

    В решті позовних вимог відмовити.

            Постанова суду підлягає до негайного виконання.

         Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуюча:                                            О.А.ВОСКОВСЬКА