Справа № 2-А- 805 /2010р.

                                                      П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И    

1 грудня 2010 року                         Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

            головуючого – судді  Корха О.І.,

    при секретарі –  Александровій Н.Л.,

            за участю представника відповідача  –  Іваненка С.І..

розглянувши у відкритому  судовому засіданні у м. Корюківка у приміщенні суду  справу за позовом ОСОБА_2  до управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок призначеної пенсії та виплати частини недоотриманої пенсії, -

в с т а н о в и в:

18 листопада 2010 року позивачка  звернулась  до суду з даним позовом посилаючись на те, що  вона є інвалідом ІІІ групи, що встановлена внаслідок захворювання, яке пов’язане з впливом аварії на ЧАЕС. Крім того ст.50 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі-Закон-796-XII) їй повинна виплачуватись щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, а відповідно до ст.54 згаданого Закону державна пенсія позивача не повинна бути нижче 6 мінімальних пенсій за віком. Всупереч положень статті 22 Конституції України, якими передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року положення статті Закону було викладено в новій редакції, відповідно до якої право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю було обмежено. Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. 6-рп/2007 та 10-рп/2008 від 22.05.2008р. положення, що призупиняли дію статті 50 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) та  втратили свою чинність з дня їх ухвалення. Таким чином, відповідач був зобов’язаний здійснювати виплату належну їй щомісячну додаткову пенсію, за шкоду заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком та державної пенсії не нижче 6 мінімальних пенсій за віком з 01.01.2010 року і по час розгляду справи в суді. Керуючись рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008р. від 22.05.2008р. та чинним законодавством України, позивачкою в вересні 2010 року було направлено письмове звернення до відповідача з вимогою здійснення перерахунку та виплати належної їй, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та державної пенсії з 01 січня 2010 року і по час розгляду справи в суді. Попри те, що Конституція України, як закон прямої дії, має вищу юридичну силу, а рішення Конституційного Суду є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржено, відповідач як орган владних повноважень, відмовив позивачці в  гарантованому Конституцією України та ст.ст.50, 54, 67 Закону України від 28 лютого 1991 р. №796-XII праві. Вважає, що відмова відповідача є незаконною, оскільки відповідно до статті 50 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII соціальні гарантії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Розмір щомісячно додаткової  пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до  частини 1 статті 50 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII складає 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, а розмір державної пенсії відповідно до  частини 4 статті 54 згаданого Закону складає не нижче 6 мінімальних пенсій за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік» прожитковий мінімум для осіб, які витратили працездатність складає: з 1 січня 2010р.-  869 грн.,  з  1  квітня – 884 грн., 1 липня - 888 грн., 1 жовтня -  907  грн. Мінімальна пенсія за віком в 2010 році складає: з 1 січня  - 695 грн., з  1  квітня – 706 грн., 1 липня - 709 грн., 1 жовтня -  723  грн.

Тому позивачка  просить суд зобов’язати відповідача надати інформацію про розмір виплаченої їй  щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та державної пенсії, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 січня 2010 року і по  час розгляду справи в суді. Визнати незаконними дії відповідача щодо  не виплати їй щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком та державної пенсії в розмірі нижче 6 мінімальних пенсій за віком – незаконною. Зобов’язати відповідача здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та державної пенсії, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком та в розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком і забезпечити її виплату за період з 01 січня 2010  року  і по час розгляду справи в суді. Також позивачка просила суд зобов»язати відповідача в і подальшому нараховувати та виплачувати пенсію позивачці  відповідно до збільшення прожиткового мінімуму.

Позивачка свої позовні вимоги змінила подала 25.11.2010 року до суду письмові доповнення до позову  та просить суд : Визнати незаконними дії відповідача щодо  не виплати їй щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком та державної пенсії в розмірі нижче 6 мінімальних пенсій за віком – незаконною. Зобов’язати відповідача здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та державної пенсії, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком та в розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком і забезпечити її виплату за період з 01 січня 2010  року  і по 1 вересня 2010 року.

Позивачка  в судове засідання не з»явилась , подала письмову заяву з проханням розглянути справу без її участі, свої остаточні вимоги підтримала повністю, просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях поясняв, що він заперечує в задоволенні позову позивачки, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Судом встановлено, що позивачка звернулася до суду з позовом про визнання незаконними дії відповідача щодо  не виплати їй щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком та державної пенсії в розмірі нижче 6 мінімальних пенсій за віком – незаконною. Зобов’язати відповідача здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та державної пенсії, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком та в розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком і забезпечити її виплату за період з 01 січня 2010  року  і по 1 вересня 2010 року.

Також судом встановлено, що позивачка є інвалідом ІІІ групи, що встановлена внаслідок захворювання, яке пов’язане з впливом на ЧАЄС, та віднесена до першої категорії осіб постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до розпоряджень відповідача позивачка  з  01 січня 2010 року і по 1 вересня 2010 року перебувала на пенсії по інвалідності та отримувала в вказаному періоді державну пенсію та додаткову пенсію як інвалід ІІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи. При цьому позивачка отримувала державну та додаткову пенсію як інвалід ІІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Вище зазначені обставини справи не є спірними. Спірним у справі є питання правомірності нарахування та виплати позивачці з 01 січня 2010 року і 1 вересня 2010 року розміру державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яку позивачка отримує відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ.

    Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, та в інших випадках передбачених законом.

    Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі та в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ (надалі спеціальний закон), оскільки відповідно до ст.50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням  цього права шкоди.

    Відповідно до частини першої статті 50 Закону №796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50  процентів мінімальної пенсії за віком.

    Виходячи з загальних засад приорітету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору суд приходить до висновку що при розрахунку державної та додаткової пенсії позивачу, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Отже на думку суду, за конституційними нормами, виходячи з приорітетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру державної та додаткової пенсії позивачці застосуванню підлягають ч1 ст. 50, ч.4 ст. 54, ст.67 Закону України №796, а не Постанови КМУ, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

    Положення частини 3 статті 28 Закону №1058-УІ не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Враховуючи вищевказане на думку суду позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню, а саме підлягають задоволенню позовні вимоги позивачки в частині визнання незаконними дії управління пенсійного Фонду України в Корюківському районі Чернігівської області щодо виплати позивачці державної основної  пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, як особі, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліда ІІІ групи, в меншому розмірі ніж визначеному ст.50 та ст.54 Закону України « Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період   з  01 січня 2010 року по 1.09. 2010 року.

Також підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині щодо зобов’язання управління пенсійного Фонду України в Корюківському районі Чернігівської області позивачці ОСОБА_2 провести перерахунок та виплату державної основної  пенсії  та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, як особі, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліда ІІІ групи, відповідно до ст.49, ч.1 ст.50  та ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме  - державної основної  пенсії  - в розмірі не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, - додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, за період   з  01 січня 2010 року по 1.09. 2010 року , за виключенням виплаченої державної основної  пенсії   та додаткової пенсій за вказаний період.

    Так як позивачка є потерпілою від ЧАЄС і звільняється від сплати державного мита, а позов задовольняється судом, тому  судові витрати слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 49, 54,  ч.3 ст. 51, ч.3 ст.67, ст.71  Закону України « Про статус та соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України « Про державний бюджет України на 2010 рік», ст.1,8,22,55 Конституції України,  ст. ст.  17-19,71,94,99, 161-164 КАС України ,  суд –    

                  п о с т а н о в и в   :

Позов ОСОБА_2  до управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок призначеної пенсії та виплати частини недоотриманої пенсії – задовольнити.

Визнати незаконними дії управління пенсійного Фонду України в Корюківському районі Чернігівської області щодо виплати позивачці ОСОБА_2  державної основної  пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, як особі, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліда ІІІ групи, в меншому розмірі ніж визначеному ст.50 та ст.54 Закону України « Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період   з  01 січня 2010 року по 1.09. 2010 року.

Зобов’язати управління пенсійного Фонду України в Корюківському районі Чернігівської області позивачці ОСОБА_2  провести перерахунок та виплату державної основної  пенсії  та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, як особі, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліда ІІІ групи, відповідно до ст.49, ст.50  та ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме   державної основної  пенсії   в розмірі не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком,  додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, за період   з   01 січня 2010 року по 1.09.2010 року , за виключенням виплаченої державної основної  пенсії  та додаткової пенсій за вказаний період .

Звільнити  ОСОБА_2  від сплати державного мита, так як позивачка є постраждалою від аварії на ЧАЕС, а відповідача відповідно ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та віднести дані витрати за рахунок держави.

             Копію постанови направити сторонам для відома.

            Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду  протягом 10 днів з дня  її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами встановленими   ст.ст. 185 – 187 КАС України, шляхом подання через суд  першої інстанції апеляційної  скарги.

        Суддя                     О.І. Корх