А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д В І Н Н И Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Міхасішина І.В.,
суддів: Щолокової О.В., Войтка Ю.Б.,
при секретарі: Зозулі Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 03 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області про зобов’язання перерахунку пенсії, -
в с т а н о в и л а :
В серпні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі про зобов’язання відповідача здійснити із 23.07.2010 року перерахунок пенсії як інваліду ІІІ групи згідно з ст.ст. 54,50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 03 вересня 2010 року позов задоволено. Зобов’язано УПФУ у Калинівському районі Вінницької області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, як інваліду ІІІ групи згідно з ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції Закону України №3285 від 17.06.1993 року та №230 від 06.06.1996 року). Стягнуто з УПФУ у Калинівському районі на користь держави 51 грн. державного мита та 83 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь державного бюджету Калинівського району та на користь ОСОБА_1 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі, УПФУ в Калинівському районі Вінницької області просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову або закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 відноситься до 1 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 15.05.2006 року (а.с. 5) та останньому встановлена IIІ група інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕ №053279 (а.с. 4).
Позивач перебуває на обліку в УПФУ в Калинівському районі Вінницької області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
30.07.2010 року відповідачем відмовлено позивачу у проведені перерахунку пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 50 цього ж Закону особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІI групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч.4 ст. 54 Закону України в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІI групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим шести мінімальних пенсій за віком.
Наявність такого права позивача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст. 46).
Згідно із ч.ч.1, 4 ст. 8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
За змістом ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Вихідним критерієм обрахунку основної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму, який встановлюється Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 28.12.2007 року, зокрема п. 28 Розділу II було встановлено розмір щомісячної додаткової пенсії інвалідам IIІ групи в сумі 15% прожиткового мінімуму, розмір пенсій для інвалідів ІІІ групи, для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987-1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження встановлено в розмірі не нижчому 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від №10-рп/2008 від 22.05.2008 року названа норма визнана неконституційною і втратила чинність.
Згідно із ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тобто, рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію.
Таким чином, право на перерахунок пенсії відповідно до ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 17.06.1993 року та від 06.06.1996 року) особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи мають з 22.05.2008 року.
Отже, до вказаних правовідносин слід застосовувати норми Закону України «статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» чинні до 01.01.2008 року.
Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року №8 відповідно до ст.ст. 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.
Доводи відповідача про те, що з 22.05.2008 року до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зміни не вносилися, а тому він діє в редакції від 28.12.2007 року є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому судом до уваги не приймаються.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про те, що УПФУ в Калинівському районі Вінницької області, як орган, який здійснює нарахування пенсії, повинен був здійснити відповідний перерахунок державної основної та додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції Закону України №3285 від 17.06.1993 року та №230 від 06.06.1996 року), однак в порушення даних норм, не проводив таких нарахувань, а тому обґрунтовано задоволив вимоги позивача.
Проте, судом першої інстанції не конкретизовано період, з якого повинен бути проведений такий перерахунок,
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ОСОБА_1 заявлено вимогу про проведення відповідного перерахунку пенсії з 23.07.2010 року, проте суд першої інстанції на дану обставину уваги не звернув.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ним вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з ч.3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
За таких обставин, та відповідно до ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 304-1, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області задовольнити частково.
Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 03 вересня 2010 року змінити.
Абзац перший резолютивної частини рішення викласти в такій редакції:
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, як інваліду ІІІ групи згідно з ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( в редакції Закону України №3285 від 17.06.1993 року та №230 від 06.06.1996 року) з 23 липня 2010 року.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом вірно: