АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого : Щолокової О.В.
Суддів: Міхасішина І.В., Войтка Ю.Б.
При секретарі: Зозулі Н.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 30 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю та при будинковою територією, -
в с т а н о в и л а :
В квітні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4 про зобов’язання відповідачів не чинити перешкод в користуванні квартирою АДРЕСА_1 по вул. Леніна і прибудинковою територією, зобов’язання відкрити встановлені ОСОБА_2 ворота для загального проїзду, та встановлену ОСОБА_1 огорожу-сітку. Просив стягнути з відповідачів 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 900 грн. за надання правової допомоги.
Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 30 вересня 2010 року позов задоволено частково. Зобов’язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_3 в користуванні ним власною квартирою АДРЕСА_1 та ј частиною сараю та жомовою ямою, які розташовані поряд з зазначеним, а також в користуванні прибудинковою територією. Зобов’язано ОСОБА_1 забрати частину огороджувальної сітки довжиною 4 метри для влаштування проїзду до квартири ОСОБА_3 Зобов’язано ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_3 в користуванні металевими воротами зі сторони дороги для проходу чи проїзду транспортом. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 по 100 грн. з кожного у відшкодування завданої моральної шкоди. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_3 8,50 витрат на оплату державного мита, 37 грн. витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та 900 грн. витрат на правову допомогу адвоката.
В апеляційній скарзі відповідачі ставлять питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, які мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, та порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що дана скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони у справі є співвласниками житлового чотирьохквартирного будинку №42 по вул. Леніна с. Комунарівка Калинівського району, що підтверджується свідоцтвом про право власності (а.с. 8, 29-31).
За вищевказаним будинком рахується земельна ділянка для будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських будівель, розміром 0,30 га. Дана земельна ділянка перебуває в користуванні співвласників даного будинку (а.с. 28,34).
Відповідно до ч.ч.2,3 ст. 42 ЗК України у разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників.
Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.
Законом України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 року та постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 року «Про реалізацію Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачені правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об’єднання власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов’язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.
Прибудинкові території (земельні ділянки) передаються у власність або в користування відповідними органами самоврядування об’єднанням власників будинків для обслуговування існуючого жилого будинку.
Суб’єктами права власності (користування) на земельні прибудинкові території виступають об’єднання власників квартир в будинку.
Як встановлено судом першої інстанції, співвласники будинку не утворювали об’єднання і угоди щодо поділу прибудинкової території між ними не досягнуто.
Відповідачі самовільно поділили прибудинкову територію, позбавили можливості позивача належним чином користуватися спільною земельною ділянкою та своїми діями фактично виключили його з числа користувачів цією земельною ділянкою.
За таких обставин, місцевий суд дійшов вірного висновку про порушення відповідачами права позивача ОСОБА_3 щодо вільного користування прибудинковою територією та вільного доступу до належної йому квартири.
Рішення суду в цій частині є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Разом з тим, висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідачів по 100 грн. з кожного моральної шкоди не відповідає роз’ясненням, викладеним в п. 9 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», про те, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин.
Визначаючи розмір спричиненої відповідачам моральної шкоди, місцевий суд не навів на його підтвердження беззаперечних та переконливих доказів.
За таких підстав, рішення суду першої інстанції про стягнення з відповідачів моральної шкоди на користь позивача підлягає скасуванню з постановленням нового про відмову у задоволенні позову.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 307, 309, 313 – 314, 316 , 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 30 вересня 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 по 100 грн. з кожного у відшкодування завданої моральної шкоди скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом вірно: