Справа №2-3555, 2010р.

РІШЕННЯ

И М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

     20 грудня 2010 р.                                  м. Саки

     Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

     Головуючого судді:                                 О.В. Копичинського

     При секретарі:                                     Є.Ф. Кузьменко

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди та судових витрат у справі,

встановив:

     ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 7.985гр., моральної шкоди в сумі 3.000гр. та судових витрат у справі.

     Позов мотивований тим, що зазначена матеріальна шкоди була заподіяна внаслідок пошкодження його автомобіля НОМЕР_1 у ДТП, яка сталася 24.08.10р. з вини відповідача, який керував автомобілем НОМЕР_2.

     Через отриманий в ДТП стрес, погіршення стану здоров’я, пошкодження автомобіля йому було заподіяно і моральну шкоду.

     Позивач в судове засідання не з’явився з поважних причин і направив до суд заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності і задовольнити позов, а.с.15.

     Відповідач в судове засідання не з’явився з поважних причин і направив до суд заперечення на позов з тих підстав, що надані позивачем докази на підтвердження заподіяної йому шкоди є недопустимими, а також позивач не врахував той факт, що на дату ДПТ, яка сталася 24.08.10р., його автомобіль НОМЕР_2 було застраховано в ВАТ «СТ «Гарантія»», а.с.22.

     Представник відповідача в судове засідання не з’явився з поважних причин і направив до суд заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності і відмовити у задоволені позову, а.с.21.

     Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає лише частковому задоволенню з наступних підстав.

     З матеріалів справи судом встановлено, що 24.08.10р. сталася ДТП, в якій, через протиправні дії відповідача, що керував автомобілем НОМЕР_2, а.с.9, було пошкоджено автомобіль НОМЕР_1, а.с.10, яким керував позивач, а.с.6.    

     Відповідно до вимог ч.1 ст.1166 ЦК України – винною особою відшкодовується в повному обсязі шкода, завдана її неправомірними діями майну фізичної  особи.

     Згідно ч.3 ст.386 цього Кодексу – власник , права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової шкоди.

     Відповідно до ч.1 ст.13 цього Кодексу – цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором  або актами цивільного законодавства.

     Так з матеріалів справи судом встановлено, що власником автомобіля НОМЕР_1 є ОСОБА_3, а.с.6.

     За його довіреністю від 06.10.08р. позивачеві було видано право користування цим автомобілем, а.с.8.

     Але ця довіреність не передбачає прав і обов’язку позивача здійснювати ремонт цього автомобіля у випадку спричинення ТЗ пошкоджень іншими засобами чи транспортними засобами в результаті ДТП, укладати правочини про відшкодування заподіяної шкоди, одержувати та сплачувати за такими правочинами грошові суми.

     Крім того, строк дії зазначеної довіреності сплив 30.11.10р., а.с.8.

     З зазначеного виходить, що позивач не наділений правом звернення до суду з позовом про відшкодування особисто йому вартості відновного ремонту автомобіля НОМЕР_1, а також на особисте отримання цих грошових коштів.

     Також суд визнає, що у разі присудження судом на користь позивача вартості відновного ремонту цього автомобіля, він може витратити їх на особисті потреби замість ремонту автомобіля тому, що не має зобов’язань перед його власником з цього приводу.

     У такому разі, на думку суду, будуть порушені права власника цього автомобіля ОСОБА_3, який в силу п.2 ч.2 ст.122 ЦПК України не буде мати правової можливості на звернення до суду з повторним позовом до ОСОБА_2 про стягнення вартості ремонту його автомобіля НОМЕР_1.

     На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку, що на теперішній час ОСОБА_1 є неналежним позивачем у теперішній справі щодо вимог про відшкодування йому особисто вартості відновного ремонту автомобіля НОМЕР_1 тому, що це право, на теперішній час, належить лише його власнику – ОСОБА_3

     Але з таким позовом ОСОБА_3 до суду не звертався.

     У зв’язку з цим суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволені позову про відшкодування йому вартості відновного ремонту автомобіля НОМЕР_1.

*

     Вирішуючи позов про відшкодування моральної шкоди, суд дійшов наступного.

      З матеріалів справи судом встановлено, що в ДТП, яка сталася 24.08.10р. з вини відповідача, було пошкоджено автомобіль, який знаходився у користуванні позивача по довіреності.

     Відповідач відмовився відшкодувати цю шкоду у добровільному порядку.

     У зв’язку з цим позивач був позбавлений можливості користуватися цим автомобілем.

     На підставі зазначеного вище суд визнає, що через зазначені неправомірні дії відповідача позивач випробовував моральних переживань.

     У зв’язку з цим відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві грошову компенсацію у відшкодування моральної шкоди тому, що:

     -У відповідності до ч.1 ст.1167 ЦК України – моральна шкода, заподіяна фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, що заподіяла його, за наявності його вини;

     -Згідно ст.23 ГК України – особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті порушення його прав.

      Моральна шкода полягає: в душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою відносно його самої і у зв'язку із знищенням або пошкодженням його майна.

     Але суд вважає за необхідне зменшити суму грошової компенсації у відшкодування моральної шкоди з наступних підстав.

     Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України – розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

     Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п.9 постанови від 31.03.95р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" - розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

     Так позивач не довів той факт, що заподіяна йому моральна шкоди може бути оцінена в 3.000гр., як то зазначено ним в позовній заяві, чим не виконав вимоги ст.10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Судом зазначені обставини не встановлені при розгляді справи.

     Також позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження своїх вимог про погіршення стану його здоров’я і матеріального становища від наслідків ДТП.

     Приймаючи до уваги зазначене вище і обставини даної справи, суд вважає за необхідне визначити суму грошової компенсації у відшкодування моральної шкоди в 1.000гр., яка, на думку суду, відповідна ступені моральних страждань позивача і ступені вини відповідача, які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

*

     Враховуючи зазначене та вимоги ст.88 ЦПК України, відповідно яким позовні вимоги про стягнення з відповідача понесених у справі судових витрат є похідними від висновку суду про відмову позивачеві у задоволені його позовних вимог про відшкодування майнової шкоди у теперішній справі, суд вважає за необхідне відмовити у задоволені і цих позовних вимог.

*

     На підставі ст.ст. 13,23,386,1166,1167 ЦК України і керуючись ст.ст. 10,11,60,88,209,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

     Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

     Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у відшкодування моральної шкоди в сумі 1.000гр.

     Позов в іншій його частині – залишити без задоволення.

*      

     Копії судового рішення направити сторонам у справі.

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подачі до Сакського міськрайсуду АР Крим апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання його копії.

     Суддя: