Справа № 2-А-903/2010р.

                                                      П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И    

13 грудня  2010 року                         Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

            головуючого – судді  Корха О.І.,

    при секретарі –  Александрова Н.Л.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні у м. Корюківка у приміщенні суду  справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області про визнання незаконним розпорядження відповідача, зобов’язання здійснити перерахунок призначеної пенсії та виплати частини недоотриманої пенсії, негайне виконання рішення суду, -

в с т а н о в и в:

25 листопада 2010 року позивач  звернувсь  до суду з даним позовом посилаючись на те, що  він є інвалідом ІІ групи, що встановлена внаслідок захворювання, яке пов’язане з впливом аварії на ЧАЕС. Крім того ст.50 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі-Закон-796-XII) йому повинна виплачуватись щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, а відповідно до ст.54 згаданого Закону державна пенсія позивача не повинна бути нижче 8 мінімальних пенсій за віком. Всупереч положень статті 22 Конституції України, якими передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року положення статті Закону було викладено в новій редакції, відповідно до якої право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю було обмежено. Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. 6-рп/2007 та 10-рп/2008 від 22.05.2008р. положення, що призупиняли дію статті 50 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) та  втратили свою чинність з дня їх ухвалення. Таким чином, відповідач був зобов’язаний здійснювати виплату належну йому щомісячну додаткову пенсію, за шкоду заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком та державної пенсії не нижче 8 мінімальних пенсій за віком з 01.06.2010 року і по час розгляду справи в суді. Керуючись рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008р. від 22.05.2008р. та чинним законодавством України, позивачкою в вересні 2010 року було направлено письмове звернення до відповідача з вимогою здійснення перерахунку та виплати належної йому, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та державної пенсії з 01 .12. 2010 року . Попри те, що Конституція України, як закон прямої дії, має вищу юридичну силу, а рішення Конституційного Суду є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржено, відповідач як орган владних повноважень, відмовив позивачу в  гарантованому Конституцією України та ст.ст.50, 54, 67 Закону України від 28 лютого 1991 р. №796-XII праві. Вважає, що відмова відповідача є незаконною, оскільки відповідно до статті 50 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII соціальні гарантії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Розмір щомісячно додаткової  пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до  частини 1 статті 50 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII складає 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, а розмір державної пенсії відповідно до  частини 4 статті 54 згаданого Закону складає не нижче 8 мінімальних пенсій за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік» прожитковий мінімум для осіб, які витратили працездатність складає: з  1 січня  - 695  грн., 1 квітня-706 грн., 1 липня -709 грн., 1  жовтня  – 723  грн., 1 грудня -734 грн.

Тому позивач  просить суд визнати незаконним розпорядження відповідача №117146 від 21.05.2010 року щодо призначення з 1 грудня 2010 року позивачу основної державної пенсії, розмір якої нижче 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, сума якої нижче 75 відсотків мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Також позивач просив суд забов»язати відповідача з 1 грудня 2010 року виплачувати позивачу основну державну пенсію, в мінімально гарантованому розмірі, що визначений  частиною 4 ст.54  Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, розмірі, що визначений  частиною 4 ст.54  Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»   тобто в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Також позивач просив суд подати звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк.

Після позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог та заяву про залишення частини його позовних вимог без розгляду та просив суд: визнати незаконним розпорядження відповідача №117146 від 21.05.2010 року щодо призначення за листопад 2010 року позивачу основної пенсії, розмір якої нижче 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, сума якої нижче 75 відсотків мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Також позивач просив суд стягнути з відповідача  на користь позивача недоплачену основну державну пенсію за листопад 2010 року в розмірі 5139 грн.  та недоплачену додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров»ю , за листопад 2010 року в розмірі 397,65 грн..

Також позивач просив суд допустити негайне виконання рішення суду в межах суми стягнення за листопад 2010 року.

Також позивач в заяві про залишення окремих позовних вимог без розгляду вказав, що він відкликає позовні вимоги, що були надані до відповідача, а саме: визнати незаконним розпорядження відповідача №117146 від 21.05.2010 року щодо призначення з 1 грудня 2010 року позивачу основної державної пенсії, розмір якої нижче 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, сума якої нижче 75 відсотків мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Також позивач просив суд забов»язати відповідача з 1 грудня 2010 року виплачувати позивачу основну державну пенсію, в мінімально гарантованому розмірі, що визначений  частиною 4 ст.54  Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, розмірі, що визначений  частиною 4 ст.54  Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  тобто в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Позивач  в судове засідання не з»явився подав до суду письмову заяву з проханням розглянути справу без його участі та суд допустити негайне виконання рішення суду в межах суми стягнення за листопад 2010 року.

Представник відповідача в судове засідання 13 грудня 2010 року не з»явився подав до суду заяву про слухання справи без його участі та довідку про виплату позивачу основної державної пенсії та додаткової пенсії за період з 21.05.2010 року, просить суд відмовити в задоволенні позову позивача.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом щодо не виплати позивачу щомісячної додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров’ю в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, і державної пенсії в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та зобов’язання відповідача управління Пенсійного Фонду України в Корюківському районі здійснити  перерахунок  та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та державної пенсії у відповідності до норм  ч.1 ст. 50,  ч.4 ст. 54,  ч.1 та ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі відповідно 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, та в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком і забезпечити її виплату за листопад  2010 року та стягнути з відповідача недоотриману щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, та державну пенсію у відповідності до норм ч.1 ст. 50,  ч.4 ст. 54,  ч.1 та ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком та не нижче 8 мінімальних пенсій за віком і забезпечити їх виплату за листопад 2010 року .

    Також судом встановлено, що позивач є інвалідом ІІ групи, що встановлена внаслідок захворювання, яке пов’язане з впливом на ЧАЄС, та віднесена до першої категорії осіб постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до розпоряджень відповідача позивач  з  01 червня 2010 року і по даний час перебуває на пенсії по інвалідності та отримував в вказаному періоді державну пенсію та додаткову пенсію як інвалід ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи. При цьому позивач отримував  державну та додаткову пенсію як інвалід ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Вище зазначені обставини справи не є спірними. Спірним у справі є питання правомірності нарахування та виплати позивачу в листопаді 2010 року розміру державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яку позивач отримує відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ.

    Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, та в інших випадках передбачених законом.

    Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі та в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ (надалі спеціальний закон), оскільки відповідно до ст.50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням  цього права шкоди.

    Відповідно до частини першої статті 50 Закону №796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75  процентів мінімальної пенсії за віком.

    Виходячи з загальних засад приорітету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору суд приходить до висновку що при розрахунку державної та додаткової пенсії позивачу, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Отже на думку суду, за конституційними нормами, виходячи з приорітетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру державної та додаткової пенсії позивачці застосуванню підлягають ч1 ст. 50, ч.4 ст. 54, ст.67 Закону України №796, а не Постанови КМУ, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

    Положення частини 3 статті 28 Закону №1058-УІ не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Враховуючи вищевказане на думку суду позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково , а саме підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині зобов’язання управління пенсійного Фонду України в Корюківському районі Чернігівської області позивачу ОСОБА_1 провести перерахунок та стягнути державної основної  пенсії  та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, як особі, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліда ІІ групи, відповідно до ст.49, ст.50  та ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме  - державної основної  пенсії  - в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, - додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, за листопад 2010 року, за виключенням виплаченої державної основної  пенсії   та додаткової пенсій за вказаний період .

В решті позову відмовити.

Що стосується застосування негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення за листопад 2010 року, то на думку суду вказана вимога позивача не може бути задоволена судом за таких підстав. Позивач за вказаний період вже отримав частини основної державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, окрім цього позовна вимога позивача є заявленою тільки за один місяць – листопад 2010 року.

    Так як позивач є потерпілим від ЧАЄС і звільняється від сплати державного мита, а позов задовольняється судом частково , тому  судові витрати слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 49, 54,  ч.3 ст. 51, ч.3 ст.67, ст.71  Закону України « Про статус та соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України « Про державний бюджет України на 2010 рік», ст.1,8,22,55 Конституції України,  ст. ст.  17-19,71,94,99, 161-164 КАС України ,  суд –    

                  п о с т а н о в и в   :

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області про визнання незаконним розпорядження відповідача, зобов’язання здійснити перерахунок призначеної пенсії та виплати частини недоотриманої пенсії, негайне виконання рішення суду – задовольнити частково.

Зобов’язати управління пенсійного Фонду України в Корюківському районі Чернігівської області позивачу ОСОБА_1 провести перерахунок та стягнути державної основної  пенсії  та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, як особі, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліда ІІ групи, відповідно до ст.49, ст.50  та ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме  - державної основної  пенсії  - в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, - додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, за листопад 2010 року, за виключенням виплаченої державної основної  пенсії   та додаткової пенсій за вказаний період .

В решті позову відмовити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати державного мита, так як позивач є постраждалим від аварії на ЧАЕС, а відповідача відповідно ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та віднести дані витрати за рахунок держави.

             Копію постанови направити сторонам для відома.

            Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду  протягом 10 днів з дня  її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами встановленими   ст.ст. 185 – 187 КАС України, шляхом подання через суд  першої інстанції апеляційної  скарги.

        Суддя                     О.І. Корх