А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д В І Н Н И Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 листопада 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Щолокової О.В.,
суддів: Міхасішина І.В., Войтка Ю.Б.,
при секретарі: Зозулі Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 05 серпня 2010 року та додаткове рішення цього ж суду від 11 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області про зобов’язання перерахунку пенсії,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 05 серпня 2010 року задоволено позов ОСОБА_1 Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, як інваліду ІІ групи згідно із ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції Закону України №3285 від 17.06.1993 року та №230 від 06.06.1996 року).
Додатковим рішенням цього ж суду від 11 жовтня 2010 року стягнуто з управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області на користь держави, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 грн. та державне мито в сумі 51 грн.
В апеляційній скарзі, УПФУ у Калинівському районі Вінницької області просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі від 20 жовтня 2010 року відповідач просить скасувати додаткове рішення суду від 11жовтня 2010 року та закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення та додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 05.02.2004 року (а.с. 7) та останньому встановлена IІІ група інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а з 18.04.2006 року встановлена ІІ група інвалідності (а.с. 8-9).
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
10.06.2010 року позивач звернувся із заявою до УПФУ в Калинівському районі про перерахунок виплати пенсії з року згідно із ч.4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на яку йому було відмовлено.
Дані правовідносини регулюються Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно із ч.4 ст. 54 вищевказаного Закону розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по II групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком, ІІІ групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 50 цього ж Закону особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам II групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, а інвалідам ІІІ групи – 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
За змістом ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно із ч.ч.1, 4 ст. 8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, за конституційними нормами та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, застосуванню підлягають норми ст.ст. 54,50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України.
Вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму, який встановлюється Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
За таких обставин, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 необхідно провести перерахунок та здійснити виплату пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як інваліду ІІ групи.
Рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 220 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осію, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч.1,3 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Оскільки рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 05 серпня 2010 року було задоволено вимоги ОСОБА_1, якого звільнено від оплати судових витрат, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, стягнувши з управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. та державне мито в сумі 51 грн.
Посилання відповідача на те, що ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 25.08.2010 року в порядку ст. 297 ЦПК України надано строк для ухвалення додаткового рішення не пізніше одного місяця, тобто до 25.09.2010 року, не приймаються судом до уваги, оскільки як вбачається з відмітки вхідної кореспонденції Калинівського районного суду Вінницької області, зазначена справа надійшла до місцевого суду 20.09.2010 року, а тому з даної дати повинен обчислюватися зазначений в ухвалі апеляційного суду строк.
Доводи УПФУ в Калинівському районі про те, що забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат на цілі не передбачені законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зводяться до довільного трактування норм матеріального права та не приймаються судом до уваги.
Додаткове рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 304-1, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області відхилити.
Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 05 серпня 2010 року та додаткове рішення цього ж суду від 11 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом вірно: