Справа № 2-4600-1/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 грудня     2010  року                                м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді -  Кирилюк Г.М.

при секретарі             Халпахчієвій Є.В.

з участю позивача     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про  розірвання  шлюбу,-

в с т а н о в и в:

У листопаді  2010  року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання  шлюбу. Посилається на ті підстави, що   сімейне  життя не  склалося.  Спочатку вони з  чоловіком  проживали в Києві, потім переїхали на  батьківщину відповідача  в м. Краснодар. Після  повернення  до  м. Києва в 1997 р. прожили  разом  рік.  В  1998  році чоловік  знову повернувся в м. Краснодар,  а вона з сином  залишились проживати  в м. Києві.

Протягом  12 років  вони проживають  окремо, не  ведуть  спільного господарства,  не підтримують  шлюбних стосунків.  Відповідач зустрів іншу жінку  та фактично створив  з нею  іншу  сім`ю. Останній  не заперечує проти   розірвання  шлюбу.  

В судовому засіданні позивачка позов підтримала та просить  його  задовольнити.

Відповідач  в  судове засідання не  з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений  належним чином.

Суд  вважає  можливим розглянути  справу у відсутність  відповідача та постановити  заочне  рішення  з таких підстав.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали даної справи,  дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно  ч. 1 ст.  24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді  жінки та чоловіка. Примушування  жінки та чоловіка до шлюбу не  допускається.

Згідно ч.1 ст.55 СК України  дружина та чоловік  зобов’язані  спільно  піклуватися про  побудову  сімейних відносин  між собою та іншими  членами сім’ї на почуттях  взаємної  любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Згідно  ч. ч. 3,4 ст. 56  СК України кожен  з подружжя  має право  припинити  шлюбні  відносини. Примушування  до припинення  шлюбних  відносин,  примушування  до їх збереження, в тому числі примушування  до статевого  зв’язку за допомогою насильства, є порушенням права  дружини, чоловіка на свободу  та особисту недоторканість  і може мати наслідки, встановлені  законом.  

Судом встановлено, що сторони перебувають  в зареєстрованому  шлюбі з 27 січня  1989   року. Від шлюбу мають  сина  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Сторони  тривалий час проживають окремо,  не  ведуть спільного  господарства, не  підтримують  шлюбних стосунків, мають  окремий бюджет.  

Суд, дослідивши зібрані по справі докази та давши їм оцінку в сукупності,  дійшов висновку, що  сім’я сторін розпалася, їхнє спільне  проживання  суперечить  інтересам позивача, що має  істотне  значення, а тому позов про розірвання  шлюбу підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110,112 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 57, 60,  209, 212, 213, 215, 226 ЦПК України суд ,-

вирішив :

Позов задовольнити.

Шлюб,  зареєстрований 27 січня  1989  року між ОСОБА_1  та ОСОБА_2   у  Відділі ЗАГС Ленінградського райвиконкому м. Києва  , актовий запис №152,   розірвати.

Заочне рішення може бути  переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про  перегляд  заочного рішення  може бути  подано  протягом  десяти днів з дня отримання  його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається  протягом десяти днів з дня  його  проголошення.

Суддя: