А П Е Л Я Ц І Й Н И Й  С У Д  В І Н Н И Ц Ь К О Ї  О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21  грудня 2010 року                                                           м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючої: Міхасішина І.В.,

суддів: Щолокової О.В., Войтка Ю.Б.,

при секретарі: Зозулі Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Вінниці апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ «УкрСиббанк» про розірвання договорів, зобов’язання вчинити дії, -

                                       в с т а н о в и л а :

         В серпні 2010 ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ПАТ «УкрСиббанк» про розірвання договору про надання споживчого кредиту №11248504000 від 07.11.2007 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1,  розірвання договору іпотеки квартири АДРЕСА_1, зобов’язання приватного нотаріуса Рудика В.В., зняти заборону відчуження з спірної квартири та внести до реєстру відомості про припинення іпотеки (а вразі неможливості виконання даних дій цим нотаріусом - іншого нотаріуса), та про розірвання договору поруки №1556278 від 07.11.2007 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 Свої вимоги обґрунтовували тим, що відбулася істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні спірних договорів, яка пов’язана із явищами світової фінансової кризи, зростанням курсу долара США по відношенню до національної валюти та невиконання Національним Банком України своїх обов’язків щодо забезпечення стабільності національної валюти, а тому виконання кредитного договору суттєво порушить співвідношення майнових інтересів сторін.

         Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 листопада 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

         В апеляційній скарзі представник позивачів просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

         Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшла висновку, що дана скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

         Судом першої інстанції встановлено, що 07 листопада 2007 року  між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №11248504000 та додаткові угоди до нього №1, №2, №3 про надання кредиту в іноземній валюті в сумі 58 000 доларів США, що на день укладення договору еквівалентно 292 900 грн. за курсом НБУ зі сплатою 12,4% річних строком до 04.08.2028 року. Погашення кредиту та сплата відсотків здійснюється шляхом  сплати ануїтетних платежів у розмірі 650 доларів США (а.с. 5-11).

         Відповідно до п. 4.1 Договору ОСОБА_1 зобов’язалася використати кредит на зазначені  в ньому цілі, повернути одержаний кредит та сплатити нараховані банком проценти та інші платежі у порядку та терміни, встановлені договором.

         В забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором №11248504000, між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №156278 від 07 листопада 2007 року, за яким останній поручився за виконання зобов’язань  позичальника перед кредитором, включаючи повернення основної  суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору (а.с. 15).

         Також в забезпечення зобов’язань за договором кредиту між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки від 14 листопада 2007 року, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 (а.с. 12-14).

         Банк зобов’язання  за кредитним договором виконав, що підтверджується меморіальним ордером №0609239363 від 07 листопада 2007 року (а.с. 35).

    Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за  кредитним  договором  банк або інша фінансова установа (кредитодавець)  зобов'язується  надати  грошові  кошти   (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором,  а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

         Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших вимог, що звичайно ставляться, у встановлений у зобов’язанні строк.

          Згідно з ст. 524 ЦК України   зобов'язання    має    бути    виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони  можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

        За змістом ч.1, 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо   у  зобов'язанні  визначено  грошовий  еквівалент  в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається
за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший
порядок її визначення не встановлений  договором  або  законом  чи іншим нормативно-правовим  актом.

       Відповідно до ст. 525 ЦК України   одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

         Згідно з ч.1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за  згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

        Статтею 652 ЦК України встановлено підстави зміни або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин. У разі істотної зміни обставин,  якими сторони  керувалися при укладенні договору,  договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін,  якщо  інше  не  встановлено  договором  або  не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б  договір  або уклали б його на інших умовах.
        Якщо  сторони  не досягли згоди щодо приведення договору у
відповідність з обставинами,  які істотно змінились, або щодо його
розірвання,   договір   може   бути   розірваний,   а  з  підстав,
встановлених  частиною  четвертою  цієї  статті,  -  змінений   за
рішенням  суду  на  вимогу  заінтересованої  сторони  за наявності
одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили  з  того,  що така зміна обставин не настане; 2) зміна  обставин  зумовлена  причинами,  які заінтересована сторона  не  могла  усунути   після   їх   виникнення   при   всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання  договору  порушило  б  співвідношення  майнових
інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того,  на що
вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає,
що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
      Зміна  договору  у  зв'язку  з  істотною  зміною  обставин
допускається   за   рішенням  суду  у  виняткових  випадках,  коли
розірвання договору суперечить суспільним  інтересам  або  потягне
для  сторін  шкоду,  яка  значно перевищує затрати,  необхідні для
виконання договору на умовах, змінених судом.

       Згідно із ст. 627 ЦК України відповідно  до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з   урахуванням   вимог  цього  Кодексу,  інших  актів  цивільного законодавства,  звичаїв  ділового  обороту,  вимог  розумності  та
справедливості.

       Відповідно до п. 9.2 кредитного договору, підписанням даного договору позичальник підтверджує, що повністю розуміє всі його умови, свої права та обов’язки і погоджується з ними та підтверджує свою здатність виконувати його умови.

          Таким чином, укладаючи спірний кредитний договір в іноземній валюті, відповідачі погодилися з його умовами і приймали на себе певні ризики на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких підстав вважати, що зміна встановлено валютного курсу не настане.

        Тобто, ризик зміни валютного курсу був покладений на позичальника з моменту укладення кредитного договору.

         Виходячи з чого, дія ст. 652 ЦК України не поширює свою дію на правовідносини за кредитним договором, пов’язані із зміною курсу національної валюти по відношенню до валюти зобов’язання.

        Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за  неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

         За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для розірвання кредитного договору, договору поруки та іпотеки в зв’язку з істотною зміною обставин, а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

            Рішення суду є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

           Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

           Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія  судів,-      

                                          у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 – ОСОБА_3 відхилити.

          Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/                

Судді:            /підписи/

    З оригіналом вірно: