Справа № 2-а-1564/2010 року

  П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

08 грудня 2010 року   суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Дубенець М.І. розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного Фонду України в м. Каневі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,

В   С Т А Н О В И В:

Позивач   звернулася в суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Каневі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»., в якому просить зобов’язати відповідача виплатити їй недоплачену щомісячну соціальну допомогу дітям війни за період починаючи з 01.10.07р. по 30.09.2010 р.  та в подальшому проводити щомісячно виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що має статус «дитини війни» в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( далі – Закон № 2195 –ІV від 18.11.2004 року) і має право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема, посилаючись на статтю 6 Закону України № 2195 – ІV, позивач зазначила, що має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Позивач  також вказала, що дії відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії  є протиправними та грубо порушують її законні права просила визнати їх протиправними,  стягнути з відповідача  недоплачену  щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»  в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.10.07р. по 30.09.2010 р.  ,  також просила зобов»язати УПФ в м. Каневі  в подальшому виплачувати їй  щомісячну державну соціальну допомогу  «Дітям війни»  в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Позовні вимоги підтверджуються: паспортом позивача, пенсійним посвідченням, довідкою про  статус  – дитина війни, відповіддю УПФ України в м. Каневі Черкаської області, в якій відповідач не визнає вимоги позивача.    

 При прийнятті постанови суд керувався :    

- ч.2 ст.19, ст.ст. 21, 22, 24, 46, 55, 75, 92, 152 Конституції України,

-  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни »;  

Законами України «Про державний бюджет України на 2006-2009 р.р.»,

- рішенням Конституційного Суду України № 20-рп від 01.12.04 року, №5-рп/2002 від 20 березня 2002 року, №7-рп/2004 від 17 березня 2004 року, №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, №10-рп/2008 від 22.05.2008 року;

- ст.ст.10, 28, 46, 81 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;    

-  правовими позиціями Вищого Адміністративного Суду України,

-  ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року №3477-ІУ;

- п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 р. № 9;

- ст.2, ч.2 ст. 5, ст.ст. 8, 9, 94, 99, 183-2, 186 КАС України.  

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення.  

Виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.  

На підставі ст. 99 КАС України суд вважає, що строк звернення до суду позивачем не порушено, так як вона дізналася про порушення своїх прав 05.11.2010р. – після того, коли на його заяву УПФ надало відповідь в якій зазначено, що підстав для перерахунку пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни » немає.

Крім того, при прийнятті рішення про відшкодування щомісячної доплати до пенсії слід застосовувати поняття аналогії права згідно ст. 46 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” згідно з якою, якщо виплати здійснені неправильно по вині органу, який призначив і виплачує ці виплати, то вони виплачуються за минулий час без обмежень будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача, так як відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»  доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.  (Ухвала Вищого адміністративного суду України від 3 лютого 2010 року).  

Керуючись статтями 94, 158, 159, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов задовольнити .

    2. Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі  щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1    підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 01.10.07р. по 30.09.2010 р.  

3. Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області здійснити щомісячну виплату ОСОБА_1   підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 01.10.07р. по 30.09.2010 р. ,  виключно з врахуванням раніше отриманих виплат та в подальшому  проводити щомісячно виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .

Від сплати судового збору сторони звільнені.  

    Постанова підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції  протягом десяти днів з  дня  отримання  копії постанови.

                               Головуючий                                        М.І.Дубенець