Справа № 1-774/10

                                                               В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

            21 грудня 2010 року                                             Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого   судді    Карабаня В.М.,

судді                              Кирилюк І.В.,

народних засідателів   Полякової О.Ю., Перової О.В., Донець Т.П.,

при секретарях             Серебряковій М.М., Шашок І.М.,

за участю прокурорів  Яценка В.І.,Байдюка Д.А., Вавренюка О.С.,

захисника                      ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не одруженого, з неповною вищою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 29.01.2002 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 4-х років позбавлення волі з відстрочкою виконання покарання 2 роки, 15.07.2002 року Печерським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до 5-ти років позбавлення волі, 03.10.2006 року Печерським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України – до 2-х років позбавлення волі , у  вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 15, п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, -

                    В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, будучи раніше засудженим, 29.01.2002 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі з відстрочкою виконання покарання 2 роки; 15.07.2002 року Печерським районним судом м. Києва за ч. 2 ст.185, 71 КК України до 5 років позбавлення волі; 03.10.2006 року Печерським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, 71 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнившись 28.05.2008 року у зв'язку з відбуттям строку покарання, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і, маючи не погашену та не зняту у встановленому законом порядку судимість, повторно вчинив новий злочин.

Так, ОСОБА_2, 11.04.2009 року, приблизно о 19 год. 30 хв., знаходячись в приміщенні закладу харчування «Пузата хата» торгівельного центру «Городок», розташованого за адресою: м. Київ, проспект Московський, 23, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, повторно таємно, з кишені куртки, що висіла на стільці, викрав чуже майно, що належить ОСОБА_3, а саме: гаманець торгівельної марки «РЕТЕК», вартістю 300 гривень, грошові кошти в сумі 350 грн., 70 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 11.04.2009 року складає 539 грн., своїми умисними діями спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 1189 грн. Після чого залишив місце вчинення злочину.

Крім того, ОСОБА_2, 15.08.2009 року, приблизно о 21 год. 50 хв., знаходячись в приміщенні піцерії «Челентано», розташованої за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 23-В, із рюкзака, що висів на стільці потерпілого, таємно повторно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_4, а саме переносний жорсткий диск ємкістю 250 ГБ торгівельної марки «WD»., вартістю 550 грн. Проте злочинні дії ОСОБА_2 були помічені ОСОБА_5, який повідомив потерпілому про крадіжку та спільно з останнім почали вимагати у ОСОБА_2 раніше викрадене ним майно. ОСОБА_2, усвідомлюючи, що його дії викриті, відмовився повертати раніше викрадене майно, та повторно відкрито викрав чуже майно, що належить ОСОБА_4, а саме жорсткий диск ємкістю 250 ГБ торгівельної марки «WD», вартістю 550 грн., після чого з викраденим з місця вчинення злочину втік.

Він же, 15.08.2009 року, приблизно о 21 год. 50 хв., знаходячись в приміщенні піцерії «Челентано», розташованої за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 23-В, із рюкзака, що висів на стільці потерпілого ОСОБА_4, таємно повторно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_4, а саме переносний жорсткий диск ємкістю 250 ГБ торгівельної марки «WD», вартістю 550 грн. Проте злочинні дії ОСОБА_2 були помічені ОСОБА_5, який повідомив потерпілому про крадіжку та спільно з останнім почали вимагати у ОСОБА_2 раніше викрадене ним майно. ОСОБА_2, усвідомлюючи, що його дії викриті, відмовився повертати раніше викрадене майно, та пішов в напрямку вул. Шота Руставелі м. Києва.

З метою повернути викрадений ОСОБА_2 диск, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_6 пішли за ОСОБА_2 та стали вимагати, щоб він повернув чуже майно, при цьому ОСОБА_4 заявив, що інакше він викличе працівників міліції. Оскільки ОСОБА_2 не віддавав диск, то ОСОБА_4 зателефонував до міліції та повідомив про скоєний злочин та про місце свого перебування. В свою чергу ОСОБА_2, почувши що ОСОБА_4 викликав працівників міліції, не бажаючи бути затриманим та притягнутим до кримінальної відповідальності за скоєний злочин, став утікати і під час втечі викинув раніше викрадений жорсткий диск, тим самим розпорядившись викраденим майном. ОСОБА_4, маючи на меті затримати ОСОБА_2. Побіг за ним та наздогнавши його під аркою буд. № 24 по вул. Шота Руставелі, схопив за ручку сумки, яка висіла на плечі ОСОБА_2 З метою приховання раніше вчиненого ним злочину - відкритої крадіжки майна ОСОБА_4, не бажаючи бути затриманим, будучи обізнаним про те, що ОСОБА_4 володіє інформацією стосовно вчиненого ним злочину,         ОСОБА_2, клинком ножа, який він тримав в правій руці, умисно наніс потерпілому ОСОБА_4 два удари в ділянку живота, місця розташування життєво важливих органів. Після цього ОСОБА_4 вимушений був відпустити ОСОБА_2 Маючи можливість втекти з місця вчинення злочину, ОСОБА_2 продовжив свої протиправні дії. Так він, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді протиправного заподіяння смерті ОСОБА_4, та допускаючи їх настання, умисно наніс ОСОБА_4 ще два удари клинком ножа в ділянку спини. Від отриманих ударів ОСОБА_4 вигнувся від болю та в цей час ОСОБА_2 умисно наніс йому ще один удар клинком ножа в ділянку обличчя та лише після цього залишив місце вчинення злочину, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин - вбивство ОСОБА_4, не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки смерть ОСОБА_4 не настала внаслідок своєчасного надання потерпілому кваліфікованої медичної допомоги.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №1564/Е від 28.09.2009 року у ОСОБА_4 при зверненні за медичною допомогою 15.08.2009 року мали місце наступні тілесні ушкодження: а) 3 проникаючі колото-різані поранення черевної порожнини, що в комплексі відносяться до тяжкого тілесного ушкодження; б) колото-різана рана правої поперекової ділянки, яка відновиться до легкого тілесного ушкодження, що призвело до короткочасного розладу здоров'я (за критерієм тривалості розладу здоров'я); в) різана рана правої виличної ділянки, яка відноситься до легкого тілесного ушкодження, що призвело   до короткочасного розладу здоров'я (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

    В подальшому під час розгляду справи у Апеляційному суді м. Києва, після проведення судового слідства, зміст обвинувачення в частині обвинувачення за ч. 2 ст. 15, ч. 2 п. 9 ст. 115 КК України було змінено та викладено наступним чином: ОСОБА_2 15.08.2009 року, приблизно о 21 год. 50 хв., знаходячись в приміщенні піцерії «Челентано», розташованої за адресою: м. Київ, вул. В. Васильківська, 23-В, із рюкзака, що висів на стільці потерпілого ОСОБА_4, таємно повторно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_4, а саме, переносний жорсткий диск ємкістю 250 ГБ торгівельної марки «WD», вартістю 550 грн. Проте злочинні дії ОСОБА_2 були помічені ОСОБА_5, який повідомив потерпілому про крадіжку та спільно з останнім почали вимагати у ОСОБА_2 раніше викрадене ним майно. ОСОБА_2, усвідомлюючи, що його дії викриті, відмовився повертати раніше викрадене майно та пішов в напрямку вул. Шота Руставелі в м. Києві.

З метою повернути викрадений ОСОБА_2 диск, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_6 пішли за ОСОБА_2 та стали вимагати, щоб він повернув чуже майно, при цьому ОСОБА_4 заявив, що інакше він викличе працівників міліції. Оскільки ОСОБА_2 не віддавав диск, то ОСОБА_4 зателефонував до міліції та повідомив про скоєний злочин та про місце свого перебування. В свою чергу ОСОБА_2, почувши що ОСОБА_4 викликав працівників міліції, не бажаючи бути затриманим   та притягнутим до кримінальної відповідальності за скоєний злочин, став тікати і під час втечі викинув раніше викрадений жорсткий диск, тим самим розпорядившись викраденим майном.

ОСОБА_4, маючи на меті затримати ОСОБА_2, побіг за ним, наздогнав під аркою буд. 24 вул. Шота Руставелі, та схопив за ручку сумки, яка висіла на плечі ОСОБА_2 З метою приховання раніше вчиненого ним злочину - відкритої крадіжки майна ОСОБА_4, не бажаючи бути затриманим, будучи обізнаним про те, що останній володіє інформацією стосовно вчиненого ним злочину, ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи протиправно заподіяти смерть ОСОБА_4 з метою приховати інший злочин, клинком ножа, який він тримав в правій руці, умисно наніс потерпілому ОСОБА_4 два удари в ділянку живота - місця розташування життєво важливих органів, внаслідок чого ОСОБА_4 вимушений був його відпустити. Однак,        ОСОБА_2 продовжив свої протиправні дії, направлені на заподіяння смерті ОСОБА_4, та умисно наніс йому ще два удари клинком ножа в ділянку живота і попереку, а також один удар клинком ножа в ділянку обличчя та лише після цього залишив місце вчинення злочину, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин - вбивство ОСОБА_4, не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки смерть ОСОБА_4 не настала внаслідок своєчасного надання потерпілому кваліфікованої медичної допомоги.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №1564/Е від 28.09.2009 року у ОСОБА_4 при зверненні за медичною допомогою 15.08.2009 року мали місце наступні тілесні ушкодження: а) 3 проникаючі колото-різані поранення черевної порожнини, що в комплексі відносяться до тяжкого тілесного ушкодження; б) колото-різана рана правої поперекової ділянки, яка відноситься до легкого тілесного ушкодження, що призвело до короткочасного розладу здоров'я (за критерієм тривалості розладу здоров'я); в) різана рана правої виличної ділянки, яка відновиться до легкого тілесного ушкодження, що призвело до короткочасного розладу здоров'я (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 повністю визнав себе винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 185 КК України - таємному викраденні чужого майна (крадіжку), вчиненому повторно, та ч. 2 ст. 186 КК України – відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно.

Крім повного визнання вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України його винуватість у вчиненні даного злочину повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме показаннями потерпілого ОСОБА_3, який пояснив, що 11.04.2009 року приблизно о 19.30 год. відпочивав у закладі харчування торгівельного центру «Городок», розташованого за адресою: м. Київ, проспект Московський, 23. Свій верхній одяг (куртку) він повісив на спинку стільця та в ліву передню кишеню даної куртки помістив свій гаманець з грошовими коштами. Незабаром підійшов охоронець та запитав чи на місті його гаманець. Оглянувши свої речі, ОСОБА_3 повідомив охоронцю про те, що гаманець відсутній. Як зазначив ОСОБА_3, гаманець був чорного кольору, шкіряний, торгівельної марки «РЕТЕК», вартістю 350 грн., в ньому знаходились гроші в сумі 350 грн. та 70 доларів США. Також в гаманці знаходилась кредитна карта та дві дисконтні карти. Почувши це, охоронець передав по рації про те, що викрадено гаманець, назвав прикмети злочинця та направився до виходу із торгівельного центру, ОСОБА_3 пішов за ним. Коли вони дійшли до виходу з торгівельного центру, то ОСОБА_3 побачив, що троє охоронців тримають молодого хлопця, на вигляд якому 27 років, зріст 170 см., середньої тіло-будови.  ОСОБА_3 звернувся до затриманого з проханням повернути викрадене майно, затриманий повідомив, що в нього нічого немає. На друге прохання ОСОБА_3, затриманий витягнув гаманець та поклав його на автомат для приготування кави. Потерпілий взяв гаманець собі, відкрив його та переконався що всі його речі знаходяться на місці. Після цього затриманого було відведено до кімнати охорони торгівельного центу, звідки працівники охорони викликали працівників міліції. По прибуттю працівників міліції була встановлена особа затриманого, ним виявився ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 Через деякий час ОСОБА_3, знаходячись в кімнаті охорони, почув крик ОСОБА_2 та побачив, що той стоїть з ножем в руках, а на підлозі біля нього плями крові. Один із працівників міліції вибив у ОСОБА_2 із руки ніж та посадив на стілець. Після цього ОСОБА_2 було госпіталізовано. Раніше викрадений у ОСОБА_3 гаманець було вилучено у потерпілого, оглянуто та повернено йому під розписку. Після цього ОСОБА_3 звернувся до працівників міліції із заявою про невизнання його цивільним позивачем, оскільки викрадене майно йому повернено в повному обсязі. (Т. 2 а.с.42-43).

Показами свідка ОСОБА_7, який пояснив, що він працює в службі охорони ТЦ «Городок», що розташований за адресою: м. Київ, пр-т. Московський, 23. В його функціональні обов'язки входить забезпечення порядку в приміщенні ТЦ «Городок», в тому числі недопущення вчинення злочинів та правопорушень. З 08 год. 00 хв. 11.04.2009 року до 08 год. 00 хв. 12.04.2009 року ОСОБА_7 перебував в приміщенні ТЦ «Городок» у складі зміни охорони разом із охоронцем ОСОБА_8 та іншими охоронцями, прізвища яких він не пам'ятає. Приблизно о 19.30 год. цього ж дня по рації колеги йому повідомили про те, що було затримано крадія, який, знаходячись в закладі харчування «Пузата хата», що розташований в ТЦ «Городок», вчинив крадіжку гаманця у громадянина. Затриманого провели в кімнату охорони, де той схопивши в руку ножа, спричинив ним собі тілесні ушкодження. Одразу ж було викликано швидку медичну допомогу. По прибуттю на місце події наряду міліції, було встановлено особу крадія, ним виявився ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 пояснив, що охоронець ОСОБА_8 розповідав йому про те, що ОСОБА_2 після вчинення крадіжки та затримання на вимогу потерпілого повернути викрадене майно витяг зі своєї кишені викрадений гаманець та поклав його на автомат для приготування кави, після цього власник гаманця підійшов та забрав раніше викрадений ОСОБА_2 гаманець, оглянув його та пояснив, що всі речі знаходяться на місті. (Т.2 а.с. 56-57).

Показами свідка ОСОБА_9, який пояснив, що працює на посаді слідчого СВ Оборонського РУ ГУ МВС України в Києві 11.04.2009 року перебуваючи в складі слідчо-оперативної групи він отримав повідомлення від оперативного чергового про кишенькову крадіжку. За вказівкою чергового він здійснював виїзд за адресою: м. Київ, пр-т. Московський, 23 до торгівельного центру „Городок". По прибуттю на місце події було встановлено, що охороною торгівельного центру було затримано ОСОБА_2 за вчинення кишенькової крадіжки. При огляді місця події - приміщення кімнати охорони торгівельного центру „Городок", було виявлено ніж, яким ОСОБА_2 спричинив собі тілесні ушкодження та на підлозі було виявлено плями речовини бурого кольору. Охоронці ОСОБА_9 повідомили про те, що після вчинення крадіжки гаманця, ОСОБА_2 було затримано та доставлено до приміщення кімнати служби охорони, де ОСОБА_2, схопивши ніж, спричинив ним собі тілесні ушкодження. (Т. 2 а.с. 44-45).

Даними протоколу виявлення, огляду та вилучення від 21.04.2009 року, згідно якого у ОСОБА_3 виявлено, оглянуто та вилучено гаманець чорного кольору торгівельної марки „РЕТЕК", який в нього 11.04.2009 року разом із грошовими коштами було викрадено ОСОБА_2 21.04.2009 року оглянутий гаманець приєднано до матеріалів справи в якості речового доказу та передано на зберігання потерпілому ОСОБА_3 (Т. 2 а.с. 35,35).

Даними протоколу від 11.04.2009 року огляду місця події - приміщення кімнати охорони торгівельного центру „Городок" було виявлено та вилучено розкладний ніж та марлевий тампон з речовиною бурого кольору. Вилучений ніж та марлевий тампон з речовиною бурого кольору приєднано до матеріалів кримінальної справи в якості речових доказів та передано на зберігання до камери схову Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві. (Т. 2 а.с. 20-25, 39-40).

 Крім повного визнання вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України його винуватість у вчиненні даного злочину повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме:

-   показами потерпілого ОСОБА_4, який пояснив, що 15.08.2009 приблизно о 20 год. 30 хвилин разом із своїми знайомими ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_11 знаходився в піцерії «Челентано», розташованій за адресою: м. Київ, вул. В. Васильківська, 23-В. У ОСОБА_4 із собою був рюкзак із матерії, в якому знаходився переносний жорсткий диск ємкістю 250 ГБ торгівельної марки „WD". ОСОБА_4 з друзями розмістився за столиком, свій рюкзак він повісив на спинку стільця, на якому сидів. Поряд з ними, за сусіднім столиком розмістився ОСОБА_2 Приблизно о 21 год. 50 хв. ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_2 витягнув з його рюкзака жорсткий диск. Перевіривши рюкзак, ОСОБА_4 переконався, що дійсно його жорсткий диск відсутній. ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_2 з вимогою повернути викрадений диск. У відповідь на це, ОСОБА_2 сказав, що нічого не брав та, показавши свій гаманець в якому знаходились гроші, сказав, що грошей в нього вистачає та йому немає сенсу щось красти. Після цього ОСОБА_2 вийшов з піцерії та направився в напрямку площі Л. Толстого м. Києва. ОСОБА_4 з ОСОБА_13 йшли за ним та казали, щоб він віддав диск інакше вони викличуть працівників міліції. Поки вони йшли ОСОБА_4 викликав працівників міліції та повідомив про крадіжку і сказав де знаходиться. В цей час ОСОБА_2 викинув викрадений жорсткий диск та почав тікати. ОСОБА_6 пішов підбирати диск, а ОСОБА_4 вирішив затримати ОСОБА_2 до приїзду працівників міліції та погнався за ним. Наздогнав потерпілий ОСОБА_2 під аркою, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 24 та схопив за ручку сумки, що висіла на його плечі, ОСОБА_2 вимушений був зупинитись. Розвернувшись, обвинувачений ОСОБА_2 ножем (клинком), який вже знаходився в його  правій руці, наніс потерпілому два удари в ділянку живота. ОСОБА_4 відпустив ОСОБА_2, зігнувшись, та повернувся до нього спиною, обвинуваченому вже нічого не заважало тікати далі, однак ОСОБА_2 наніс потерпілому ще два удари клинком ножа в ділянку спини. Від болі ОСОБА_4 вирівнявся та ОСОБА_2 ще один раз полоснув його клинком ножа по обличчю. ОСОБА_4 знову зігнувся та схопився за живіт. ОСОБА_2, не підбираючи своєї сумки, яка впала на землю, побіг в напрямку ст. метро „Палац Спорту", де як потерпілий дізнався пізніше його і було затримано. Після цього ОСОБА_4 було госпіталізовано. Як зазначив ОСОБА_4 його було виписано 31.08.2009 року на даний час він почуває себе задовільно. (Т.1 а.с. 62-65, 67-68).

- показами свідка ОСОБА_6 який пояснив, що 15.08.2009 приблизно о 20 год. 30 хвилин він із своїми друзями ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_11 відпочивали в піцерії „Челентано", розташованої за адресою: м. Київ, вул. В. Васильківська, 23-В. ОСОБА_4 мав із собою рюкзак, в якому, як виявилось пізніше, знаходився його жорсткий диск. Рюкзак ОСОБА_4 повісив на спинку свого стільця. Як помітив ОСОБА_6 в піцерії, за сусіднім столиком, сидів ОСОБА_2 Приблизно о 21 год. 50 хв. один із друзів повідомив ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_2 викрав з його рюкзака жорсткий диск. Перевіривши рюкзак, ОСОБА_4 сказав, що дійсно його диск викрадений. Після цього     ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_2 з вимогою повернути викрадений диск, на що ОСОБА_2 повідомив про те, що в нього нічого немає та розрахувавшись з офіціанткою вийшов з приміщення піцерії. ОСОБА_6 та ОСОБА_4 пішли за ним. Потерпілий почав по телефону викликати працівників міліції, а ОСОБА_6 намагався затримати ОСОБА_2, ставши в нього на дорозі. В цей час ОСОБА_2 викинув подалі від себе якийсь предмет, піднявши який, ОСОБА_6 переконався, що це викрадений диск. Коли ОСОБА_6 повернувся до ОСОБА_2, то побачив, що той тікає, а ОСОБА_4 намагається його наздогнати. ОСОБА_6 побіг за ними та побачив, що ОСОБА_4 наздогнав ОСОБА_2 під аркою будинку та схопив того за ручку сумки. На що, як бачив ОСОБА_6, з відстані 15-20 метрів ОСОБА_2 наніс ОСОБА_4 один удар рукою в ділянку обличчя від якого ОСОБА_4 впав на землю, однак одразу ж самостійно підвівся. Побачивши це, ОСОБА_2, наніс йому ще один удар в ділянку тулуба. Після того як ОСОБА_4 впав, ОСОБА_2 наблизився до нього, та, як здається ОСОБА_6, наніс йому ще декілька ударів. Все це бачив ОСОБА_6 вже з відстані 7-8 метрів. Після вказаних дій   ОСОБА_2 побіг в напрямку підземного переходу. ОСОБА_15 наблизився до потерпілого та побачив, що той вже підвівся і на обличчі його кров. Помітивши це, ОСОБА_6 знайшов сумку ОСОБА_2, передав її потерпілому та побіг в напрямку руху ОСОБА_2, однак втратив останнього з кола зору. Після цього, ОСОБА_6 повернувся до піцерії „Челентано" та побачив, що ОСОБА_4 знаходиться в кареті швидкої медичної допомоги та з його обличчя і живота тече кров. Як стало відомо ОСОБА_6, ОСОБА_4 в ході конфлікту з ОСОБА_2 отримав ножові поранення. Для себе ОСОБА_6 зробив висновок про те, що ОСОБА_2 наносив удари ОСОБА_4 якимось гострим предметом, який спричиняв фізичного болю ОСОБА_4 та той від несильних, на вигляд, ударів ОСОБА_2 падав на землю. Як зазначив ОСОБА_6 незабаром ОСОБА_2 завдяки орієнтуванню, наданому ОСОБА_5, працівниками міліції було затримано. (Т.1 а.с.70-78).

-     показами свідка ОСОБА_5, який пояснив, що 15.08.2009 року приблизно о 20 год. 30 хв. вони відпочивали з друзями в приміщенні піцерії, розташованої по вул. В. Васильківській, 23-в м. Києва. Через деякий час ОСОБА_5 помітив, як ОСОБА_2, який сидів за столиком неподалік від них, рукою заліз до рюкзака знайомого ОСОБА_11 - ОСОБА_4   Про це ОСОБА_5 повідомив потерпілому, який перевірив свій рюкзак та повідомив про те, що його диск викрадено. Після цього у ОСОБА_4 з ОСОБА_2 виник конфлікт, в ході якого потерпілий вимагав у ОСОБА_2 повернути викрадене майно. Потім вони вдвох відійшли всторону від піцерії «Челентано» ОСОБА_6 пішов разом із ними. Через кілька хвилин ОСОБА_5 помітив як ОСОБА_2 тікає в напрямку арки будинку, розташованого по вул. Шота Руставелі, а ОСОБА_4 та ОСОБА_6 біжать за ним. Незабаром      ОСОБА_4 повернувся весь закривавлений, пояснивши, що ОСОБА_2 кілька разів вдарив його ножем, після цього потерпілий попрохав викликати машину швидкої медичної допомоги. Через деякий час на місце події прибули працівники міліції разом з якими ОСОБА_5 поїхав шукати ОСОБА_2, який спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження. Як зазначив ОСОБА_5, ОСОБА_2 було затримано біля кіосків, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 20. При затриманні ОСОБА_2 викинув ніж, який мав при собі. (Т.1 а.с.79-80).

-     показами свідка ОСОБА_11, яка пояснила, що 15.08.2009 року приблизно о 20.30 год., вона разом із своїми друзями знаходилась в приміщенні піцерії, розташованої по вул. В. Васильківської, 23-в м. Києва. Також з ними був її знайомий ОСОБА_4, який мав при собі рюкзак. ОСОБА_4 присів за їх столик та рюкзак повісив на стілець за яким сидів. Як зазначила ОСОБА_11, поряд з ними, за сусіднім столиком, сидів ОСОБА_2 Через деякий час ОСОБА_5 попросив ОСОБА_4 перевірити свої речі. Оглянувши рюкзак, ОСОБА_4 повідомив про те, що в нього викрадений жорсткий диск. Одразу після виявлення відсутності диска, ОСОБА_4 почав вимагати у ОСОБА_2 його повернути, нащо ОСОБА_2 сказав, що в нього нічого немає та на нього чекають дружина з дітьми і йому потрібно йти. ОСОБА_4 та ще один їх знайомий намагались затримати ОСОБА_2, однак останній почав тікати в напрямку арки буд. 24 вул. Шота Руставелі. ОСОБА_4 та ще один їх знайомий побігли за ОСОБА_2, через деякий час ОСОБА_11 побачила як повернувся ОСОБА_4, який був увесь закривавлений (Т.1 а.с. 81-82)

-     показами свідка ОСОБА_10, яка пояснила, що 15.08.2009 приблизно о 20 год. ЗО хвилин вона разом із своїми знайомими ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_6 знаходилась в піцерії „Челентано", розташованої за адресою: м. Київ, вул. В. Васильківська, 23-В. Вона бачила, що з собою в ОСОБА_4 був рюкзак із матерії, в якому знаходився переносний жорсткий диск ємкістю 250 ГБ торгової марки „WD". Як зазначила свідок ОСОБА_10, вони з друзями сиділи за столиком та спілкувались. Рюкзак ОСОБА_4 висів на спинці стільця. Поряд з ОСОБА_4, за сусіднім столиком, сидів хлопець якого, як вона дізналась пізніше, звуть ОСОБА_2 Через деякий час ОСОБА_5 повідомив        ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_2 витяг щось з його рюкзака.     ОСОБА_4 почав перевіряти вміст свого рюкзака. В цей час ОСОБА_10 відійшла від друзів та повернувшись через декілька хвилин, почула, як      ОСОБА_4 прохає ОСОБА_2 повернути жорсткий диск, на що          ОСОБА_2 відповідав, що ніякого диска в нього немає. Коли ж ОСОБА_2 почув про те, що ОСОБА_4 збирається викликати працівників міліції, то занервував, зібрався та вийшов з піцерії. ОСОБА_4 та ОСОБА_6 пішли за ним. Приблизно через 20 хвилин ОСОБА_4 повернувся з пораненнями в ділянці живота, спини та обличчя. Як в подальшому ОСОБА_10 дізналась від ОСОБА_6, ОСОБА_4 наздогнав ОСОБА_2, який поки тікав викинув викрадений диск, а потім, зупинившись, наніс ОСОБА_4 декілька ударів в тулуб та обличчя предметом схожим на ніж. (Т.1 а.с. 83)

-     показами свідка ОСОБА_16, який пояснив, що 15.08.2009 року з 08.00 год. він заступив на добове чергування в якості охоронця ресторану „Рішелье", розташованого в м. Києві по вул. В. Васильківській, 23. Приблизно о 23.00 год. 15.08.2009 року він почув крик: „стій", крик надходив, зі сторони вулиці. Вийшовши з ресторану, ОСОБА_16 побачив, як група молодих людей в кількості 3 чоловік побігла в напрямку вул. Шота Руставелі м. Києва. Приблизно через 2-3 хвилини він побачив, як один із зазначених молодих людей повертається та в нього тече кров в ділянці тулуба. Незабаром на місце події приїхала карета швидкої медичної допомоги та міліція. Прикмети хлопців він не запам'ятав. (Т. 1 а.с. 84-86)

-     показами свідка ОСОБА_17, який пояснив, що працює інспектором РППМ Печерського РУ. В його функціональні обов'язки входить охорона громадського правопорядку, попередження злочинів, затримання осіб, які вчинили злочини чи правопорушення. В період часу з 08.00 год. 15.08.2009 року до 08.00 год. 16.08.2009 року ОСОБА_17 перебував на добовому чергуванні в складі автомобільного патруля № 146 (АП 146) Печерського РУ разом із інспектором РППС Печерського РУ ОСОБА_19 та водієм ОСОБА_20 Близько 21.40 год. 15.08.2009 року по радіостанції від оперативного чергового Печерського РУ їм надійшло повідомлення про те, що в районі піцерії „Челентано", розташованої за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 23-В затримують злодія, який вкрав жорсткий диск. По прибуттю за вказаною адресою до них звернувся ОСОБА_4, який пояснив, що в приміщенні піцерії „Челентано" невідомий викрав його жорсткий диск, після чого почав тікати. ОСОБА_4 наздогнав вказаного крадія біля арки буд. №24 вул. Шота Руставелі м. Києва. Зупинившись невідомий дістав предмет схожий на ніж та наніс ОСОБА_4 вказаним предметом удари в ділянку живота, спини та обличчя, після чого покинув місце вчинення злочину. В ході відпрацювання прилеглої до місця вчинення злочину території, біля торгівельних кіосків, розташованих неподалік від станції метро „Палац спорту", було затримано ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, якого впізнав свідок вчинення злочинів ОСОБА_6 В ході затримання ОСОБА_2 під торгівельний кіоск викинув ніж, що знаходився в його руках. На ножі було видно сліди бурого кольору. Нарядом міліції було викликано слідчо-оперативну групу для проведення огляду місця події. ОСОБА_2 було доставлено до Печерського РУ для подальшого розбору. На одягу ОСОБА_2(футболці та джинсах) під час затримання виявлено сліди бурого кольору (Т.1 а.с. 87-88).

-     показами свідка ОСОБА_21, який дав покази аналогічні показам ОСОБА_17 (Т.1 а.с. 98-90);

-     протоколом очної ставки потерпілого ОСОБА_4 з обвинуваченим ОСОБА_2 в ході проведення якої, потерпілий та обвинувачений підтвердили свої покази дані раніше. (Т. 1 а.с. 96-97);

-     протоколом очної ставки свідка ОСОБА_6 з обвинуваченим ОСОБА_2 в ході проведення якого, свідок ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_2 підтвердили свої покази дані раніше. (Т. 1 а.с. 98-99);

-     протоколом виїмки та огляду від 19.08.2009 року, згідно якого на одягу обвинуваченого ОСОБА_2 виявлені плями бурого кольору. (Т. 1 а.с. 130);

-     протоколом виїмки та огляду від 20.08.2009 року, згідно якого на одягу потерпілого ОСОБА_4 виявлено плями бурого кольору. А на футболці потерпілого, в нижній частині, виявлено 4 наскрізні отвори. (Т. 1 а.с. 132-134).

-     протоколом виявлення, огляду та вилучення від 15.08.2009 року, згідно якого у ОСОБА_6 вилучено жорсткий диск, що належить потерпілому ОСОБА_4 При вилученні ОСОБА_6 зазначив, що бачив як невідомий під час втечі викинув вказаний диск на землю, після чого ОСОБА_6 його підібрав. Вилучений жорсткий диск ємкістю 250 ГБ приєднано до матеріалів кримінальної справи в якості речового доказу та передано на зберігання під розписку ОСОБА_4 (Т. 1 а.с. 32-33, 188-189);

-     протоколом огляду місця події від 15.08.2009 року, згідно якого, в ході огляду ділянки місцевості, розташованої під аркою б.№ 24 вул. Шота Руставелі м. Києва виявлено та за допомогою марлевого тампону вилучено пляму бурого кольору. (Т. 1 а.с. 34-35);

-     протоколом огляду місця події від 15.08.2009 року, згідно якого, в ході огляду ділянки місцевості, розташованої біля кіоску, що знаходиться поряд з буд. № 20 вул. Еспланадної м. Києва виявлено та вилучено ніж.     Згідно висновку криміналістичної експертизи №555 від 30.09.2009 року, даний ніж є складним ножем, різновидом господарсько - побутових ножів та до холодної зброї не відноситься. Вилучений ніж, що належить ОСОБА_2, прилучено до матеріалів кримінальної справи в якості речового доказу та передано на зберігання до камери схову Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві. (Т. 1 а.с. 34-35, 182-186, 190-191);

-     висновком судово-медичної експертизи № 1564/Е від 28.09.2009 року у ОСОБА_4 при зверненні за медичною допомогою 15.08.2009 року мали місце наступні тілесні ушкодження: а) 3 проникаючі колото-різані поранення черевної порожнини, що в комплексі відносяться до тяжкого тілесного ушкодження; б) колото-різана рана правої поперекової ділянки, яка відновиться до легкого тілесного ушкодження, що привело до короткочасного розладу здоров'я (за критерієм тривалості розладу здоров'я); в) різана рана правої виличної ділянки, яка відновиться до легкого тілесного ушкодження, що привело до короткочасного розладу здоров'я (за критерієм тривалості розладу здоров'я). З найбільшою долею ймовірності ушкодження утворились при нанесенні прямих травматичних дій гострим (гострими) предметом (предметами) в обличчя, живіт, поперек справа (Т. 1 а.с. 149-152);

-     висновком судово-медичної імунологічної експертизи № 331 від 18.09.2009 року, згідно якого на наданих на дослідження футболці, джинсових брюках, трусах, парі туфель, вилучених у ОСОБА_2 та марлевому тампоні зі змивом речовини бурого кольору, вилученим при огляді місця події - ділянки місцевості під аркою б.24 вул. Шота Руставелі м. Києва, виявлена кров. Предмети одягу ОСОБА_2: футболку, брюки, труси, пару шкарпеток, туфлі прилучено до матеріалів кримінальної справи в якості речових доказів та передано на зберігання до камери схову Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві (Т. 1 а.с. 163-169, 190-191);

-     висновком судово-медичної цитологічної експертизи № 235/ц від
22.09.2009 року, згідно якого при судово-цитологічному дослідженні клинка складного ножа виявлена кров та одиничні епітеліальні клітини слизових оболонок нетравматичного походження особи чоловічої генетичної статі з домішками поту(Т. 1 а.с. 175-177).

ОСОБА_2 винним себе у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 п.9 ст. 115 КК України не визнав, мотивуючи це тим, що не мав на меті позбавити життя ОСОБА_4 та не мав умислу на його вбивство, а наніс тілесні ушкодження останньому виключно з метою самозахисту у результаті взаємної бійки, що виникла між ними. Відповідно до показів ОСОБА_2,   бійці, що виникла між ним та ОСОБА_4 передувало здійснення щодо нього з боку ОСОБА_4 фізичного впливу та нанесення ударів ногами та руками що призводило до больових відчуттів. Застосування ОСОБА_2 ножа та нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 мало на меті припинення з боку ОСОБА_4 фізичного впливу на ОСОБА_2  припинення нанесення ударів у різні частини тіла з боку ОСОБА_4

Аналізуючи показання підсудного ОСОБА_2 надані в ході досудового слідства по справі,  в ході судового слідства в Апеляційному суді м. Києва та в ході судового слідства після проведення додаткового розслідування, перевіривши та співставивши їх між собою, колегія приходить до висновку, що вони є послідовними, відповідають фактичним обставинам справи і не суперечать зібраним по ній доказам в результаті проведеного судового слідства, були постійними та незмінними, а тому надає їм доказового значення.

До даного висновку колегія дійшла виходячи з наступного. Відповідно до матеріалів кримінальної справи дії ОСОБА_2 щодо нанесення тілесних ушкоджень потерпілому – ОСОБА_4 було кваліфіковано за ч.1 ст. 121 КК України, та 16.08.2009 року було винесено постанову про порушення кримінальної справи щодо    ОСОБА_2 за ознаками в його діях складу злочину передбаченого ч. 1 ст.121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження). Дане рішення про кваліфікацію дій ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 121 КК України було прийнято відповідно до матеріалів кримінальної справи на підставі зібраних доказів.

В подальшому прокурором Печерського району м. Києва винесено постанову про перекваліфікацію дій особи, що скоїла злочин, та порушення кримінальної справи. У вказаній постанові зазначено, що після інциденту, що стався в кафе «Челентано», з метою повернути викрадений ОСОБА_2 диск, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_6 пішли за ним та стали вимагати, щоб він повернув чуже майно, при цьому ОСОБА_4 заявив, що у  протилежному разі він викличе міліцію, і оскільки ОСОБА_2 не віддавав диск, то він зателефонував до міліції та повідомив про скоєний злочин і про місце свого перебування.

Тим часом ОСОБА_2 почувши, що ОСОБА_4 викликав міліцію, не бажаючи бути затриманим та притягнутим до кримінальної відповідальності за скоєний злочин, став утікати і під час втечі викинув раніше викрадений жорсткий диск. ОСОБА_4 з метою затримати ОСОБА_2 побіг за ним, наздогнав під аркою, розташованою по вул. Шота Руставелі, 24, та схопив за ручку сумки, яка висіла в нього на плечі. З метою уникнути відповідальності за скоєний злочин, не бути затриманим та втекти від ОСОБА_4 ОСОБА_2 вихопив з кишені ніж, який мав при собі, умисно, усвідомлюючи небезпечний характер своїх дій, як таких, що можуть спричинити смерть, з метою вбивства ОСОБА_4, завдав потерпілому ножем тілесні ушкодження, які судово-медичним експертом були віднесені до категорії тяжких та легких тілесних ушкоджень.

Однак смерть ОСОБА_4 не настала по незалежним від ОСОБА_2 обставинам унаслідок надання  потерпілому кваліфікованої медичної допомоги.

    Дана кваліфікація дій ОСОБА_2, про що було вказано захисником під час проголошення судових дебатів, стало можливою через поверхневе  зібрання органом дізнання та досудового слідства доказової бази по справі та наданням неправдивих показів свідками по даній кримінальній справі, а саме ОСОБА_6 Невірне та поверхневе відображення працівниками міліції при проведенні дізнання та слідчих дій явно виражена у поясненнях очевидців та протоколах допиту свідків. При відібранні пояснень у очевидців події, допитах у якості свідків особами, що проводили дані дії, не відображено в повному обсязі всіх обставин подій.

    Так у пояснені потерпілого ОСОБА_4 від 16.08.2009 року щодо факту нанесення йому тілесних ушкоджень зазначено лише одне речення – «на вулиці цей чоловік – ОСОБА_2 поклав на землю мій жорсткий диск та став намагатися тікати, при спробі його затримати він мене чимось гострим вдарив у живіт, після чого мене доставили до лікарні». Я видно з вказаного, особою, що відбиралося пояснення  не відображено жодного слова про дії потерпілого при намаганні затримати ОСОБА_2, місце нанесення тілесних ушкоджень, кількість ударів та їх частота, положення ОСОБА_4 відносно ОСОБА_2

    Обставини події зазначені в поясненні ОСОБА_10 також відображені поверхнево. Щодо нанесення тілесних потерпілому зазначено лише, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 «окружили невідомого і він почав тікати та побіг в арку, вони за ним, а через декілька хвилин ОСОБА_14 повернувся і вона побачила, що ОСОБА_14 в крові. Знову ж таки  особою, що відбирала пояснення зовсім не встановлювалися ні дії кожного з учасників конфлікту, ні їх місце знаходження, ні те чи бачила ОСОБА_10, як саме ОСОБА_4 та ОСОБА_6 намагалися зупинити ОСОБА_2, та чи бачила вона події, що відбулися в арці.

    Незважаючи на те, що очевидцями даної події були ще ряд осіб, з незрозумілих причин пояснення від них не відбиралися, що унеможливило правильно встановити обставини, що відбулися.

    18.08.2009 року в денний період часу ОСОБА_4 було допитано в якості потерпілого, де знову ж таки обставини події щодо нанесення йому тілесних ушкоджень в повному обсязі відображено не було, а лише зазначено, що ОСОБА_2 наніс удари ножем після фізичного впливу на нього. Який саме фізичний вплив чинився потерпілим ОСОБА_4 на підсудного ОСОБА_2 не встановлювалося. Також вказано, що ОСОБА_2 втік лише після того, як ОСОБА_4 було припинено фізичний вплив на ОСОБА_2, та той його відпустив надавши змогу пересуватися.

    В подальшому допити ОСОБА_4 проводилися ще декілька разів, та знову ж таки не в повному обсязі досліджувалися обставини події. Допити інших свідків – ОСОБА_6 16.08.2009 року, ОСОБА_5 16.08.2009 року, ОСОБА_11 16.08.2009 року, ОСОБА_10, 16.08.2009 року, ОСОБА_16 16.08.2009 року, ОСОБА_17 04.09.2009 року, ОСОБА_20 04.09.2009 року також проведено неналежним чином,  без встановлення дійсних обставин справи необхідних для правильної кваліфікації дій підсудного ОСОБА_2 щодо нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 Лише в протоколі допиту ОСОБА_11 від 16.08.2009 року зазначено, що в арці будинку по вул. Шота Руставеллі відбулася бійка, одним з фігурантів якої був невідомий, як в подальшому було встановлено – ОСОБА_2

    Крім того в ході судового слідства було встановлено, що відомості зазначені в протоколі додаткового допиту ОСОБА_6 від 18.08.2009 року містять неправдиві відомості щодо подій, які відбулися в арці де було нанесено тілесні ушкодження ОСОБА_4 А саме ОСОБА_6 щодо подій які відбулися в арці будинку по вул. Шота Руставеллі, під час нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 зазначив, що після нанесення ОСОБА_2 удару ОСОБА_4, останній впав, і навіть після цього підсудний ОСОБА_2 наніс ще декілька ударів в область поясу лежачому ОСОБА_4

    Вказане і стало основною підставою кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 п. 9 ст. 115 КК України, та підтвердженням того, що ОСОБА_2 мав умисел на вбивство ОСОБА_12, з метою уникнути від кримінальної відповідальності та приховати інший злочин – грабіж, а не нанесення тілесних ушкоджень з метою захисту, та припиненню фізичного насильства зі сторони ОСОБА_4

    В ході судового, а також під час досудового слідства після повернення кримінальної справи на додаткове розслідування слідства було допитано потерпілого ОСОБА_4 показав, що дійсно між ним та ОСОБА_2 в приміщенні кафе «Челентано» розташованого по вул. Шота Руставеллі в м. Києві виник конфлікт у зв’язку з викраденням ОСОБА_2 з його сумки жорсткого диску. Як зазначив ОСОБА_4, під час конфлікту в кафе всі присутні в залі - відпочиваючі та його друзі звернули увагу на ОСОБА_2 та були обізнані втому, що останній заволодів диском.  Також ОСОБА_4 було зазначено, що ним та ОСОБА_6 дійсно застосовувалася фізичний вплив до ОСОБА_2 з метою затримати останнього. Щодо подій на рахунок нанесення йому тілесних ушкоджень, потерпілий пояснив, що в арці він схопив ОСОБА_2, між ними виник конфлікт, у результаті чого ОСОБА_2 наніс йому ножові поранення в область поясу та шиї. ОСОБА_4 було вказано, що під час нанесення йому ножових поранень він не падав, а всі удари ножем були йому нанесені в стоячому положенні. Щодо частоти нанесення йому ударів він нічого пояснити не зміг, так як не запам’ятав.

    Невідповідність подій, що дійсно мали місце у показах ОСОБА_15 також підтверджується показами отриманими в ході судового слідства від ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_17

    ОСОБА_11 та ОСОБА_10 показали, що дійсно конфлікт між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у результаті викрадення останнім жорсткого диску мав місце. Також зазначили, що в арці будинку  по вул. Шота Руставелі, між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відбулася бійка. Ними було зазначено, що вони бачили контури двох осіб різного зросту – високий та низький, тобто високий – ОСОБА_4, низький – ОСОБА_2 Було зазначено, що бійка відбувалася шляхом нанесення взаємних ударів руками та ногами та наголошено на те, що високий, тобто ОСОБА_4 наносив ОСОБА_2 удари ногами та руками. При зазначеній бійці жодний з її учасників не падав. Свідок ОСОБА_17, що також показав, що приймав участь у затриманні ОСОБА_2 у зв’язку з виконанням покладених на нього службових обов’язків по охороні громадського порядку. В ході допиту надав відомості про те, що особою з числа друзів потерпілого ОСОБА_4, можливо особою, що разом з ним направилася в пошуки ОСОБА_2 було зазначено, що тілесні ушкодження ОСОБА_4 отримав у результаті бійки, що виникла між ним та невідомим, як в подальшому було встановлено – ОСОБА_2 В ході допиту свідка ОСОБА_6 отримано відомості про те, що він і є тією особою, що направилася разом з ОСОБА_17  на пошуки ОСОБА_2

    В протоколі явки з повинною від 16.08.2009 року, ОСОБА_2 чистосердечно зізнався у скоєнні тяжких злочинів та зазначив, що «после высше указанного я хотел убежать от неизвестных, которые мешали мне это сделать и начали бить с разных сторон. Чтобы избежать этого я одного из них ударил перочинным ножом в область живота». З вказаного видно, що ОСОБА_2 наніс удари не з метою позбавити життя ОСОБА_4 з метою приховання іншого злочину, а з метою захисту від ударів, тобто припинення проти себе насильства.

    Крім того вказане було зазначене і в поясненні ОСОБА_2 від 16.08.2009 року, де зазначено, що «я поклав диск на заборчик та почав від хлопців тікати, тому, що вони почали мене бити. Після вищевикладеного, щоб піти від хлопців я дістав перочинний ножик і одного із них вдарив ножиком кілька разів в область живота. В подальшому дані покази на протязі всього досудового слідства ОСОБА_2 були підтверджені.

    В ході проведення судового слідства ОСОБА_2 надавав ті ж самі покази, що і під час дізнання та досудового слідства. У своїх показах ОСОБА_2 показав, що під час виникнення конфлікту в приміщенні кафе «Челентано» між ним та ОСОБА_4, всі присутні в кафе звернули на них увагу, та зробили їм зауваження. Після цього ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 разом вийшли з території кафе. ОСОБА_2 було зазначено, що він розумів, що всі присутні кафе, в тому числі і друзі ОСОБА_4 бачили ОСОБА_2, знали про вчинення ним злочину щодо заволодіння жорстким диском, та запам’ятали його, тому приховати даний злочин ОСОБА_2 вже не міг, так як мінімум п’ять осіб могли його впізнати - ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_10 Даний факт також спростовує факт, про те, що тілесні ушкодження ОСОБА_4 ним наносилися з метою приховати інший злочин.

    Крім того, в ході судового слідства, з показів ОСОБА_2 та         ОСОБА_12 було встановлено, що удари ножем ОСОБА_2 наносилися хаотично з високою частотою, що свідчить про незапланованість нанесення тілесних ушкоджень та неможливість свідомого планування нанесення ударів у життєво важливі органи.

    Замах на вбивство може бути вчинений лише з прямим умислом, коли винний передбачав настання смерті потерпілого і бажав цього, але такі наслідки не настали з незалежних від його волі обставин.

    Як вже видно з вище викладеного ОСОБА_2 не бажав смерті       ОСОБА_4, не планував цього та навіть не міг допустити, що від його дій останній може померти. Будучи допитаними в якості свідків ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_10 показали, що під час всього часу з моменту виникнення конфлікту до моменту нанесення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 жодних погроз чи висловлювань з приводу вбивства чи іншого насильства над будь з ким з присутніх  виголошено не було, що знову ж таки суперечить твердженню про бажання ОСОБА_2 заподіяти смерть ОСОБА_4

Пунктом 4 Пленуму Верховного суду України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику про злочини проти життя та здоров’я», щодо застосування до кваліфікації діяння по ст. 115, ч. 2 ст. 15 КПК України, зазначено, що це внутрішнє ставлення особи, яка вважала, що виконала всі дії для доведення злочину до кінця, але його не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, необхідно кваліфікувати як закінчений замах на злочин, який особа бажала вчинити. При цьому треба мати на увазі, що замах на злочин може бути вчинений лише з прямим умислом (коли особа усвідомлює суспільне небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання).                             Відповідно до зібраних доказів  в ході судового слідства жодного підтвердження того, що ОСОБА_2 планував вбивство ОСОБА_4 та бажав настання наслідків у вигляді смерті останнього не знайдено.

    Також, відповідно до Пленуму Верховного суду України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику про злочини проти життя та здоров’я», питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчинення діяння, зокрема врахувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб’єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій. Як вбачається з матеріалів кримінальної справи та показів свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10, що ОСОБА_18 вийшов разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на прохання відвідувачів кафе для того, щоб останні не заважали їм відпочивати та розібратися у ситуації за межами кафе. Коли вищевказані особи вийшли з кафе, то враховуючі фізичні дані ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, останні могли безперешкодно затримати ОСОБА_2 до приїзду співробітників міліції.

В подальшому, відповідно до показів, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, останній повернув ОСОБА_4 жорсткий диск та почав утікати. Як видно з показів ОСОБА_2 останній почав втікати, оскільки боявся того, що його поб’ють. Коли його, під аркою буд. 24 по вул. Шота Руставелі наздогнав ОСОБА_4 і між ними виникла бійка, що підтверджується показами свідків ОСОБА_11 та  ОСОБА_10, що вони бачили, як під аркою буд. 24 по вул. Шота Руставелі між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 виникла бійка, яка супроводжувалася взаємними нанесення ударами ногами та руками один одному. В темряві вони їх ідентифікували вказаних осіб як великий – ОСОБА_4 та малий – ОСОБА_2 Після закінчення бійки ОСОБА_2 утік, а ОСОБА_4 повернувся з пораненнями в ділянці живота, спини та обличчя.

Колегія вважає, що вищевикладене підтверджує те, що ОСОБА_2 не мав умисел на заподіяння смерті ОСОБА_4, а виходячи із сукупності всіх обставин вчинення діяння, зокрема того, що удари наносилися хаотично з високою частотою, що свідчить про незапланованість нанесення тілесних ушкоджень та неможливість свідомого планування нанесення ударів у життєво важливі органи, і як видно з матеріалів кримінальної справи, тілесні ушкодження, які ОСОБА_2 наніс ОСОБА_4, були  нанесені під час взаємної бійки, яка відбувалася у арці вказаного будинку, і супроводжувалася взаємними нанесення ударами ногами та руками один одному, і лише після того, коли ОСОБА_4, внаслідок спричинених поранень, перестав наносити ОСОБА_2 удари та відпустив його, ОСОБА_2 також припинив спричинення тілесних пошкоджень та втік, що свідчить про те, що ОСОБА_2 під час нанесення тілесних пошкоджень ОСОБА_12 мав на меті не заподіяти смерть останньому з метою приховання вчиненого злочину, а мав на меті нанести тілесні ушкодження  ОСОБА_4 з метою припинення насильства з його боку.

    Аналізуючи обставини викладені вище, колегія приходить до висновку, що дії ОСОБА_2 були спрямовані на умисне протиправне порушення анатомічної цілісності тканин та органів потерпілого - ОСОБА_4 внаслідок ударів ножем, тобто умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень та повинні кваліфікуватися за ч. 1 ст. 121 КК України,як умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння. Спонуканням до вчинення даного злочину ОСОБА_2 передувало бажання припинити бійку з ОСОБА_12

    В свою ж чергу твердження про наявність прямого умислу у ОСОБА_2 позбавити життя ОСОБА_12 не знайшло свого підтвердження у сукупності зі всіма зібраним доказами, є хибним, прийнятим поспішно на підставі припущень та викривлених відомостей наданих свідками. Отже кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 п. 9 ст. 115 КК України є невірною.

    Виходячи з викладеного, судом встановлено, що в ході наявних доказів у справі, проведених аналізів відомостей отриманих під час судового слідства, ОСОБА_2 умисно наніс ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження, тобто умисні тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, а отже вчинив злочин передбачений ч. 1 ст. 121 КК України. Незважаючи на повне визнання вини ОСОБА_2 у вчинені ним злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, його вина повністю підтверджена сукупністю доказів зібраних в ході судового слідства по справі та проведеного додаткового досудового слідства.

    Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразилися у таємному викрадені чужого майна (крадіжка) вчиненому повторно та правильно кваліфікуються за ч. 2 ст. 185 КК України і його винність у вчиненому злочинові повністю доведена у судовому засіданні.

    Крім того своїми умисними злочинними діями ОСОБА_2 вчинив грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, та які правильно  кваліфікуються за ч. 2 ст. 186 КК України, винність у вчиненні якого повністю доведена в судовому засіданні

    Крім того своїми умисними злочинними діями наніс ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження, тобто умисні тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, які правильно кваліфікуються за ч.1 ст. 121 КК України і його винність у вчиненому злочинові повністю доведена в судовому засіданні.

    Вирішуючи питання про призначення покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, конкретний характер дій підсудного, дані про його особу, те що підсудний не вперше вчиняє умисні злочини, один з яких відноситься до категорії тяжких, що свідчить про підвищену небезпеку підсудного для суспільства і тому вважає, що покарання за цим вироком має бути пов’язано з позбавленням волі, з призначенням підсудному відповідної міри покарання на певний строк, якої буде достатньо для можливого виправлення та перевиховання засудженого.

    Обставиною, що пом’якшує покарання суд визнає щире каяття  та повне визнання своєї вини у вчинених злочинах.

    Вирішуючи цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином потерпілому, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, негативні наслідки, що були пережиті потерпілим       ОСОБА_4, приходить до висновку про часткове задоволення позову в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 25 000 грн.

    Також слід зазначити, що потерпілому під час судового розгляду повністю відшкодовано заподіяну матеріальну шкоду.

Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили необхідно залишити без зміни у вигляді тримання під вартою.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_2

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

    Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання:

-   за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

-   за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі;

-   за ч. 1 ст. 121 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 обчислювати з 16.08.2009 року, відповідно до вимог ст. 72 КК України.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без зміни у вигляді тримання під вартою.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 25 000 (двадцять п’ять) тисяч грн. 00 коп.

Речові докази по справі:

-   гаманець торгівельної марки «РЕТЕК», який переданий на зберігання         ОСОБА_3, залишити останньому, як власнику;

-   розкладний туристичний ніж та змив речовини бурого кольору, які передані на зберігання до камери схову Оболонського РУ ГУ МВС України у м. Києві – знищити;

-   жорсткий диск ємкістю 250 ГБ торгівельної марки «WD» та одяг     ОСОБА_4 (футболка, штани з пояском), які передані на зберігання ОСОБА_4 – залишити останньому, як власнику;

-   розкладний ніж, який переданий на зберігання до камери схову Печерського РУ ГУ МВС України у м. Києві – знищити;

-   предмети одягу ОСОБА_2 (футболка, штани, труси, пара шкарпеток, туфлі), які знаходяться на зберіганні в камері схову Печерського РУ ГУ МВС України у          м. Києві – передати ОСОБА_2, як власнику.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві УДК у Київській обл., р/р 35226002000466, код ЗКПО 25575285, МФО 821018 судові витрати по справі в розмірі 486  (чотириста вісімдесят шість) грн. 77 коп.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду          м. Києва, через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Головуючий                             В.Карабань

Суддя                                 І.Кирилюк

Народні засідателі                                О.Полякова

                                    О.Перова

                                                                                               Т.Донець