Справа № 2А-1008/10 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

місто Ковель                                                                                                 08 листопада 2010 року

Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді – ВОСКОВСЬКОЇ О.А,

за участю секретаря – КАНАШКОВОЇ О.М,

позивача – ОСОБА_1    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ковелі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ Ільченка Руслана Миколайовича про визнання неправомірними дій посадової особи при накладенні адміністративного стягнення та скасування постанови серії ВК №164004 від 22.10.10 року у справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ Ільченка Р.М про визнання неправомірними дій посадової особи при накладенні адміністративного стягнення та скасування постанови серії ВК №164004 від 22.10.10 року у справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що 22.10.2010 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень. В постанові вказано, що він 22.10.10 року о 05.55 годині на 136 км а/д Устилуг-Луцьк-Рівне керуючи автомобілем «Фіат» державний номер «НОМЕР_1», рухався з швидкістю 86 км/год, чим перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті на 26 км/год, чим порушив п.п 12.4 ПДР України. Швидкість руху автомобіля зафіксована приладом «Візир». Позивач вказує, що того дня він дійсно керував автомобілем на а/д Устилуг-Луцьк-Рівне в смт.Клевань, однак правил дорожнього руху не порушував, а рухався з дозволеною швидкістю на даній ділянці дороги. Абсолютно не звертаючи уваги на пояснення позивача на його намагання довести свою правоту, інспектор склав протокол про адмінправопорушення та виніс постанову про накладення адмінстягнення. Позивач зазначає, що оскаржувана постанова не містить викладу його пояснення, хоча вину у вчиненні правопорушення він заперечував, не містить вона також, як і протокол, посилання на докази, які б спростовували його доводи, будь-якими доказами вина позивача у вчиненні правопорушення не доводиться через їх відсутність, а тому оцінка доказів відповідачем не проводилась. За вказаних обставин позивач просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 22.10.2010 року, згідно якої на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 300 гривень.

    Позивач ОСОБА_1 в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві та просить їх задовольнити.

    Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином судом був повідомлений про місце та час розгляду справи. Причини неявки суду не повідомив.      

Суд, заслухавши пояснення позивача, свідка, дослідивши письмові докази у справі приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.  

Відповідно до ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВК №164004 від 22.10.2010 року слідує, що ОСОБА_1 22.10.2010 року о 05.55 годині на 136 км а/д Устилуг-Луцьк-Рівне в смт.Клевань керуючи автомобілем «Фіат» державний номер «НОМЕР_1», перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті, який позначено дорожнім знаком 5.45, рухався зі швидкістю 86 км/год, чим порушив п.п.12.4 ПДР України. За вчинення даного правопорушення на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 300 гривень.  

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що швидкість руху не перевищував, однак він рухався в потоці автомобілів і перед тим як він був зупинений його обігнав інший т/з, і швидкість, яка була зафіксована приладом  більш за все є швидкістю автомобіля, який здійснював маневр обгону.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила пояснення позивача, та вказала, що вона сиділа на передньому сидінні автомобіля і бачила, що ОСОБА_1 швидкості не перевищував.

Згідно вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

У п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що зміст постанови про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам статей 283, 284 КУпАП. В ній слід навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та вказати мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Досліджена в судовому засіданні постанова серії ВК №164004 від 22.10.2010 року вищевказаних доказів не містить.  

В судове засідання відповідач також не надав суду належних доказів та не довів факту вчинення позивачем зазначеного в постанові адміністративного правопорушення.  

Згідно ч.ч.1,2,3 ст.7 КпАП України ніхто не  може  бути  підданий  заходу  впливу  в  зв'язку  з адміністративним правопорушенням  інакше  як  на  підставах  і  в порядку, встановлених законом.

Провадження  в  справах  про  адміністративні  правопорушення здійснюється    на основі   суворого   додержання   законності.

Викладене дозволяє прийти до висновку, що оскаржувана постанова є необгрунтованою, а отже протиправною. Для захисту позивача від необгрунтованого притягнення до адміністративної відповідальності оскаржувану постанову слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 11, 69, 86, 160-163, 171-2 КАС України, ст.ст. 7, 8, 245, 256, 276, 278, 279, 280, 283, 287 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову серії ВК №164004 від 22.10.2010 року інспектора ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ Ільченка Руслана Миколайовича про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КпАП України та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень, - скасувати.

 Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча                                                                    О.А.ВОСКОВСЬКА